Культура стародавнього Китаю: Небо перевернулося, земля перекинулася — ідіома 35
Велика Епоха
Вираз «Небо перевернулося, земля перекинулася» вперше був використаний в рядках поеми «Вісімнадцять пісень на флейті кочівників», яку написав Лю Шан в часи династії Тан (618—907).
Лю Шан був чудовим поетом і художником. Він любив випити і часто відчував зневіру. Він пив при світлі місяця і писав вірші про свої глибокі почуття.
Крім того, щоб писати вірші, він ще малював птахів, риб, комах та пейзажі. Багато років він жив у самоті, а в один день — і зовсім пропав. Ніхто не знає, що з ним сталося.
У своїх віршах Лю Шан повідав про самотність і смуток поетеси Цай Веньцзі, яка опинилася в полоні у північних кочівників за часів династії Східна Хань. Ілюстрація: З.Йе/Велика Епоха
Стих «Вісімнадцять пісень на флейті кочівників» розповідає про Цай Веньцзі, відому поетесу династії Східна Хань (25—220 н.е.). Цай взяли в полон кочівники сюнну*, які захопили столицю Китаю і утримували владу над нею в 194—195 роках. Її забрали як полонянку в північні землі.
Під час свого ув'язнення Цай Веньцзі стала дружиною одного із спадкоємців государя і народила йому двох синів. Цай була полонянкою у сюнну 12 років, поки полководець Цао Цао** не заплатив за неї великий викуп, щоб вона повернулася в Китай. Цай звільнили і відправили на батьківщину, але її дітей залишили на землях сюнну.
У 6-й частині своєї поеми Лю Шан написав: «Скаржачись на коротку весну, не можеш знайти квіти і верби на землі кочівників. Хто знає, чому небо перевернулося і земля перекинулася? Намагаєшся знайти Північну зірку, дивлячись на південь. Імена та мова чужі, і ти мовчиш майже цілий рік. Підкоряючись наказам, часто жести рук — це краще, ніж слова». Уривок точно передає почуття самотності і смутку.
Згодом поетичний вираз 天翻地覆 (tiān fān dì fù; тьєнь фань ді фу), тобто «небо перевернулося і земля перекинулася», став ідіомою. У китайській мові це означає, що відбулася величезна зміна.
Примітка:
1. Сюнну (або монг. хунну) — стародавнє кочівницьке плем'я, яке проживало на півночі Китаю.
2. Цао Цао (155—220 рр.) був передостаннім прем'єр-міністром династії Східна Хань. Він став однією з ключових постатей у період Трицарства і є одним з головних героїв однойменного роману. Він заклав основу одного з трьох царств — Вей.