Китай. З 12 лютого в мережі почалося поширення «Декларації про революцію в мережі Інтернет», виданої 20 китайськими активістами. На це відреагували китайці в усьому світі.
«Революція з китайською специфікою»
У заяві йдеться: «Ніякої рукопашної, ніяких кровопролить або жертв ... це Інтернет-революція, революція з китайською специфікою».
Фен Цунде, один із студентів-демократів часів бійні на площі Тяньаньмень у 1989 році, закликав китайських користувачів мережі Інтернет до участі у повстанні «Тяньаньмень» в Інтернеті.
«Декларація про революцію в Інтернеті» складається приблизно з 2000 ієрогліфів. У ній говориться, що комуністична партія Китаю нехтує потребами народу. Вона відкидає політичні реформи і утримує тоталітарне правління, вперто дотримуючись однопартійної диктатури.
Навіть листування в програмі Skype записується китайським Firewall. Компанія Skype і спільне підприємство eBay відповідно до вимог Пекіна ввели список ключових слів. Якщо листування містить, наприклад, слова «Фалуньгун» або «тибетські сепаратисти», інформація користувача відразу записується і ведеться спостереження за його комунікацією.
Страх перед політичним союзом народу
«Компартія Китаю більше всього боїться політичного союзу народу і намагається за допомогою брехні і насильства перешкодити народові створити цей союз», - говорить Фен Цунде.
Як приклад Фен розповів історію про демократичного активіста Фена Чженху. Коли Фен виїхав за кордон, комуністична влада не дозволили йому повернутися назад до Китаю. Він провів 92 дні в аеропорту Наріта в Японії і розповідав про свою ситуацію через мережу Інтернет, чим викликав хвилю підтримки своїх дій і засудження Пекіна. У результаті він переміг, китайська влада дозволили йому в'їхати в країну.
Професор Ван Дань, один з лідерів повстання студентів в 1989 році, а також один зі співавторів «Декларації» розповів в інтерв'ю радіо «Вільна Азія», що падіння блокади Інтернету в Китаї, буде мати таке ж історичне значення, як падіння Берлінської стіни.
Він пояснив, що всі намагання компартії Китаю щодо найсуворішого контролю за Інтернетом лише доводять, що Інтернет становить значну небезпеку для режиму, який використовує все для придушення свободи.
Мартін Оі, коментатор з Гонконгу, говорить, що численні молоді люди в Китаї все ще не зрозуміли значення свободи слова, хоча Інтернет поліпшив життя китайського народу.
«Тільки коли їм доводиться стикатися з реальністю знесення їхніх будинків, і вони переконуються, що їм нікуди поскаржитися, тільки тоді вони починають розуміти цінність інформаційної свободи. "Декларація" показує їм шлях прориву блокади Інтернету, не ризикуючи при цьому своєї особистою безпекою», - говорить Оі.