Культура стародавнього Китаю: Зосередити серце та направити волю — ідіома 58

Коли Учитель Цю вів урок, один учень слухав уважно і був усім серцем зосереджений на навчанні. А от другий учень зовні, здавалося, слухав, але його думки витали в іншому місці. Ілюстрація: Джейн Ку/Велика Епоха

Давним-давно жив майстер з шахів, якого звали І Цю. Він був відомий як найдосвідченіший шахіст свого часу. Одного разу він прийняв до себе в учні двох людей і щодня давав їм уроки шахової гри.

Якось раз він навчав їх важливим прийомам гри в шахи. Перший учень Ан слухав учителя уважно і був цілком зосереджений на цьому. А от другий учень Бі зовні, здавалося, слухав, але його думки були десь в іншому місці.

Учень Бі виглянув у вікно. Він побачив на озері лебедя і в думках уявив, що у нього в руках лук і стріли, що він підстрелив лебедя і приготував з нього чудову вечерю.

І тоді до Бі дійшло, що це була всього лише уява, і що він як і раніше сидить у класі. Він відчув досаду від того, що має бути в цей час у класі. Деякий час Бі слухав те, про що говорить учитель, поки не побачив у вікні ще одного лебедя. Думка підстрелити його і приготувати з лебедя вечерю знову відвідала його голову.

Хоча він перебував на тих же уроках, що і учень Ан, він не був зосереджений на предметі, який викладав Цю, і дозволяв своєму розуму блукати і думати про всяку всячину. Коли урок закінчився, Бі все ще літав у хмарах.

Майстер Цю вже помітив, що учень Бі розсіяний. Він попросив обох учнів після уроку зіграти партію в шахи.

Учень Ан використовував прийоми, яким навчився на уроці, і грав дуже добре, а от учень Бі щосили намагався захищатися, поки нарешті не програв партію.

Майстер Цю сказав їм: «Якщо людина не зосередиться на цьому всіма помислами душі, то не освоїть жодних навичок».

Ця історія описана в книзі «Гаоцзу Менція» (1). Пізніше вираз з тексту 專心致志 (zhuān xīn zhì zhì), що означає «зосередитися всіма помислами душі», а дослівно перекладається як «Зосередити серце і направити волю», став ідіомою.

Примітка: Мен-цзи (372—289 рр. до н.е.), якого також називають Менцієм, був знаменитим філософом Китаю. Він є найвідомішим конфуціанцем після самого Конфуція. Його філософія в основному зосереджена на вродженій доброті людини.

---

Читайте також:
Культура стародавнього Китаю: Використовувати свій спис проти свого ж щита — ідіома 57
Культура стародавнього Китаю: Вранці — три, а ввечері — чотири — ідіома 56