Кінцева мета комунізму. Розділ про Китай (Частина 5)

Від авторів книги «Дев'ять коментарів про комуністичну партію»

Передмова
Частина 1. Центральна країна і культура, передана Богами
Частина 2. Задум червоного диявола про знищення людства
Частина 3. Насильство і вбивства. Зло пронизує усю Піднебесну
Частина 4. Злий дух комунізму без втоми губить людей
Частина 5. Злий дух захопив трон. Культура знаходиться в занепаді
Частина 6. Створити державу на основі ненависті
Заключна частина. Кінцева мета комунізму. Розділ про Китай

Частина 5. Злий дух захопив трон. Культура знаходиться в занепаді

Заради порятунку живих істот у кінці часів Творець безпосередньо створив традиційну китайську культуру, яка прямо пов’язана з Небом, а також систематично запланував чинники зв’язку з Богом в численних аспектах культури. Зруйнувати таку культуру — означає обірвати зв’язок людини з Богом. Нині так звана культура нинішніх китайців вже дуже сильно відрізняється від традиційної культури їх предків. Злий дух комунізму непомітно підмінив усю традиційну культуру атеїстичними концепціями.

Таким чином, людська культура втратила свій корінь, і традиційних цінностей більше не існує. Зв’язки з Богом також були зруйновані. Знищивши таку культуру, можна безпосередньо знищити людей.

Ми вже розповіли про те, як червоний диявол комунізму «вбиває» людей за допомогою матеріалістичної ідеології і як обманює людей, впроваджуючи в їх свідомість неправдиві теорії. Далі ми розповімо про те, як компартія незримо продовжує перевертати з ніг на голову все, що міститься в традиційній культурі, таким чином знищуючи її.

1. Шахрайство і захоплення вівтаря

1) КПК захопила вівтар

Боги створили людину по своїй подібності. У кожній людині є божественність, яка проявляється в прагненні до правди, доброти і духовного зростання, а також у бажанні повернутися додому у свій небесний світ. Тому в усіх культурах є одна річ, яка займає там найважливіше місце. Деякі нації називають це «Дао» (шлях), деякі — «Богом». Ми назвемо це місце вівтарем.

Після того, як компартія захопила владу у людському світі, вона почала насильно знищувати пам'ятники китайської культури. Вівтар був не лише частиною культури, це була також і деяка концепція, яку дарували людям Боги під час створення людини. Змінити ці встановлення Богів дуже непросто. Упродовж довгого часу компартія докладала великих зусиль для того, щоб люди відкинули віру Богів. Злий дух, створений з ненависті і зіпсованої матерії Всесвіту, якого ми також називаємо «примарою комунізму», непомітно пробрався в серця людей, захопив вівтар, що існував в китайській культурі, і тепер помпезно намагається видавати себе за праведного Бога.

На цьому вівтарі компартія стала тим, хто встановлює правильні принципи і норми «моралі». Вона просуває атеїзм і насильно змушує людей забути своїх Богів, примушує їх рахувати, що у них немає божественних коренів, що вони живуть тільки один раз, і після фізичної смерті більше нічого немає. Компартія змушує людей вірити в те, що вони ніколи не перероджувалися, і у них немає глибинного зв'язку з Богом. Боги ще не відмовилися від людей, але компартія за допомогою насильства і обману примушує людей відмовитися від Богів. Таким чином вона штовхає людей до загибелі. Це дуже підступний задум, наповнений крайньою злістю.

Пропагуючи атеїзм, компартія не лише заперечує божественне походження життя людини, вона також намагається приховати свою істинну суть, сховати той факт, що сама вона є злою примарою і не має нічого божественного. Конкретно це проявляється в двох аспектах.

Перший аспект. Якщо людина вірить у Бога, значить, віритиме і в диявола. У усіх релігіях разом з верховним божеством існує і його протилежність — сатана. Коли Боги рятують людей, вони завжди повідомляють людей, що на шляху духовного вдосконалення буде безліч перешкод і спокус, які влаштовує диявол. У свою чергу, компартія переконує людей, що Богі не існують, тим самим маючи на увазі і те, що дияволів теж немає. Таким чином вона успішно приховує своє диявольське походження.

