Культура стародавнього Китаю: Вранці — три, а ввечері — чотири — ідіома 56

Дурні мавпи були жахливо задоволені, коли отримували по три каштани вранці та по чотири ввечері, а от отримувати по чотири каштани вранці і по три ввечері їм не подобалося. Ілюстрація: Мей Сю/Велика Епоха

У період Весни і Осені (770—476 до н.е.) в царстві Сун жив старий чоловік. Він дуже любив мавп і багатьох із них виростив у себе вдома. Він умів спілкуватися з мавпами, і вони його розуміли.

Щодня старий годував кожну мавпу вісьмома каштанами — по чотири вранці та по чотири ввечері.

Але мавпи їли так багато, що скоро навіть для його сім'ї вже не вистачало їжі. Тому старий змушений був зменшити порції їжі, якою годував своїх мавп.

Він вирішив давати кожній мавпі по сім каштанів у день.

Він зібрав мавп і повідомив їм: «У нас зараз нестача їжі. З сьогоднішнього дня я буду давати кожному з вас по чотири каштани вранці і по три ввечері. Сподіваюся, вас це влаштує».

Почувши це, мавпи дуже засмутилися. Одна старша мавпа запитала: «Чому це ми повинні ввечері отримувати тільки по три каштани? Ні!»

Решта мавп теж розсердилася через те, що ввечері їх будуть годувати тільки трьома каштанами замість чотирьох.

Тоді старий сказав їм: «Ну, значить, кожна з вас буде отримувати по три каштани вранці та по чотири ввечері».

Дізнавшись, що ввечері у них як і раніше буде по чотири каштани, мавпи залишилися задоволені такою пропозицією і закивали головою на знак згоди.

Ця історія була розказана в розділі «Про рівність речей» стародавньої китайської праці «Чжуанцзи»* періоду Міжцарської війни (475—221 до н.е.).

Спочатку ця ідіома означала обвести інших навколо пальця. Пізніше їй стали надавати значення того, що хтось часто змінює свої рішення або проявляє безвідповідальність.

Сьогодні вона використовується для опису тих, хто постійно передумує, і інші не можуть покладатися на те, що ті говорять. Англійським її еквівалентом може бути «to play fast and loose» (тобто шахраювати) або «сім п'ятниць на тижні».

Примітка:

* Чжуанцзи (庄子) — основоположний даоський текст, написаний вчителем Чжуанєм і містить розповіді, які відображають безтурботний характер істинного даоського мудреця. Тексти з цієї колекції часто носять гумористичний характер.

---

Читайте також:
Культура стародавнього Китаю: Запросити вовка до хати — ідіома 53
Культура стародавнього Китаю