Нашим світом керує примара комунізму. Вступ

Злий привид комунізму не зник слідом за розпадом компартії в Східній Європі

Вступ

1. Комунізм — це диявол, мета якого — знищити людство
2. Головний спосіб, яким диявол знищує людство
3. Комуністична ідеологія — це форма мислення диявола
4. Характерні риси диявола, який є надприродною силою
5. Багатообразність диявола
6. Соціалізм — це початкова стадія комунізму
7. Мрії про комунізм — це романтичні ілюзії
8. Викликані дияволом руйнування культури та падіння моральності
9. Повернутися до Бога, відродити традиції й не слідувати планам диявола

Попередня | Перейти до змісту | Наступна

* * *

Розпад СРСР і крах комуністичних урядів у Східній Європі ознаменували закінчення «холодної війни», яка тривала між капіталістичними й комуністичними таборами Заходу і Сходу майже пів століття. Тоді багато людей зраділи, вирішивши, що комунізм став пережитком минулого.

Проте насправді як фундаментальна, так і змінена зовні комуністична ідеологія, як і раніше, чинить свавілля у всьому світі. Це відбувається у країнах, де відкрито дотримуються комуністичної ідеології, таких, як Китай, Північна Корея, Куба, В’єтнам. А також у країнах, де комуністичні чинники все ще дуже сильні (країни Східної Європи та колишнього СРСР). Це відбувається і в країнах, які виступають під прапорами демократії та республіканства та в яких просувається соціалізм (численні країни Африки та Південної Америки). Комуністичні чинники сильно роз’їдають і демократичні країни Європи та Північної Америки, де навіть не усвідомлюють цього.

Війни, голод, масові вбивства і репресивна політика, які приніс комунізм, хоч і є жахливими, але шкода, якої він завдав, ними не обмежується. Стає все більш очевидним, що, на відміну від усіх політичних систем, які були в історії людства, комунізм вороже ставиться саме до природи людини, людських цінностей та гідності. Більш ніж за 100 років він створив групу великих тоталітарних країн (включно з СРСР та Китаєм), у яких насильницькою смертю загинуло понад 100 мільйонів та було поневолено декілька сотень мільйонів осіб. До того ж комуністичний табір поставив світ на межу ядерної війни. Але найсумніше те, що він призвів до розпаду сімей, хаосу у суспільстві та занепаду моралі в усьому людстві.

У чому ж полягає суть комунізму? У чому полягає його кінцева мета? Чому комунізм є ворогом для людства? Чи є порятунок для людей?

1. Комунізм — це диявол, мета якого — знищити людство

«Привид бродить по Європі, привид комунізму». Слово «привид» на початку «Маніфесту комуністичної партії» зовсім не випадково спало на думку Марксу. У цій книзі ми стверджуємо, що комунізм не потрібно сприймати як деяке віяння, доктрину або невдалу спробу людей знайти вихід. Треба зрозуміти, що комунізм є дияволом — злим духом, створеним із ненависті та різної зіпсованої матерії низьких рівнів Всесвіту.

Після «холодної війни» комуністичні режими у Східній Європі та СРСР впали, але комунізм зовсім не зник, а комуністичний привид не помер. Його отрута не лише продовжує роз’їдати колишні комуністичні країни, вона вже давно в різних формах просочилася і поширилася по всьому світу. За допомогою ідеології, яка контролює людей, злий дух проник в усі сфери людського суспільства. Злий дух комунізму старанно насаджує людству всілякі мутовані уявлення, і вони непомітно для людей наводнили увесь світ. Люди, які збилися зі шляху, навіть сприймають їх за свої власні думки та бажання. Це призводить до того, що критерії людства про правильне й помилкове, добре та погане значною мірою пішли під укіс та перекинулися з ніг на голову. Підступний задум злого духу вже майже вдався!

Коли в найближчому майбутньому злий дух комунізму з пекельним реготом святкуватиме свою перемогу, переважна більшість людей думатимуть, що він близький до поразки. Люди стоять на краю загибелі, але як і раніше перебувають у несвідомому стані. Чи може ситуація бути більш небезпечною?

2. Головний спосіб, яким диявол знищує людство

Людину створив Бог. Милосердний Бог завжди захищає людей. Диявол добре це розуміє і хоче, щоб Бог перестав піклуватися про створене ним людство. Єдиний спосіб це зробити — розірвати зв’язок між людиною і Богом. Найголовніший метод, який злий дух використовує для знищення людства, — руйнування переданої Богом культури й розкладання моральності людей. Тобто доведення мутації людей до такої міри, коли Богові стане вже важко їх врятувати.

