«Культура та історія занурюються безпосередньо в речі, у каміння, в зморшки на людських обличчях, на смак вина та олії, у колір хвиль», — писав італійський учений Клаудіо Маґріс.
Багатовікова традиційна дієта принесла користь десяткам тисяч людей у місці, де живе вчений. Слідуючи цій дієті, люди збільшують тривалість життя, покращують її якість і навіть знижують ризик захворювання на рак. Дієта називається середземноморською.
Середземноморська дієта була включена до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) у 2013 році. Це тривимірна система, яка включає набір навичок, знань, ритуалів і традицій, що стосуються врожаю, збору врожаю, рибальства, тваринництва, збереження, перероблення, приготування їжі й самої дієти.
Ще однією унікальною особливістю цієї перевіреної часом дієти є те, що більшість використовуваних інгредієнтів мають протиракові властивості.
Чому середземноморська дієта здатна боротися із раком?
Ключовим фактором є те, що ракові клітини потребують кровоносних судин для доставляння поживних речовин, а середземноморська дієта блокує шляхи доставляння поживних речовин.
Ракові клітини виділяють або змушують навколишні тканини виробляти ангіогенні фактори, що формують судинну систему, що підтримує ці ракові клітини. Крім того, ракові клітини повинні потрапити до кровоносної системи через ці нові кровоносні судини, щоб метастазувати та поширюватися.
Вчені дійшли єдиної думки: ключовим фактором у боротьбі з раком є інгібування ангіогенезу. Вони також розробили різні типи антиангіогенних агентів для лікування раку.
Компоненти багатьох харчових продуктів середземноморської дієти є природними антиангіогенними агентами. Вони можуть відігравати роль інгібіторів ангіогенезу в організмі людини та запобігати дисбалансу росту кровоносних судин для ефективної профілактики й навіть боротьби з раком. Дотримання середземноморської дієти справді пов'язане з нижчою захворюваністю на рак.
Середземноморська дієта характеризується використанням оливкової олії першого віджиму у якості основного ліпіда. У ній присутня певна кількість овочів, фруктів, бобових, злаків, горіхів та відносно багато риби. Дієта передбачає низьке споживання червоного м'яса, помірне чи низьке споживання молочних продуктів та невелику кількість червоного вина.
Оливкову олію першого віджиму одержують механічним способом, який не призводить до зміни складу олії. Оливкова олія містить як омилювані, так і компоненти, що не омиляються. Омильний компонент складається в основному з тригліцеридів, що становлять від 98 до 99 відсотків оливкової олії. Неомильний компонент в основному включає вітамін Е, фітостероли, поліфеноли та тритерпеноїди, що становлять від 1 до 2 відсотків оливкової олії.
Серед них найбільша кількість фенольних сполук міститься в оливковій олії першого холодного віджиму, і вони мають антиоксидантні, протизапальні та протиракові властивості. Примітно, що ці речовини майже відсутні в рафінованій оливковій олії, тому що вони втрачаються під час рафінації.
Олеуропеїн, природне з'єднання, що міститься в оливковій олії, має здатність модулювати кілька онкогенних сигнальних шляхів і використовується для профілактики та лікування раку. Дуже переконливі дослідження на тваринах показали, що пероральне введення олеуропеїну викликає повну регресію пухлини протягом 9-12 днів.
Оливки, листя оливкового дерева та оливкова олія першого віджиму містять поживну речовину, що має значні протиракові та антиангіогенні властивості, — тритерпенову кислоту.
Багаті поліфеноли з протираковою активністю містяться в овочах, фруктах та червоному вині. Деякі протиракові ефекти опосередковані їх антиангіогенними механізмами.
Ресвератрол, нефлавоноїдний поліфенол, міститься в шкірці червоного винограду, арахісі та ягодах. Цікаво, що антиангіогенний ефект ресвератролу виявився двостороннім: високі дози ресвератролу спричиняють ангіогенез, а низькі дози — антиангіогенез.
Ще одна сполука, похідна ресвератролу, що міститься у винограді та червоному вині, — пікеатаннол. Було продемонстровано, що пікеатаннол має серцево-судинний захист, профілактику атеросклерозу, омолоджуючу, протизапальну та антидіабетичну дію. Він також модулює фактори, які сприяють зростанню судин та лімфатичних судин у молочних залозах, тим самим знижуючи ризик розвитку раку.
Фізетин міститься у червоному вині, різних фруктах (наприклад, полуниці, яблуках, манго, хурмі, ківі, помідорах та винограді), овочах (наприклад, цибулі та огірках) та горіхах.
Антиангіогенна ефективність фізетину може пригнічувати метастазування ракових клітин гліоми та ангіогенез при меланомі, а також може знижувати щільність мікросудин при карциномах легень.
Середземноморська дієта також передбачає споживання холодноводної риби, багатої на ліпіди, включаючи сардини, тунця, скумбрію та анчоуси.
Холодноводні риби — це риби, які виживають за низьких температур і багаті омега-3 жирними кислотами. Довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти омега-3 (ПНЖК) не можуть синтезуватися в організмі людини і повинні надходити з їжею.
Омега-3 ПНЖК мають безліч переваг для здоров'я, включаючи антиангіогенез та пригнічення раку. Вони інгібують індукцію ангіопоетину-2 (Ang2) та основні проангіогенні процеси, тоді як омега-6 ПНЖК діють навпаки.
Дослідження показали, що поліненасичені жирні кислоти омега-3, включаючи докозагексаєнову кислоту (ДГК) та ейкозапентаєнову кислоту (ЕПК), які зазвичай зустрічаються в рибі, можуть інгібувати індукцію Ang2 приблизно на 50 відсотків.
Одним з основних гастрономічних елементів середземноморської дієти є помідори, багаті вітаміном С, калієм, фолієвою кислотою, каротиноїдами та лікопінами. Було продемонстровано, що ці компоненти мають серцево-судинні захисні та протиракові властивості.
Зокрема, томатний лікопін може запобігати та інгібувати численні види раку, такі як рак легень, печінки та передміхурової залози, за допомогою антиангіогенезу. Британські дослідники вивчили дієту майже 50 000 осіб і виявили, що серед учасників-чоловіків група із найвищим споживанням лікопіну була на 28 відсотків менш схильна до розвитку раку простати, ніж група із найнижчим споживанням.
Кава, включена в традиційну середземноморську дієту, являє собою варену нефільтровану грецьку каву, багату кахвеолом, поліфенолами та іншими антиоксидантами. Експерименти на тваринах показали, що кахвеол має антиангіогенні, протиракові та протизапальні властивості.
Деякі кулінарні трави та спеції використовуються при приготуванні середземноморської дієти.
Серед них сухий орегано містить високу частку поліфенолів. Спиртовий екстракт орегано може знижувати експресію епідермальних факторів росту в пухлинних клітинах раку молочної залози, пригнічуючи ангіогенез цих клітин.
Ще одна трава, що широко використовується в середземноморській дієті — розмарин. Він містить карнозол та карнозинову кислоту, які можуть інгібувати ріст ендотеліальних клітин судин та викликати їх апоптоз, додатково допомагаючи у профілактиці раку.
Крім того, середземноморська дієта підкреслює гостинність, добросусідство, міжкультурний діалог та творчість, а також спосіб життя, що ґрунтується на повазі різноманітності. Таке позитивне ставлення до життя сприяє зміцненню психічного здоров'я людей, що є вкрай важливим для підтримки фізичного здоров'я.
За матеріалами The Epoch Times USA