Фубань — це маленька комаха, яка любить носити що-небудь на спині. Коли їй трапляється якийсь предмет, вона відразу звалює його на себе і тягне, гордо піднявши голову. Ноша стає все важчою, але фубань не зупиняється. Спина у фубаня шорстка, носити на ній предмети зручно. Зрештою фубань спотикається, падає і не може піднятися. Іноді люди жаліють його і прибирають зі спини непосильну ношу. Але якщо тільки фубань може піднятися, він знову набирає собі на спину предмети, які йому трапляються. Фубань любить підніматися на височини, не зупиняючись навіть якщо сил більше немає. Буває й так, що він падає на землю, розбиваючись на смерть.
У нинішньому світі ті, хто пристрасний до придбання, не можуть пропустити речі, які їм трапляються. Наповнюють ними вщерть свої домівки, не усвідомлюючи, як сильно втомлюються від цього. Вони бояться лише того, що не зможуть займатися накопиченням. Коли ж втомившись, вони падають, їх звільняють з роботи або ж вони змушені переїжджати в інше місце. Це сильно мучить їх. Однак якщо вони знову можуть піднятися, то знову продовжують все по-старому, щодня думаючи про те, як домогтися високого становища, як збільшити свій дохід. Вони ще більше жадають купувати речі, наближаючись до краю прірви. Вони бачать, як гинуть такі самі, як вони, що йдуть перед ними. Але це не зупиняє їх. Хоч навіть зовні вони стали видатними і називаються вони людьми, але мудрість у них, як у тієї маленької комахи фубаня. Як же це прикро!
Автор Лю Цзун'юань, поет і філософ китайської династії Тан, 815 рік
Переклад Лянь Хуа