Другий аспект. Коли люди не вірять в існування Богів, то вони відмовляються від порятунку, який пропонують їм Боги. Тоді, навіть якщо Боги, не дивлячись ні на що, все ж захочуть врятувати людей, люди не приймуть їх, і у результаті Боги відмовляться від людей. Коли це станеться, люди автоматично повністю опиняться в руках диявола.

Після «Культурної революції», коли китайці намагалися переосмислювати історію, багато хто з них усвідомив, що керівники КПК були зведені на вівтар богів. Але це дуже поверхневе розуміння. Чому партія змогла звести комуністичних правителів в ранг богів? Фактично це стало можливим тому, що злий дух комунізму зайняв місце Бога в китайській культурі і в людських серцях.

Якщо нація переживає численні лиха, значить, вона давно забула своїх Богів. Без заступництва Богів біди слідуватимуть тінню, і дорога попереду буде покрита мороком.

Коли хтось стає одержимим нечистим духом, то це дуже важко для нього. Якщо ж країна стає одержимою нечистим духом, якщо механізми управління державою і свідомість людей потрапляють під контроль злого духу, то у цієї нації неодмінно буде безліч бід. Цієї сумної долі не зможуть уникнути навіть партійні керівники. Таким чином, загальним завданням усіх людей є формування ясного розуміння відносно злого духу комунізму і відмова від нього.

2) Знищення пов’язаної з Небом китайської культури

З самого свого зародження китайська культура містить в собі механізми, що сполучають її з Небом. Це було треба для того, щоб в майбутньому люди могли розуміти настанови Богів і бути врятованими. «Піднімаючи чоло вгору, Фу Сі (легендарний перший імператор Китаю — прим. пер.) осягав небесні явища, а опускаючи чоло вниз, він вивчав закони Землі» (книга «Генеалогія імператорів і царів»). У літописах говориться, що Фу Сі створив писемність і вісім триграм (багуа). За п’ять тисяч років історії китайська нація під заступництвом Богів безперервно поповнювала зміст своєї культури, яка у результаті стала багатою і глибокою. У цьому проявлялася турбота і захист Богів.

Люди — це діти Бога, творіння божі. З одного боку, Боги створили людину по своїй подібності. Моральні цінності людей також походять від Бога. Людина повинна удосконалювати свої доброчесності і шанувати Небо, наслідувати волю Неба і дякувати за милість Небу. З іншого боку, людське тіло є малим Всесвітом. У книзі «Трактат Жовтого імператора про внутрішне» («Хуанді нєйцзін») говориться, що в тілі людини є п’ять систем, серед яких головною є система п’яти внутрішніх органів (серце, печінка, селезінка, легені, бруньки — прим. пер.), яка співвідноситься зі Всесвітом через п’ять стихій і різні прояви зовнішнього світу. Як мовиться, «людина відповідає небесному Дао». Коли людина удосконалює себе, наслідуючи небесне Дао, то оздоровлює себе, подовжує життя і навіть може набути Дао і повернутися в небесний світ Богів. Це і є культура самоудосконалення, що пронизує китайську цивілізацію.

Усі аспекти традиційної китайської культури сполучені з Небом. Тіло людини, инь та ян, п’ять стихій (у-сін), багуа, тайцзи, хету, лошу, китайська медицина (чжун-і), писемність, музика і так далі — усе це співвідноситься з будовою Всесвіту. Люди називають це «голограмою». Обізнані люди можуть бачити зв’язок усіх цих речей, можуть бачити в цьому певну сферу Всесвіту, небесні знамення, инь та ян, щастя та нещастя, добре та погане, витівки диявола, лиху долю, вимоги Бога, а також вибір, який повинна зробити людина, і так далі.

Процес руйнування традиційної культури червоний диявол компартії розпочав з тіла людини. Він відокремив від Бога душу людини, його життя і знання. Зробив людей безглуздими і нетямущими, не бажаючими осягати зміст пов’язаної з Небом культури. Якщо навіть вони і хочуть це зрозуміти, то не здатні це зробити. Мета червоного диявола — в тому, щоб обірвати зв’язок між людиною і Богом. На це спрямовані і усі дії злої примари. Якщо люди стануть нездатні розуміти зміст традиційної культури, тоді вони втратять критерії моральності, їх вчинки стануть низинними, і у результаті вони будуть повністю відсіяні. Це спосіб, за допомогою якого червоний диявол хоче досягти своєї кінцевої мети.