У людині одночасно існують і божественна, і диявольська природа. Вона є істотою, здатною і морально розкладатися, і морально вдосконалюватися. Віряни знають, що якщо людина прагне до моральності, праведно мислить і вчиняє, то Бог їй благоволить. Бог посилює її праведні думки, сприяє її добрим справам і навіть творить заради неї дива. Водночас Бог підвищує рівень її моральності, завдяки чому вона стає ще більш досконалою людиною і навіть може повернутися в Небесне царство. І навпаки, погані думки та вчинки людини з низькою моральністю, наповненої егоїстичними бажаннями, пожадливістю, неуцтвом, самовдоволенням і обмеженістю, не можуть бути схвалені Богом. У такому разі її егоїзм та обмеженість будуть посилені дияволом. Посилені пристрасть і злі помисли людини ще сильніше контролюватимуться і використовуватимуться для здійснення поганих вчинків, здійснення гріхів та завдання шкоди світу людей. Внаслідок цього рівень моральності людини продовжуватиме знижуватися — аж до того, що вона впаде в пекло. Коли рівень моральності усього людського суспільства падає, диявол підливає масла у вогонь, різними способами переслідуючи свої цілі, управляє людьми та використовує їхні погані думки і вчинки, щоб повністю знищити людство.

Бурхливі потрясіння у Європі XVIII століття та супутній моральний занепад створили слушну нагоду для диявола. Він поступово перевертав з ніг на голову критерії добра і зла, правильного та неправильного. Він впроваджував атеїзм, матеріалізм, еволюційну теорію, філософію боротьби та інші порочні доктрини. Диявол обрав Маркса, що сповідував зловісний культ, як свого представника у світі людей. У 1848 році Маркс опублікував «Маніфест комуністичної партії», у якому привселюдно заявив, що насильницьким шляхом знищить систему приватної власності, класовість суспільства, нації, релігії та інститут сім’ї. Паризька комуна 1871 року стала першою спробою комунізму захопити владу.

Послідовники марксизму заявляють, що питання влади є центральним питанням марксистської політології. Якщо ми зрозуміємо кінцеву мету комунізму, то виявимо, що питання влади для комунізму, з одного боку, важливе, а з іншого — ні. Воно є важливим, бо захоплення влади — це найшвидший спосіб у широких масштабах зіпсувати людство. Лише узявши під контроль владу, компартія зможе силою насадити свою ідеологію, а також у короткі терміни докорінно зруйнувати традиційну культуру конкретної нації. А неважливим це питання є ось чому: навіть якщо комунізм не захопив владу, диявол все одно може іншими способами піддавати мутації людську моральність і досягти своєї кінцевої мети — знищення людства. Тобто практика показала, що насильство — не єдиний спосіб, а влада — не єдиний засіб. Фактично диявол комунізму використав надзвичайно гнучкий спосіб. Маніпулюючи усіма слабкими місцями людей, застосовуючи махінації та обдурювання, занурюючи у хаос людське мислення, підриваючи традиційну культуру, руйнуючи громадський порядок, штучно створюючи соціальні заворушення, розкол у суспільстві тощо, диявол намагається окупувати весь світ.

3. Комуністична ідеологія — це форма мислення диявола

Боги створили для людського суспільства багату культуру, яка ґрунтується на загальнолюдських цінностях, і проклали таким чином людям дорогу для повернення до Небесного світу. Породжений дияволом комунізм і закладена Богами традиційна культура повністю протилежні один одному та абсолютно несумісні, як вогонь і вода.

У основі ідеології, впровадженої злим духом комунізму, лежить атеїзм і матеріалізм. Злий дух комунізму об’єднав німецьку філософію, французьку соціальну революцію, британську політекономію та інші речі, поставивши в суспільстві й культурі на місце Бога і праведних релігій світські віровчення. Комунізм перетворив увесь світ на свою церкву. Він підім’яв під себе усі сфери життя суспільства. Диявол заволодів мисленням людей, примушуючи їх іти проти Бога, заперечувати Бога і відхилятися від традицій. Під контролем диявола людство крок за кроком наближається до загибелі.

Диявол обрав Маркса та деяких інших своїми представниками у людському світі, щоб вони протистояли принципам, які Бог встановив для людей, і зруйнували їх. Щоб вони пропагували класову боротьбу та знищували старий суспільний устрій. На Сході диявол ініціював насильницьку революцію та створив тоталітарну державу, у якій об’єдналися політика і релігія. На Заході він займається перерозподілом благ за допомогою високих податків і соціального забезпечення, поступово просуваючи ненасильницький комунізм. У всьому світі комуністичне мислення проникає у форму правління кожної країни, і за допомогою світової революції, яка зруйнує увесь соціальний порядок, буде досягнуто мети знищення їхньої державності. Насамкінець буде створений деякий орган контролю над світом, який замінить усі держави й уряди, давши дияволові повну владу над усім світом. Це якраз збігається з обіцянками комунізму створити суспільство колективного виробництва, у якому не буде соціальних класів, країн і урядів. За цими планами зрештою суспільство повинне досягти стану так званого раю на Землі, у якому буде «від кожного — за його здібностями, кожному — за його потребами».

