Культура стародавнього Китаю: Сам думаєш — це добре, а інших слухати — краще (ідіома 47)
Велика Епоха
Чжуге Лян серйозно ставився до порад своїх підлеглих. Його канцелярія стала місцем, де вітається обмін думками. Ілюстрація: Катерина Чан/Велика Епоха
Китайська ідіома 集思廣益 (jí sī guǎng yì), яка буквально означає «від спільних думок користі більше», підкреслює, наскільки важливо обмінюватися думками, вирішуючи те чи інше завдання. Її також можна перекласти як «Сам думаєш — це добре, а інших слухати — краще».
Ідіома виникла із розповіді про стратега та державного діяча Чжуге Ляна в історичному романі «Трицарство». Цей твір охоплює історію Китаю Кінця династії Східна Хань (184—220 рр.) та періоду Трицарства (220—280 рр.).
Чжуге Лян відіграв важливу роль у становленні воєначальника Лю Бея. Він допоміг Лю заснувати царство Шу, яке стало одним із трьох великих царств того часу.
Коли син Лю зійшов на престол, то Чжуге посів пост першого міністра і став, таким чином, головним керманичем царства.
Чжуге і далі віддано служив країні і новому правителю, невтомно працюючи, але водночас дослухався й до думки своїх підлеглих.
Канцелярія головного міністра стала місцем, де вітається обмін думками.
Чжуге казав: «До мене може прийти кожний і взяти участь в обговоренні державних справ. Це необхідно для того, щоб разом обміркувати те чи інше питання і дізнатися думки людей. Слухаючи поради та приймаючи корисні пропозиції, ми можемо зробити задумане краще, і тоді імператорський двір працюватиме із більшою користю».
Бачачи непідробну щирість Чжуге, його підлеглі також надавали великого значення державним справам. І якщо їхні думки розходилися із думкою Чжуге, вони, не вагаючись, відкрито висловлювали свої погляди.
У свою чергу, Чжуге високо цінував і хвалив чиновників, що мали сміливість висловлювати свої ідеї і відстоювати свої погляди.
Завдяки відкритості Чжуге до думки інших і постійному спілкуванню із підлеглими, під його мудрим керуванням царство Шу стало сильнішим і почало процвітати.