3) Шанування Богів і повага до Неба були зруйновані

Після того, як злий дух комунізму зайняв вівтар, він повністю наново перепланував спосіб і зміст життя людей.

Виходячи з китайських традицій, шанування предків і преклоніння перед Богами було первинною справою в державі. По важливості воно перевершувало навіть військові справи. Шанування Богів було найбільш явним і найважливішим культурним проявом в тисячолітніх китайських традиціях, а також невід’ємною частиною життя людей.

Китайці вважали, що Боги знаходяться всюди, і усі явища, включаючи народження, старість, хвороби та смерть, а також брак, народження дітей, навчання і кар’єру, щастя і нещастя в житті планують Боги різних рівнів. Древні говорили: «В трьох чі над головою знаходиться божество». Над божествами знаходиться верховний Бог (Тянь-ді). У Древньому Китаї під Тянь-ді мали на увазі Вище божество або ж Творця, який відрізнявся від звичайних Богів.

Таким чином, в традиційній культурі із самого початку надавалося велике значення шануванню Богів і Будд. Люди обов’язково повинні були здійснювати жертвопринесення і таким чином взаємодіяли з Богами. Вони також повинні були удосконалювати свої доброчесності і наслідувати волю Неба, просити у Неба захисту і щастя. Таким був спосіб життя традиційного китайського суспільства.

У традиційному суспільстві люди вірили в те, що основи соціальної етики та моральні цінності їм встановив верховний Бог. Вони називали це «наслідуванням небесних принципів і своєї совісті». Вони вірили, що, якщо вчинив злий вчинок і ніхто з людей цього не побачив, — «у Неба є очі», і воно бачить все. За добре і погане буде відповідна подяка — це було базовим елементарним пізнанням кожної людини. Усі знали, що люди, які здійснюють багато злочинів, у результаті не лише самі піддаються карі небесній, але і накликають біду на своїх предків і нащадків.

Китайці вірили, що Боги оцінюють все у світі людей за допомогою вічно незмінних принципів. Ці незмінні принципи заклали основи моральних цінностей, які підтримують стабільність у суспільстві.

У традиційній китайській культурі говориться, що шановані правителі Шень-нун, Хуан-ді, Яо-ді, Шунь-ді, а також Ся-юй здійснювали пишні обряди жертвопринесення Богам. Ці обряди називалися «фєн-шань». Побудований під час правління імператора Чжу Ді (1403-1424) Храм Неба був головним місцем жертвопринесення за часів династій Мін та Цін. Його площа була в чотири рази більше знаменитого Забороненого міста (Гугун) у Пекіні. Це була найбільша будова для жертвопринесень в історії Китаю.

До приходу до влади компартії, в Китаї всюди була безліч храмів, монастирів, молитовних залів а також залів для жертвопринесень. У храмах можна було побачити не лише милосердні лиця Богів і Будд, але і грізні образи духів ваджри, Паньгуаней (чиновник при владиці пекла, що відає обліком життя і смерті — прим. пер.) і так далі. Атмосфера шанобливої тиші, що панує там, а також застережні висловлювання мудреців — усе це викликало у людей почуття благоговіння.

Злий дух комунізму знищив храмоі статуї Богів, яким люди поклонялися, звертаючись до Богів, що було частиною їх повсякденного життя. Потім злий дух за допомогою обману та промивання мізків зробив так, що китайці повністю відхилилися від свого традиційного способу життя. Одним словом «забобон», яким оперують в партійній культурі, компартія викреслила з життя китайців все, що стосується зв’язку з Богом. Таким чином, поняття «Бог» вже повністю зникло з повсякденного життя китайців. Благоговіння і упокорювання, які виникали у людей під час жертвопринесень Богам, були замінені клятвою злому духу «віддавати усього себе без залишку», вступаючи в партію, піонерію та комсомол. Навіть слово «помер» замінили на «пішов зустрітися з Марксом». Люди ніколи не замислювалися про те, що віддавати усього себе боротьбі за злого духу комунізму — це зрада відносно Богів, це означає бути готовим пожертвувати собою заради злого духу, що зайняв місце на вівтарі.