Керівний принцип комунізму полягає в тому, щоб досягти єдності всього світу та побудувати рай на Землі, а також просувати «соціальну еволюцію», використовуючи атеїзм. Знищуючи за допомогою матеріалізму пошук духовного, віру та релігію, комуністичний дух проникає в усі сфери, зокрема політику, економіку, освіту, філософію, історію, літературу, мистецтво, соціальні та природничі науки. Комунізм, наче злоякісна пухлина, розповсюджує свої метастази та усуває всі інші форми мислення, включно з вірою у Бога. Він поступово знищує державний суверенітет і національну самосвідомість. Зрештою він знищить моральність та культурні традиції суспільства, ведучи людей до загибелі.

У «Маніфесті комуністичної партії» Маркс заявив: «Комуністична революція є найрішучішим розривом з успадкованими від минулого відносинами власності; недивно, що під час свого розвитку вона найрішучішим чином пориває з ідеями, успадкованими від минулого». Ці слова досить точно описують усе те, чим займається компартія упродовж ось уже майже 200 останніх років.

Моральність походить від Бога. Моральні норми, які встановив Бог, ніколи не змінюються. Ці норми визначаються не самими людьми і не можуть змінюватися услід за посиленням влади людей. Однак комунізм виносить існуючим нормам моралі «смертний вирок», прагнучи, щоб фальшиві революційні норми моралі були встановлені його послідовниками. Одночасно із запереченням норм моралі комунізм за допомогою різних негативних чинників видаляє з традицій людей позитивні чинники, щоб зрештою негативні чинники захопили весь світ.

Традиційні закони зумовлені моральними нормами, а також захищають моральність. Комунізм вирішив розділити мораль і закони, щоб шляхом встановлення своїх єретичних законів умисно спотворити традиційну систему законів і права, знищуючи таким чином моральність людей.

Бог наставляє людей робити добро, а комунізм розпалює в них класову боротьбу, заохочуючи насильство та вбивства.

Бог встановив для людей інститут сім’ї як основу суспільства. Зі свого боку комунізм вважає, що сім’я — це форма приватної власності, і закликає знищити сім’ї.

Бог дав людям мати свободу заробляти гроші та право на життя. Комунізм же хоче знищити приватну власність, відібрати у людей землю, підвищити податки, монополізувати кредитні кошти й капітал, тобто повністю узяти під свій контроль сферу економіки у житті людей.

Бог заклав у людському суспільстві моральні норми, а також форми правління, законів, суспільства і культури. А комунізм має намір «насильницьким шляхом повалити увесь нинішній соціальний лад».

Бог передав людям традиційне мистецтво, щоб за допомогою такого специфічного способу проявляти людям образи богів і небесних світів. Завдяки цьому люди можуть пам’ятати про те, наскільки прекрасні ці світи, поважати богів та вірити у них, підвищувати моральність і покращувати свої вчинки. А комунізм підштовхує людей шанувати сучасне мутоване мистецтво, пригнічуючи таким чином в них божественну природу та даючи волю їхній природі диявола. Він намагається контролювати усі сфери мистецтва, щоб воно поширювало низьку, потворну, злу і нездорову інформацію.

Бог наставляє людей бути покірливими, шанувати Небо й богів. Комунізм же насаджує людям природу диявола та зарозумілість, щоб вони пішли проти богів та перестали шанувати їх. Комунізм розпалює злість у серцях людей. Під гаслом так званої свободи він дозволяє людям робити все, що їм заманеться, позбавляючи людей моральних обмежень і відчуття провини. Під гаслом рівності він провокує прояв заздрості у людей, а також різними способами посилює в людях марнославство, щоб, опинившись перед вигодою і спокусою, вони пішли услід за дияволом.

Після закінчення Другої світової війни комуністичний табір продовжив розширюватися, комуністичні та вільні суспільства почали протистояти один одному, і розпочалося десятиліття «холодної війни». Теорія комунізму перетворилася на світську релігію комуністичних країн і стала подаватися в підручниках як «неспростовна істина». Комунізм під різними личинами також сильно вплинув і на інші країни.

