Історія Китаю (28): Юе І - найвеличніший генерал Китаю

На той час держава Ці займала величезну територію, але її правитель був жорстоким і від його набігів страждали сусідні держави. Використовуючи свої ораторські навички та вміння домовитися, Юе І допоміг правителю царства Янь встановити союз із п'ятьма іншими державами (Чжао, Чу, Хань, Вей і Цінь) проти царства Ці і був призначений командувачем армій всіх цих шести держав для атаки на Ці.

Операція захоплення була настільки успішною, що вже за півроку вдалося завоювати 70 міст держави Ці. Після цього всі війська альянсу, крім армії царства Янь, повернулися в свої держави, а Юе І залишився в Ці, щоб продовжити війну і підкорити ще два міста-фортеці, які залишилися.

Проте минуло три роки, а Юе І все ще не міг завоювати ці міста. Дехто намагався переконати главу держави Янь, що Юе І, можливо, сам хоче стати правителем Ці, тому свідомо розтягує час, щоб заручитися підтримкою місцевих жителів Ці.

Правитель держави Янь відповів: «Юе І заслужив цей титул завдяки великим досягненням і вкладу». Він вирішив призначити генерала правителем Ці, але Юе І з великою вдячністю відхилив цю пропозицію.

Після смерті правителя Янь влада перейшла до його сина. Знаючи про сварку між новим правителем і Юе І, генерал Тянь Дань з держави Ці вхопився за цей випадок і знову пустив слух... Новий глава держави Янь, який і так підозрював Юе І, повірив цим чуткам і замість нього призначив іншого генерала, а Юе І було наказано повернутися додому в царство Янь. Знаючи ворожий настрій нового правителя Янь по відношенню до нього, Юе І втік на захід і сховався в державі Чжао.

Пізніше Тянь Дань розгромив війська нового генерала держави Янь і повернув всі 70 міст, захоплених армією альянсу під командуванням Юе І.

Шкодуючи про те, що образив Юе І, новий глава держави Янь став турбуватися, що правитель Чжао тепер може призначити Юе І генералом свого царства і накаже напасти на державу Янь. Тому глава Янь написав листа Юе І, в якому звинуватив його в тому, що він не цінує доброту і довіру його батька.

В листі у відповідь Юе І написав: «Я пишу цей лист в надії прояснити Вашій Величності деякі недостовірні відомості про мене, які донесли вам ваші люди». Потім він пояснив, що талановиті люди можуть внести великий внесок в державу тільки завдяки підтримці і довірі правителя. Він висловив свою вірність попередньому правителю Янь і відмітив довірчі відносини, які були між ними. Юе І також висловив розчарування і жаль з приводу невдалого завершення військової операції нового правителя. Далі він зазначив, що не хотів би померти марно через звинувачення, сфабриковані проти нього.

Пізніше Юе І проявив найвищої міри терпіння. Хоча йому довелося перенести несправедливу образу від молодого правителя, але розголошувати цю неприємну історію в спробі очистити свою репутацію він не став. Крім того він не став звинувачувати молодого правителя і не затаїв на нього образи.

Юе І дотримав свою обіцянку, дану ним у листі, і зберіг добрі стосунки між державами Янь і Чжао. Наступні покоління поважали Юе І як найвеличнішого генерала Китаю за його гуманність, мудрість і дипломатичність по відношенню до сусідніх держав, а також глибокі знання в астрономії, географії та соціальній філософії.