Та реальність, яку пропонує людям компартія, в корені відрізняється від концепцій, встановлених Богами. КПК перетворила «Бога» на пустий звук в серцях людей, в щось абстрактне та ефемерне. Коли це сталося, був втрачений зв’язок з Богом в повсякденному житті. Зараз люди тільки і знають, що просити Бога дати їм сина, багатство, підвищення на посаді. Люди навіть не розуміють, що таким чином залучають до себе нечистих духів. Боги рятують людей, але якщо люди не визнають Богів, значить, вони поклоняються дияволові. Це дуже небезпечно!

4) Створення середовища диявольського культу партійної культури

Знищивши в людині все, що зв’язує його з Богом, злий дух компартії на цьому не зупинився. Щоб досягти своєї кінцевої мети, він також створив у людському світі велике середовище диявольського культу партійної культури, щоб люди просто жили в цій атмосфері, звикли до неї і не відчували її впливу. Схиляти людей жити в цих умовах компартія почала за допомогою насильства та вбивств. Потім вона використала обман, щоб люди звикли до цього середовища. У результаті люди стали вважати, що так влаштований весь світ, і стали усвідомлено підкорятися правилам і обмеженням цього соціального середовища. Вони стали думати і говорити так, як думає і говорить компартія. Партія переконує китайців в тому, що «без компартії у Китаю не буде майбутнього». Тоді люди починають думати, що «якщо не стане компартії, хто ж керуватиме нашою країною»? Партія запевняє, що «якщо ти проти компартії, значить, ти проти Китаю». У результаті у свідомості людей поняття партії і Китаю змішалися в одно ціле, і вони вже не можуть розділяти цих речей.

У комуністичному Китаї у людей немає свободи віри. Ніхто не може вільно вибирати, в що йому вірити. У результаті хитрощі компартії досягли успіху, людина не вірить у Бога і не знає, що у нього є право вірити у Бога.

Віряни знають, що Боги рятують людей, і що є небесні світи. Компартія змоделювала для людей життєве середовище, просочене партійною культурою. Це закрите суспільство, без зв’язку з Небом.

У партійній культурі є певні життєві принципи і специфічна мова, що містить в собі концепції існування партії та країни. Серед іншого там також є і нове визначення поняття «небесне царство», яке очорнює і відкидає теоретичну основу релігій. У цій партійній культурі є статут диявольського культу, а також принципи діяльності організацій цього культу; є програма дій для реалізації цілей цього злого привида, є керівні ідеї революції, є дорожня карта організацій диявольського культу і його керівного складу; є назви посад диявольського культу компартії, є процедура проведення політичних кампаній, є принципи придушення людей, є критерії просування по службі неправедними способами, є система заохочень і покарань, що суперечить небесним принципам та совісті, є тренінги на тему придушення людей, є механізми промивання мізків; є апарат поширення єретичних теорій, є ЗМІ, які не говорять правди, за винятком прогнозу погоди, є мистецтво, в якому задіяні ті, хто не може переконливо грати роль доброї людини, а щоб зіграти погану людину, їм не треба прикидатися… і так далі, дуже багато різних речей.

Компартія багаторазово повторює свою брехню. В результаті ця брехня стала сприйматися як правда і мета, до якої треба прагнути. Навіжені наміри компартії підкорити світ перетворилися на предмет гордості китайців. Партія створила тимчасовий затишок, і люди задоволені цим, ставши багатими і хизуючись своїми грошима. Якщо компартія трохи підніме людям зарплатню, почне друкувати грошові купюри гідністю в тисячу юанів, а потім якість життя людей стане погіршуватися, то не треба дивуватися цьому. Різних методів і способів у партії завжди було в надлишку, вона змінює їх як рукавички. Ніколи не змінювалася і ніколи не зміниться тільки її сутність.

У партійній культурі також є механізм формування атмосфери страху. Компартія знає, що є поганою. Люди зараз лають партію, і їх рот важко закрити. Добре, тоді партія докладе зусилля до того, щоб її просто лаяли поменше. Якщо у когось багато сміливості, то він стане об’єктом нападок. Яскравим прикладом в цій області був адвокат-правозахисник Гао Чжішен, який виступив за справедливість і піддався репресіям. КПК в деякій мірі ослабила контроль над суспільством, але якщо одного разу хтось вийде за рамки, встановлені компартією, то його чекають в’язниця і тортури. Люди не наважуються торкатися чутливих місць партії, не наважуються кидати їй виклик. Це відбувається тому, що все навкруги просякнуто страхом. Цей страх і жах слідують і за тими китайцями, які емігрували. Багато хто з них навіть в іншій країні, закрившись в туалеті, боїться лаяти партію. Це саме і є дія того матеріального поля, того середовища партійної культури, від якої неможливо позбавитися. Вона може контролювати людей навіть «перевищуючи час і простір». Куди б ти не пішов, ти знаходитимешся в цьому полі.