4. Характерні риси диявола, який є надприродною силою

Диявол — це деяка надприродна сила. Ключем до розуміння хаосу, створеного дияволом у світі людей, є розуміння властивості злого духу комунізму.

Злий дух комунізму складається з ненависті та підживлюється енергією від ненависті, яка кипить у людському серці.

Злий дух комунізму і диявол спільно сіють хаос у світі людей. Немає потреби намагатися розрізнити, що саме робить кожний із них.

Диявол одночасно діє як на Заході, так і на Сході, у кожній професії та галузі. Його сила іноді розподіляється, щоб потім знову поєднатися в одне ціле. Він здійснює облудні маневри та випади, не маючи ніяких обмежень щодо вжитих прийомів.

Диявол є зачинателем трансграничної війни. Релігія, сім’я, політика, економіка, фінанси, військові сили, освіта, науки, мистецтво, ЗМІ, сфера розваг, масова культура, соціальне життя, міждержавні відносини — усе це диявол перетворив на поле битви, щоб знищити людство.

Чорна енергія диявола миттєво поширюється з однієї сфери на іншу, з однієї групи людей на іншу, з однієї кампанії на іншу. До прикладу, у 70-х роках минулого століття, коли завершилася військова кампанія Заходу у В’єтнамі, диявол спровокував молодих бунтарів почати феміністський рух, рух на захист довкілля та рух з легалізації гомосексуальних стосунків. Частина цих людей проникла в соціальну систему західних країн, намагаючись підірвати західну цивілізацію ізсередини.

Диявол управляє людьми з порочним мисленням, перетворюючи їх на своїх представників у людському світі. Він також застосовує фальшиву доброту, обманюючи добрих і наївних хороших людей, щоб перетворити їх на своїх представників або захисників.

Ці представники диявола розставлені в усіх верствах суспільства, від еліти до найнижчих соціальних класів. Таким чином, диявол діє іноді через революцію, яка розпочинається з нижчих верств і потім охоплює усе суспільство, а іноді — через лукаву змову, яка сходить від вищих верств до нижчих. Буває й так, що він використовує деякі перетворення, які починаються від середніх верств суспільства.

Диявол може змінювати вигляд і перебувати в декількох місцях одночасно. Він також здатен мобілізувати собі на службу низьких духів в інших просторах. Сексуальне бажання і наркоманія — усе це прояви диявола, інструменти в руках злого духу. Усі ці низькі духи й різна нечисть підживлюються енергією від негативних проявів людей, таких як злість, страх, відчай, безрозсудність, норовистість, заздрість, розпуста, гнів, лінь тощо.

Диявол потайний і підступний, він використовує різні жадання людей, їхні злі думки, природу диявола, темні сторони людської душі та інші негативні речі. Коли мислення людини відповідає мисленню диявола, тоді він починає управляти цією людиною. Часто люди вважають, що роблять деякі справи відповідно до своїх думок. Насправді ж ними непомітно керує зло.

5. Багатообразність диявола

У диявола є безліч імен. Також і комунізм проявляється людям під різними обличчями. Диявол любить набувати прямо протилежного вигляду, вводячи людей в оману. Він може з’явитися у вигляді тоталітарного режиму, а потім у вигляді поборника демократії; або спершу у формі планової економіки, а згодом — ринкової економіки; він також може повністю контролювати свободу висловлювань або надавати крайню свободу вираження; у одних країнах він виступає проти гомосексуалізму, а в інших активно просуває легалізацію одностатевих шлюбів; іноді він масштабно руйнує довкілля, а потім активно виступає на його захист і так далі. Він може підтримувати насильницьку революцію, а може виступати за мирні перетворення. Він здатен проявитися у вигляді деякої політико-економічної системи або ж у вигляді напрямку у мистецтві й культурі; постати у вигляді чистого ідеалізму або у вигляді холоднокровного і хитрого політиканства. Країни з тоталітарним комуністичним режимом — це лише один із видів прояву диявола. Марксизм-ленінізм та ідеї Мао Цзедуна — усього лише частина облудної єретичної доктрини диявола.

Від часу виникнення у XVIII столітті утопічного соціалізму, люди спостерігали появу таких течій, як науковий соціалізм, фабіанський соціалізм, промисловий соціалізм, християнський соціалізм, демократичний соціалізм, гуманний соціалізм, екологічний соціалізм, держава загального добробуту, марксизм-ленінізм, маоїзм та інші. Усіх їх можна спрощено розділити на дві групи: насильницький комунізм і ненасильницький комунізм. Поступове проникнення і поглинання — це основні методи ненасильницького комунізму.

