Іще одна причина відправляти дітей на вулицю: це добре для їхніх очей
Важко посперечатися з тим, що прогулянки на вулиці важливі для здоров'я дітей. Американська академія педіатрії закликає лікарів прописувати дітям як ліки ігри на свіжому повітрі, адже вони потрібні для розвитку «моторних, пізнавальних, соціальних і мовних» навичок, а також виступають в якості фізичних вправ. Але ще одна їхня важлива перевага в основному ігнорується: це користь для зору дітей.
За останні декілька десятиліть короткозорість стала більш поширеною як у Сполучених Штатах, так і в інших країнах, і вчені не можуть точно пояснити, що стало цьому причиною. Але вони точно знають, що прогулянки дітей на вулиці можуть запобігти появі у них такої проблеми.
Короткозоре або міопічне око зазвичай витягнуте і за формою нагадує виноградину. У такому оці світло не падає точно на сітківку, яка знаходиться ззаду ока, як плівка в камері, а замість цього фокусується перед сітківкою. Людина з очима такої форми все ще може добре бачити зблизька, але об'єкти, що знаходяться далі, виглядають розмитими.
Незрозуміло чому очні яблука деяких людей починають змінювати форму. Відомо, що деяку роль тут відіграє генетика. У дитини більше шансів стати короткозорою, якщо у неї є короткозорим один із батьків, і ще більша ймовірність — якщо обоє батьків. Але одна тільки генетика не може пояснити раптове збільшення кількості короткозорих людей. За оцінками, на початку 1970-х років на міопію страждали близько 25% американців у віці від 12 до 54 років. До початку 2000-х років це число зросло майже до 42%.
Дослідники активно вивчають і обговорюють, які фактори вплинули на це. Однак простежується одна із закономірностей: діти, які проводять більше часу на відкритому повітрі, з меншою ймовірністю стануть короткозорими.
Наприклад, під час дослідження, проведеного в 2007 році Лізою Джонс-Джордан, професором з досліджень у Коледжі оптометрії Університету штату Огайо, було протестовано сотні дітей у Сполучених Штатах з першого по восьмі класи. Було виявлено, що діти, які стали короткозорими, проводили менше часу на свіжому повітрі та менше займалися спортом, ніж діти, у яких зір залишалося хорошим. Інші дослідження мали аналогічні результати.
Подібні вивчення особливо актуальні у Східній Азії (наприклад, в Китаї), де короткозорість у молоді злетіла до 80% і вище. Причини зрозумілі, хоча в цілому, на думку вчених, «високе навантаження в освітній системі» є істотним впливовим чинником.
Раніше, протягом десятиліть, люди висували гіпотезу, що читання книг, письмо, перегляд телевізора та інша подібна діяльність (коли часто дивишся на об'єкт на близькій відстані) сприяє короткозорості. Але хоча деякі дослідження виявили зв'язок між цими явищами, інші зовсім не виявили ніякого зв'язку. Або вони виявили, що спочатку у дітей погіршився зір, а потім у зв'язку з цим змінилися і їхні звички. (Наприклад, деякі діти знаходять читання книг більш приємним, ніж футбол, і переживають, що, якщо вони будуть грати в цю гру, футбольний м'яч може розбити окуляри).
Короткозорість зазвичай розвивається в початковій школі. Небезпека короткозорості в тому, що важка міопія або міопія високого ступеня, яка останнім часом також стає все більш поширеною, може наражати людей на ризик виникнення інших захворювань очей, таких як глаукома і відшарування сітківки. Тому необхідно намагатися покращувати зір дітей, надавши їм можливість для проведення часу на свіжому повітрі. Навіть якщо вони відносяться до того типу дітей, які радше втечуть від футбольного м'яча, їм буде корисно просто прогулятися або перекусити на повітрі.
Це не означає, що дітям потрібно менше читати, адже читання корисне як в пізнавальному, так і в соціальному плані. Оптометрист Девід Бернтсен, ад'юнкт-професор і доцент Коледжу оптометрії Університету Х'юстона, каже: «Ідея полягає в тому, щоб не забирати книгу у дитини, а змусити її виходити з нею на вулицю». І додає: «Проведення часу на свіжому повітрі приносить користь, незалежно від того, короткозорі ви чи ні».
Читайте далі:
Медитація замість покарання: новий підхід у школах приносить дивовижні результати
Вплив медитації на організм — дослідження
Скільки часу дітям можна проводити перед екраном?