2. Передані Богами мова та писемність і спотворені ієрогліфи

1) Передана Богами писемність таїть в собі таємниці Небес

Мова і писемність — це важлива складова частина традиційної культури Китаю. Вони не такі, як інші мови світу. Китайські ієрогліфи дуже схожі з небесною писемністю, лише риси ієрогліфів відрізняються. Вимова китайських ієрогліфів також має взаємозв’язок зі Всесвітом.

Совершенномудрий правитель старовини Фу Сі спостерігав астрономічні явища, досліджував географічні особливості місцевості, стежив за птахами і тваринами, зблизька спостерігав за собою, здалека дивився на усе суще. В результаті Фу Сі створив письмові знаки та Багуа (вісім триграм), щоб з їх допомогою спілкуватися з Богами, а також описувати явища Неба, Землі та все суще. У «Тлумаченнях Книги змін» говориться: «Після створення Багуа та поєднання їх пар вийшло 64 І (ворожильних малюнків). Все, що існує у світі, міститься в них. Ніщо не упущене». Нащадки отримали можливість за допомогою 64 малюнків «Книги змін» дізнаватися волю Неба. Китайська культура з самого свого створення мала глибокий зміст і була безпосередньо пов’язана з Небом, усебічно відбивала реальну ситуацію у Всесвіті, на Небі і на Землі, тобто була «голографічною». Оригінальна «Книга змін» не містила тексту, її називали «небесною книгою без слів».

Так само Боги залишили людям зручну для використання і ведення документів писемність. Багуа і китайська писемність були голографічним відображенням усього сущого, тому люди могли дізнаватися волю Неба також і за допомогою ворожіння на ієрогліфах. У епоху Жовтого імператора Бог Цан Цзє, узявши за зразок Багуа, створив китайські ієрогліфи.

Цан Цзє сказав: «Досконально дослідивши зміни Неба і Землі, спостерігаючи стан зірки Куй, вивчивши письмена на черепашачих панцирях, крила птахів, гори і річки, пальці і долоні, я створив писемність». З цих його слів можна зробити висновок, що китайські ієрогліфи та Багуа мають загальне походження, а механіка і того, і іншого безпосередньо пов’язана з Небом. На основі цих речей китайці спостерігали астрономічні явища, дізнавалися волю Неба, підкорялися змінам небесного Дао, небесного часу та небесних знамень; вчилися людській культурі, виховували себе, щоб стати повноцінними мешканцями Піднебесної, закладали основи цивілізації, в якій безперервно змінювалися династії, що формують п’ятитисячолітню традиційну культуру Китаю.

Китайська культура є творінням Богів. Вона тісно пов’язана з Богами. Її зміст великий і глибокий. Китайські ієрогліфи — це інструмент, що служить опорою і носієм переданої Богами китайської культури. Їх внутрішній зміст неодмінно мав бути досить багатим, щоб служити опорою для такої глибокої та безкрайньої культурної системи — так, щоб нічого не було упущено. І на Сході і на Заході люди говорять, що старокитайська писемність схожа на «небесні письмена». Це тому, що старокитайські ієрогліфи дійсно містили в собі небесні таємниці, а також Дао Неба, Землі та усього сущого.

2) Китайська мова наповнена божественністю

Мова, що входить в традиційну культуру Китаю, різко відрізняється від лексикону компартії і мутованої мови, що відповідає різним сучасним концепціям. Щоб в цьому виразно переконатися, досить лише зіставити повністю різне тлумачення слова «Бог» в «Словнику Кансі» (словник китайської мови, складений при великому імператорові Канс» в 1710-1716 рр., — прим. пер.) і в «Словнику Сіньхуа» (сучасний словник китайської мови — прим. пер.).