Одним із найбільш підступних методів диявола є одночасне поширення у протилежних, на перший погляд, таборах Заходу і Сходу. Поки диявол бурхливо вдирався на Схід, одночасно під іншим виглядом він також проникав і на Захід. Британське фабіанське товариство, німецька соціал-демократична партія, французький Другий інтернаціонал, американська соціалістична партія і численні інші групи соціалістів посіяли насіння руйнації у країнах Західної Європи та Північної Америки. Під час «холодної війни», коли в СРСР та КНР відбувалися масові вбивства, «чистки» і голодомори та діяли концтабори, люди західних країн раділи тому, що вони, як і раніше, живуть в достатку і у вільному середовищі. Деякі соціалісти, прибічники гуманного соціалізму, навіть відкрито засуджували насильство, яке коїлося в СРСР, внаслідок чого люди ще більше ослабили пильність.

На Заході диявол комунізму використав украй різноманітні маски. Він виступав під різними прапорами, і люди зовсім не протистояли йому. Лібералізм, прогресизм, Франкфуртська школа, неомарксизм, критична теорія, рух контркультури, антивоєнний рух, рух за сексуальну свободу, рух за легалізацію одностатевих шлюбів, фемінізм, екологізм, соціальна справедливість, кейнсіанство, різні течії авангардизму, мультикультура і так далі — усі ці напрями та рухи або походять із комунізму, або використовуються комунізмом для реалізації його злісних цілей.

6. Соціалізм — це початкова стадія комунізму

У західному суспільстві багато хто розділяє поняття соціалізм і комунізм, а також широко популяризує соціалізм. Насправді, згідно із теорією марксизму-ленінізму, соціалізм є саме початковою стадією комунізму.

У 1875 році Маркс у своїй роботі «Критика Готської програми» висунув припущення щодо того, якими мають бути початкова і вища стадії комунізму. В останні роки життя під тиском змін у міжнародному стані Енгельс висунув теорію демократичного соціалізму, який повинен отримати владу завдяки загальним виборам. Її використали лідери і теоретики соціал-демократичної партії Другого інтернаціоналу, створивши нинішні партії лівого крила у багатьох капіталістичних країнах. Ленін дав чітке визначення соціалізму й комунізму. Він вважав, що соціалізм — це перша (або початкова) стадія комунізму, і комунізм повинен розвиватися саме на основі соціалізму.

Стає зрозумілим, що на початку соціалізм був частиною марксизму і частиною міжнародного комуністичного руху. Соціалістична система суспільної власності та планова економіка є стадією підготовки до комунізму. Різні види соціалізму та різні формації лівого крила, які нині поширюються в західному суспільстві, на поверхні неначе не мають нічого спільного з комунізмом. Проте фактично це і є конкретні прояви ненасильницького комунізму. На відміну від насильницької революції, західна форма загальних виборів — це метод ненасильницької революції. Порівнюючи із суспільною власністю, високі податки у країнах Заходу фактично також є завуальованою формою суспільної власності. На відміну від планової економіки, західна система соціального забезпечення є системою, яка поступово та непомітно руйнує капіталізм. Фактично дуже багато політичних партій лівого крила в західних країнах розглядають розвиток соціального забезпечення як одну з дуже важливих сторін для реалізації соціалізму.

Засуджуючи злісність комунізму, потрібно звертати увагу не лише на насильство та вбивства, які здійснюються в комуністичних країнах. Слід також уміти розпізнавати шкідливість самої соціалістичної системи. Нині ненасильницький комунізм під ім’ям різних видів соціалізму обманює людей і вводить їх в оману. Щоб добре розуміти комунізм, необхідно в першу чергу розібратися в тому, що є початковою стадією комунізму. Адже комунізм не може відразу виникнути за одну мить. Як у кожного живого організму, у нього є процес зростання, тобто процес розвитку, який починається з його початкової стадії.

Нині в деяких соціалістичних країнах та країнах загального добробуту Європи й Америки так зване спільне благо придбане ціною принесення в жертву свободи особистості. Люди в цих країнах все ще можуть зберігати певні політичні свободи, тому що міра розвитку соціалізму в їхніх країнах ще є не дуже високою. Соціалізм — це не деяке статичне поняття. Головна мета соціалістичних країн — досягти рівності результатів. Під час досягнення цієї мети неодмінно відбуватиметься безперервне позбавлення людини її свобод. Соціалізм неодмінно буде перехідною стадією до комунізму, тобто людей безперервно позбавлятимуть свободи особистості.

