Китайська ідіома «втратив майно — уникнеш біди» є одним із виразів, які багато століть передаються з вуст в уста в Піднебесній.
Протягом всієї історії китайці вважали, що доброчесність людина набуває завдяки тому, що проявила доброту до інших, зазнала страждань, пережила невдачі і перенесла втрати. А карма, згідно з традиційними їхніми віруваннями, накопичується тоді, коли людина робить погані вчинки, ображає інших або використовує когось у своїх корисливих інтересах. Ці дві речовини можуть перетворюватися одна на одну. Втрати і придбання завжди йдуть у парі.
Існує розповідь про одного дуже доброго і працьовитого юнака. У його дворі лежала велика купа дров, які він зібрав, повертаючись з поля додому. Одного разу вночі деревина загорілася. Молодий чоловік намагався загасити пожежу, хвилюючись, що постраждає майно сусідів. Але якраз тоді, коли вогонь розгорівся дуже сильно, раптово пішов сильний дощ і допоміг загасити пожежу. Сусіди засмутилися — всі їхні дрова повністю згоріли. Та несподівано для всіх дрова перетворилися на якісне вугілля. Наступної зими лютував сильний мороз, та з такою знахідкою в простому будинку молодої людини було тепло.
Похилі китайці в минулому говорили тим, кого пограбували або хто втратив своє майно чи гроші, що, можливо, таким чином вони виплатили свій кармічний борг.
Ідіомою зі схожим змістом є «старий на кордоні втратив кобилу».
Цей вираз подібний прислів’ю — немає злого, щоб на добре не вийшло. Зрештою складно сказати, що принесе якась подія: щастя чи біду. Те, що здається нещастям, ймовірно, в майбутньому обернеться вдачею. А поява «щастя», можливо, не обіцяє нічого доброго. Звідси і мораль ідіоми: коли діло йде гладко — не стрибай від радості; зустрів неприємність — не сумуй.
Читайте також: |