«Словник Кансі»: «Бог — Небесний Дух, Творець усього сущого, Творець, Небесний Владика, який, удостоюючи своїм натхненням, впливає на усе суще, і який, як говорили в давнину, створив усе суще. Також, згідно з книгою „Хуанцзі цзінши“, Небесний Бог знаходиться на Сонці, дух людини знаходиться в оці».

«Словник Сіньхуа»: «Бог — на думку забобонних людей, творець усього сущого і шанована примара людини, що померла: небожитель; боги і злі духи; владика богів; місце жертвопринесення; Шєнь-нун («Божественний землероб»); священик; теократія».

У традиційній культурі розуміння слів «культура» та «цивілізація», а також тлумачення ієрогліфів, що утворюють ці два слова, відрізняються від визначень в словниках КПК так само сильно, як Небо відрізняється від Землі.

(1) Китайське слово «вєнь-хуа» — «культура»

Ієрогліфу «вєнь» совершенномудрі правителі старовини надали значення «астрономія» («тянь вєнь») і «культура людства» («жєнь вєнь»). А ієрогліф «хуа» означає, що мудрі государі освічують народ.

«Словник Сіньхуа»: ієрогліф «хуа» (化)

«Словник Кансі»: ієрогліф «хуа» (化)

Зміна властивостей або форми.

При використанні після іменників або прикметників означає перетворення в якусь якість або стан. Наприклад: чоу-хуа (очорняти); люй-хуа (озеленювати).

Побут і устої, манери. Наприклад, «Ю шан фєн хуа» (аморальний, аморальний).

(«Шовєнь цзєцзи») «Хуа» означає «навчати».

Лао-цзы «Дао дє дзін»: «Я нічого не роблю, але народ сам займається своєю просвітою. Знову ж таки, коли освічуєш народ, показуючи приклад своєю доброчесністю, тільки тоді народ дійсно міняється».

«Збірник рим»: «При русі Неба і Землі, а також Инь і Ян, щось зникає в небуття, а щось з’являється з небуття. Усе суще розмножується, це і є „хуа“ (рости, перероджуватися, переходити з однієї форми в іншу)».

Якщо порівняти ці два стовпці, то можна побачити, що «хуа» в традиційному розумінні і «хуа» в нинішньому розумінні не просто різняться, а відрізняються один від одного, як Небо і Земля. Первинне значення «хуа» в китайській культурі — це розмноження усього сущого, розвиток і народження усього сущого. Це сокровенні принципи і чудеса, які містяться в культурі Китаю. А червоний комуністичний диявол стискає простір мислення людей, робить його вузьким і обмеженим, тим самим примушуючи людину віддалитися від переданих Богами небесних таємниць, що містяться в культурі.

Традиційне «хуа» має також значення «виховання» і «моральна дія». Государ виховує народ, показуючи приклад своєю доброчесністю, тільки тоді народ дійсно міняється. Упродовж довгої п’ятитисячолітньої історії кожного разу, коли виникало яке-небудь культурне явище, Боги планували небесні знамення і особисто спускалися в людський світ, щоб все влаштувати. Вони вели людей упродовж одного або декількох поколінь, щоб реалізувати все на практиці, і щоб навчані люди зрозуміли сенс цього культурного явища, перейнялися ним, стали естетично ним насолоджуватися і неухильно його дотримуватися. В результаті це культурне явище ставало якістю і характерною особливістю китайської нації. Прикладами цього були «почуття синівської шанобливості до Неба і Землі», виражене імператором Шунем, яким захоплюються люди. В період Троецарства талановиті люди наочно показали, що таке «і» (відданість і дружба). Династії Північна Сун і Південна Сун на прикладах Ян Люлана і Ює Фєя залишили китайській нації поняття «чжун» (вірність, відданість) і так далі.

(2) Китайське слово «вєнь-мин» — «цивілізація»

Ієрогліф «мін» із словосполучення «китайська цивілізація» означає «освітити і прояснити весь світ».

«Словник Сіньхуа» : ієрогліф «мін» (明)

«Словник Кансі» : ієрогліф «мін» (明)

«Світлий», антонім слова «темний». Наприклад, слово «минлян» (світлий, яскравий, ясний).

(«Шовєнь цзєцзи») Це означає світитися, освітлювати.

Осявати усі чотири сторони світу.