Якщо деяка вільна країна раптом за одну ніч стане тоталітарною, різкий контраст між державна пропагандою та реальністю шокує людей. Більшість не сприйме це і навіть намагатиметься протидіяти, як мінімум протидіятиме пасивно. Саме тому витрати правління в тоталітарних країнах дуже великі. Їхнім правителям неодмінно потрібно здійснювати масові вбивства, щоб ліквідувати опір. Це було однією з головних причин того, чому в СРСР та в Китаї в мирний час проводилися масштабні вбивства жителів цих країн.

На відміну від тоталітарних режимів, соціалізм у вільних суспільствах використовує законодавчі методи, непомітно досягаючи своєї мети, «варячи жабу в теплій воді», крок за кроком відбираючи особисті свободи людей. Процес побудови соціалістичного суспільства тягнеться декілька десятків років. Вже змінилося декілька поколінь, внаслідок чого люди поступово стали байдужими, безтурботними та звиклися з ним. Тому соціалізму стало ще легше обманювати людей. Якщо казати про його суть і мету, поступово впроваджуваний соціалізм насправді нічим не відрізняється від насильницького соціалізму.

Соціалізм за допомогою законодавства гарантує людям «рівні права». Проте фактично він псує мораль суспільства, позбавляє людей свободи прагнення до доброти. У нормальних умовах у людей дуже різні релігійні вірування, рівень моральності та культури, рівень освіти й інтелекту, різна здатність терпіти страждання, сумлінність і відповідальність, сміливість і цілеспрямованість, здатність до новаторства і так далі. Якщо хочеш усе це зрівняти, то неможливо в одну мить з низького рівня підняти на високий, можна тільки штучно стримувати людей, у яких порівняно високий рівень. Особливо у сфері моральності в західних країнах соціалізм під приводом «антидискримінації», «антиненависті», «нейтральних цінностей» й «політкоректності» анулював оцінку моральності. Це все одно, що анулювати саму моральність. Тому ми можемо спостерігати, як блюзнірські вчинки і висловлювання, сексуальні збочення, демонічне мистецтво, порноіндустрія, азартні ігри і наркотики захищаються законами, легалізуючись стають «нормальними». Це створило дискримінацію щодо людей, які вірять у Бога і мають високий рівень моральності. Врешті-решт ці люди будуть відтіснені на периферію, а потім поступово знищені.

7. Мрії про комунізм — це романтичні ілюзії

Нині немало людей на заході, як і раніше, плекають романтичні ілюзії стосовно комунізму. Причина в тому, що вони не жили в комуністичних країнах і не відчували гіркоти того життя, тож їм бракує розуміння комуністичної реальності.

Під час «холодної війни» дуже багато західних представників інтелігенції, людей мистецтва, журналістів, політиків та студентів їздили до СРСР, у Китай або на Кубу з метою подорожей і туризму. Те, що вони там змогли побачити, разюче відрізняється від реального життя людей у тих країнах. Комуністичні країни завжди майстерно володіли мистецтвом обману людей за допомогою зовнішньої пропаганди. Усе те, що бачили іноземні гості в цих країнах, були спеціально влаштовані для них зразкові села, зразкові заводи, ВНЗ, лікарні, дитсадки, в’язниці і так далі. Усе ті, хто їх супроводжував, були заздалегідь підготовленими комуністами або ж «політично благонадійними» людьми. Чимало таких екскурсій для іноземців було підготовлено заздалегідь. Іноземних гостей завжди зустрічали з квітами, добрячою випивкою, піснями, танцями та банкетами. У зустрічах брали участь добродушні молоді чоловіки й жінки, широко усміхнені чиновники. Іноземні гості бачили тільки бурхливу робочу атмосферу, рівноправне і вільне спілкування людей, студентів, які гаряче прагнуть до знань, і наречених, які присягаються у вічній любові один до одного. Вони не бачили, як формально проходять судові процеси і як недбало виносяться судові ухвали. Вони не бачили показових судів, насильства, критики й нападок, поліцейських облав, насильницького промивання мізків, ГУЛАГів, масових вбивств, відбирання землі, будинків і майна. Не бачили вони і голодомору, нерозвиненого сектора соціального обслуговування. Не бачили відсутності права на особисте життя, постійних стежень та підслуховувань, доносів один на одного, запеклої внутрішньої боротьби в керівний еліті під час передачі влади один одному, а також розкішного життя представників цієї еліти на тлі убогості народу.

