Китайські ідіоми (11): Тягнути паростки, щоб допомогти їм рости

Ідіома «тягнути паростки, щоб допомогти їхньому зростанню», українськими синонімами якої є «зробити ведмежу послугу» або «перестаратися», бере початок зі статті «Гун-Сунь Чоу» філософа Менцзи*.

Нетерплячий землероб підтягує саджанці, щоб допомогти їм вирости. Ілюстрація: Чжицін Чень/Велика Епоха

У статті Менцзи розповідає про нетерплячого селянина, який жив у царстві Сун у період Воюючих царств (476—221 до н.е.).

Землероб бажав, щоб його саджанці швидко виросли. Весь тиждень він спостерігав за ними, очікуючи, коли ж вони виростуть. Не бачачи помітних змін, селянин ставав все більш розчарованим і спантеличеним. Він заходився вишукувати способи, щоб отримати швидкий результат.

І ось одного разу селянину прийшла в голову ідея трохи допомогти саджанцям рости, потягуючи їх трохи вгору. Від власної ідеї він навіть піднісся духом і рано-вранці помчав у поле. Землероб взявся підтягувати саджанці один за одним із землі, працюючи старанно і натхненно. Він був нестямно радий, коли побачив, що вони з його допомогою повищали.

Пізно повернувшись додому, селянин сказав своїй дружині і синові: «Зараз відчуваю себе зовсім знесиленим, але це того варте. Я сьогодні допоміг усім саджанцям вирости». Почувши таке, його син дуже здивувався і тут же побіг у поле, щоб на власні очі переконатися в цьому. Однак на полі він не побачив нічого, крім засохлих саджанців.

Цією розповіддю Менцзи хотів показати, що виховання духу — процес довгий та послідовний, і цього не досягти одним лише устремлінням.

Ідіома «тягнути паростки, щоб допомогти їхньому зростанню» зараз використовується для позначення тих, кому не терпиться домогтися успіху і хто руйнує передумови, необхідні для цього самого успіху, або поспішає в надії на швидкі результати.

Лілі Чу, Велика Епоха

Примітка:

*Менцзи (близько 372—289 до н.е.) (відомий на Заході як Менцій) — один з найбільших філософів в історії Китаю, визнаний найпалкішим послідовником конфуціанської школи.