Одно з первинних значень ієрогліфа «мін» — «осявати усі чотири сторони світу» — КПК повністю приховала і видалила. Цивілізація — це здатність до симбіозу людини зі Всесвітом, який дарує людям передана Богами культура. Це незгасне буйне сяйво життєвих сил. Тобто, якщо щось відповідає Небесному Дао, то воно процвітає, сповнюється сяйвом та славою, росте і множиться не згасаючи. Такі суть і механізм переданої Богами цивілізації.

Зважаючи на це ми можемо зрозуміти, що традиція — це необов’язково те, що «існувало в історії або в глибокій старовині», а культура — це також не «урочисті ритуали». Культура, що відповідає Небесному Дао, дозволяє Всесвіту вічно не в’янути, що включає моральні принципи та спосіб життя — ось що таке культура в справжньому, традиційному китайському сенсі.

3) КПК зруйнувала писемність, передану Богами

Значення китайських ієрогліфів мае зв’язок з Небом. Ієрогліфи в повному зображенні несуть у собі п’ятитисячолітню традиційну культуру. Щоб обірвати зв’язок китайців з Богом і традиціями, КПК вирішила спотворити ієрогліфи. Ще під час «яньаньского періоду» (1935-1947) КПК створила спеціальний орган по реформуванню ієрогліфів. А коли компартія захопила владу в країні, то заснувала «китайський комітет з реформування писемності». Так звані учені слухалися наказів і знаходилися під контролем злого духу комунізму. У їх завдання входило постійно спрощувати ієрогліфи, щоб у кінці провести повну романізацію мови і замінити ієрогліфи латинською транскрипцією (піньїнь).

Ієрогліфи, які передали Боги, є божественними. У свою чергу спрощені ієрогліфи спотворили задум Богів, а також втратили первинну божественну силу китайської писемності. В результаті вийшло так, що спрощені ієрогліфи стали ні се ні те, вони навіть набули природи диявола, що неодмінно приведе до хаосу і поганих наслідків.

Упродовж декількох тисяч років безліч людей наділяли ієрогліфи численними почуттями і переживаннями. Використання ієрогліфів упродовж багатьох поколінь наповнило їх дуже багатою інформацією, внаслідок чого вони стали мати сильну енергію, яка у свою чергу утворила певне поле. Кожен ієрогліф був наскрізь просякнутий різними відчуттями, думками, настроями, емоціями і уявою. Окрім цього, в них також містилися властиві китайській нації особливі людяність, божественність та поетичність. Таке поле енергії робило вплив на психіку і думки людей.

Наприклад, коли людина бачила ієрогліф 神 («шєнь» — божество), то у нього в серці виникала повага, і він відчував, що його оточує божественне милосердя. Це допомагало йому стримувати і контролювати себе, менше думати про погане. Як тільки людина бачила ієрогліф 魔 («мо» — диявол), то він відчував страх і розумів, що це зло. Коли людина бачила ієрогліф 真 («чжєнь» — істина, правда), то відчувала щиросердість, чесність і доброту. А коли бачила ієрогліф 假 («цзя» — неправдивий, фальшивий), то він відчував обман і підлість.

Спрощення ієрогліфів зробило їх спотвореними і хаотичними. Вони стали дуже сильно відрізнятися від тих знаків, які передали людям Боги. У них вже немає тієї чистої енергії. Навпаки, вони стали виділяти енергію мутації. Наприклад, спочатку ієрогліф 進 (просуватися вперед) складався з графеми 辵 (йти) і ієрогліфа 佳 (прекрасний, чудовий). Тобто, чим більше просуваєшся вперед, тим ближче до прекрасного. Після спрощення цей ієрогліф став виглядати так: 进. Замість 佳 в нього вставили 井 (колодязь). Вийшло, що чим далі просуваєшся, тим більше потрапляєш в колодязь. Тобто, позитивна енергія перетворилася на негативну. При цьому багато повних ієрогліфів, які спочатку мали негативну енергію, так і залишилися без змін. Наприклад 魔 (диявол), 偷 (красти), 骗 (обманювати), 假 (брехня), 暴 (жорстокість), 害 (шкодити), 毒 (отрута), 腐 (гнити), 淫 (розпуста, вада).