Іноземні гості вважали, що все те, що їм показували, — це і є звичайний побут людей у комуністичних країнах. Вони поширювали цю інформацію в суспільстві через книги, статті й публічні виступи. Усе це досі відіграє свою роль та підтримує фантазії західних людей стосовно комуністичних країн. Лише дуже небагатьом вдалося побачити деякі вади в цих країнах, але вони відразу потрапляли в іншу пастку і починали поводитися як «попутники» комунізму, вважаючи, що «не потрібно виносити сміття з хати», що масові вбивства, голодомори і пригноблення в комуністичних країнах — це неминуче явище у процесі становлення суспільства, а також, що хоча навіть шлях і тернистий, але майбутнє є світлим. Вони думали, що розповівши усю правду, вони забруднять справу комунізму. Таким чином, їм бракувало щирості й сміливості, які потрібні, щоб висловити правду. Вони вибрали ганебне мовчання.

Комунізм заявляє, що побудує прекрасний і досконалий рай у людському світі, де усі люди будуть вільні та рівні, де не буде пригноблення, експлуатації людини людиною, буде загальне матеріальне багатство, «від кожного — за його здібностями, кожному — за його потребами», і кожен матиме можливість вільно розвиватися. Таке суспільство існує тільки у фантазіях. Це така наживка, яку використовує диявол для обману людей. Влада завжди знаходитиметься в руках нечисленної групи людей. Країни з комуністичним режимом — це тоталітарні країни, де невелика група людей використовує усі механізми держави для пригноблення, поневолення і експлуатації народу. Оскільки час ще не прийшов, зараз деякі країни, що називають себе соціалістичними, все ще приховують свій істинний вигляд під вуаллю дбайливості й доброти. Але як тільки дозріють умови, карти відразу розкриються, і соціалісти, які наївно поринають у мрії про прекрасне майбутнє, гірко розкаюватимуться в тому, що вони зробили, але буде вже пізно.

8. Викликані дияволом руйнування культури та падіння моральності

Диявол поставив у кожній країні та в кожній сфері своїх агентів, які семимильними кроками ведуть неосвічену й легковірну громадськість дорогою до знищення.

Комунізм навчає людей повставати проти Бога й відкидати Бога. З одного боку, він здійснює нападки на релігії ззовні, а з іншого, управляє порочними релігійними пройдисвітами, щоб ті проникали в релігії та розкладали їх ізсередини. Вони політизують і комерціалізують релігії, перетворюючи їх на розвагу. Численні священнослужителі, які морально зіпсувалися, довільно тлумачать священні писання, за допомогою неправдивих і єретичних тверджень заплутують вірян, та навіть здійснюють зґвалтування, у тому числі юних прихожан. Такі потворні явища заплутують щирих послідовників релігій, через що ті втрачають надію. Усього лише століття з гаком тому ревна віра у Бога була синонімом хорошої людини. А сьогодні на віру у Бога й сповідання релігії навісили ярлики «неуцтво» і «забобони». Навіть коли декілька близьких друзів збираються разом, вони не наважуються розповідати про свою релігійну віру, боячись, що їх висміюватимуть.

Одна з головних цілей комунізму — знищити інститут сім’ї. Під гаслом рівності статей він знищує форму сім’ї та пропагує явище «комуністичних публічних жінок». До того ж із XX століття він розгорнув рух сучасного фемінізму, який обстоює сексуальну вседозволеність. Комунізм перекручує роль статей, наступає на так званий «патріархат», послабляє в сім’ї статус і роль батька, змінює визначення слова «шлюб», ратує за легалізацію гомосексуалізму, право на розлучення і право на аборт, та за допомогою політики соцзабезпечення заохочує існування сімей з одним батьком. Усе це призвело до розпаду сімей і пов’язаними з цим бідності й злочинності. Це є однією з найбільш шокуючих змін у суспільстві, які сталися за останні кілька десятків років.

Якщо говорити про політичну сферу не беручи до уваги комуністичні країни, в яких продовжують правити диктаторські режими, то у системі вільних суспільств, де уряд створюється партією, яка отримала більшість голосів, теж настала повномасштабна криза. Комунізм використовує лазівки в державному устрої та законах демократичних країн, намагаючись узяти під контроль одну або декілька провідних політичних партій. Щоб перемогти у внутрішньопартійній боротьбі, політики навперебій використовують аморальні прийоми та обіцяють своїм виборцям нездійсненні речі. Результатом потрапляння в політику компартій і партій, які знаходяться під контролем комунізму, стає те, що увесь політичний спектр країн зміщується вліво, і в них вводять високе оподаткування й соцзабезпечення, а також високу міру втручання держави у справи громадян і політику інтервенціонізму. Причому ці дії закріплюються на законодавчому рівні. Уряд відіграє величезну роль у формуванні суспільства. Наявність лівацького уряду спричиняє те, що усе суспільство стає просоченим ідеологією марксизму, внаслідок чого наступне покоління може обирати лише ще більш лівацьких кандидатів.

Зразкові ВНЗ, у яких із покоління в покоління передавалася мудрість людства і культура цивілізації, теж було підірвано. Від початку минулого століття злий дух комунізму вже організував руйнування системи освіти. Щоб розірвати зв’язок із традиційною культурою в Китаї, країні з давніми глибокими традиціями, ще до офіційного заснування компартії комунізм вже проникнув у «Рух за нову культуру» і почав здійснювати лиходійські напади на традиційний образ мислення, моральність, мову й літературу. «Рух за літературу на байхуа (розмовній мові)» та «Рух за спрощення китайських ієрогліфів» відрізали китайців від традиційної культури. Після захоплення влади компартія Китаю (КПК) швидко провела націоналізацію системи освіти й зробила так, що основним змістом підручників стала культура компартії. Як наслідок декілька поколінь китайців виховалися в дусі забіякуватих жорстоких вовченят.

На заході злий дух діє під прапором науки, прогресу й демократії. Він заснував «освітній рух прогресивізму» та за допомогою контролю над дослідженнями у філософії, психології і педагогіці крок за кроком прибирає до рук педагогічні коледжі, завдяки чому промиває мізки педагогам й управлінцям з педагогічної галузі. Якщо казати про освіту в початкових і середніх школах, то ортодоксальні ідеї і традиційну моральність поступово виключають з учбових матеріалів і аудиторій. Паралельно знижують рівень складності учбового матеріалу, внаслідок чого дуже багато школярів не отримують достатніх навичок читання, письма і математики, а також елементарних знань, і не розвивають здатності логічно мислити. Різноманітними способами учням масово прищеплюють атеїзм, еволюційну теорію, матеріалізм та філософію боротьби.

Від початку руху проти культури 60-х років минулого століття «політкоректність» перетворилася на нову «поліцію думок» (термін з роману «1984» Джорджа Орвелла), яка примушує педагогів прищеплювати учням всілякі мутовані ідеї. Молодь, закінчивши школу, не має моральності, не розуміє культуру, не має грамотності і почуття відповідальності. Вона може лише йти за натовпом, прискорюючи деградацію усього суспільства.

Суспільство наводнили наркотики, лютує кримінал, ЗМІ рясніють сексом і насильством, у мистецтві мерзенне вважають красивим, безчинствує всіляка єресь і чаклунство, підлітки усе більше «фанатіють» від знаменитостей, у них виникає сильна залежність від комп’ютерних ігор та соцмереж, від чого вони перебувають у пригніченому стані. Ще більшу тривогу у людей викликає тероризм, який у безглуздому насильстві над безвинними громадянами вийшов за усі межі традиційних політичних правил. Людей тривожить те, що вони уранці не знають, що буде увечері.

9. Повернутися до Бога, відродити традиції й не слідувати планам диявола

Цивілізацію людства передали людям Боги. Ера розквіту китайської цивілізації припадає на період династій Хань і Тан. Цивілізація Заходу досягла вершини за середнього періоду епохи Відродження. Якби люди змогли зберегти передану Богами культуру, то, коли б настало нове пришестя Бога, люди змогли б утримувати зв’язок із ним і розуміти Закон, який Бог проповідував би людям. А якщо люди зруйнували цю культуру і традиції, морально впали, то під час нового пришестя Бога через занадто великі гріхи й мутацію мислення люди не зрозуміють настанов Бога. Це для людства є найнебезпечнішим.

Зараз епоха одночасно і надії, і безнадійності. Люди, які не вірять у Бога, живуть серед чуттєвих насолод так, як живеться. А розгублені віряни з тривогою чекають повернення Бога.

Комунізм занурює людський світ у хаос і прагне зрештою знищити усе людство. Його плани ретельні та конкретні. Його задуми настільки успішні, що переважна їхня більшість вже здійснилася або близька до здійснення. Нашим світом тепер керує диявол!

Древня мудрість людства свідчить: «Одна праведність переможе усе зло»; «Коли проявиться природа Будди, це потрясе десятисторонній Світ». Диявол зовні здається могутнім, але в сутичці з Богом він не витримає й одного удару. Якби люди могли зберегти свою природу, якій властиві щирість, порядність, милосердя, поблажливість, терпимість та поступливість, то неодмінно б потрапили під божественний захист, і диявол виявився б безсилим.

Милосердя Творця безмежне. Він дав усім істотам можливість уникнути лиха. Якщо людство зможе відродити традиції, підвищити моральність, зрозуміти милосердний заклик Творця і Небесний Закон, який рятує людство, то зможе прорвати руйнівні плани диявола. Тоді воно встане на шлях порятунку і прямуватиме до майбутнього.

Попередня | Перейти до змісту | Наступна

Джерело: EpochTimes