3. Руйнування культури самоудосконалення

1) Культура самоудосконалення, що міститься в традиційній культурі

Традиційні представлення китайців базуються на понятті «Єдність природи і людини» та зв'язку між людиною і Небом. Спираючись на ці представлення, китайці роздумували про всесвіт і людське життя. Це було їх світоглядом і сприйняттям Всесвіту. Люди вірили в існування більш високих форм життя, а також в те, що їм треба повернутися у свій первинний світ Будд, Даосов і Богів.

Уявлення про єдність Неба і людини має на увазі те, що існує Небо, яке також називали Богом. Древні говорили, що Бог є основою Неба і Землі, а також витоком усього сущого. Якщо доброта і моральність в серці людини відповідають небесним принципам, то ця людина може з'єднатися з Небом.

Людина прийшла з Неба і повинна повернутися на Небо. Культура самоудосконалення китайської нації має дуже глибокі витоки.

У представленнях древніх китайців, Дао є витоком всього і уся, включаючи і життя. Лао-цзи говорив: «Людина наслідує Землю, Земля наслідує Небо, Небо наслідує Дао, а Дао наслідує природність (природі)». Він розповів про зв’язок природи і людини, пояснив, що усі речі і явища у всесвіті повинні наслідувати властивість всесвіту і її вічно незмінні принципи функціонування. У древньому висловлюванні «осягати небесний Дао і наслідувати небесні принципи» говориться про принципи поведінки, якой повинна слідувати людина, щоб усією своєю істотою злитися з небесним Дао і природністю. Якби люди так поступали, тоді в Піднебесній надовго запанували б світ і гармонія. У системі Будди і системі Дао є присутньою очевидна віра у Бога. Самі по собі ці системи є керівництвом для людей, що розповідають, як можна за допомогою самоудосконалення стати Буддою або Даосом. У історії дуже багато вищих ченців, самоудосконалювавшіхся у Будду і що прагнули до досягнення Дао, своїм процесом духовного самоудосконалення і досягненням повної досконалості поповнювали і збагачували культуру системи Будди та системи Дао.

Якщо людина хоче пізнати істину Всесвіту, хоче пізнати Богів і знайти свій первинний притулок, вона в першу чергу повинна мати іскрінні і чисті наміри, а також праведний стан. Боги зовсім не звертають уваги на те, багата людина або бідна, вони дивляться тільки на її серце.

Чжан Саньфен у своїй книзі «Трактат про Велике Дао» виклав принципи самоудосконалення. Він писав, що вдосконалення в Дао повинне розпочинатися з вдосконалення свого тіла, для чого необхідно мати праведне серце та чисті помисли, і тільки тоді розкриються небесні таємниці. Звертати увагу на моральність, творити добро, удосконалювати тіло і виправляти серце — це саме і є основа самоудосконалення.

У древніх китайців вдосконалення у Будду або Даоса не лише не вважалося забобоном, а було частиною їх життя. Вдосконалення — це не метод, за допомогою якого невдахи заліковують свої душевні рани. У історії було немало імператорів, що мали велику владу і величезні багатства, які також займалися вдосконаленням і намагалися осягнути Дао. Жовтий імператор (Хуан-ді) поступив в учні до даоського майстра Гуанчен-цзи, займався медитацією та вдосконаленням тіла і у результаті у віці 120 років вознісся на Небо серед білого дня, осідлавши дракона. Імператор Тайцзун династії Тан тепло зустрів ченця Сюаньцзана, що повернувся із західних небес (Індія) з буддистськими канонами, бажаючи, щоб Закон Будди широко поширювався на східній землі великої династії Тан. Чінгісхан тричі зустрічався з даоським майстром Цю Чуцзи, просячи у нього рад з приводу управління державою і підтримки здоров'я. Дуже багато правителів поклонялися Будді, шанували Дао і почували повагу до Неба.

2) Як КПК зруйнувала культуру самоудосконалення

Історія Китаю розпочалася з пагорба Сюаньюань, на якому був народжений Жовтий імператор. Відтоді безперервно передавалася культура самоудосконалення — тобто, сходження людини до міри Бога. Людям добре були знайомі такі поняття, як повернення до витоку і до істини, вдосконалення серця і прагнення до доброти. Усе це було частиною їх життя. Саме цю квінтесенцію традиційної китайської культури почала активно знищувати зла примара комунізму.

Примара комунізму стала схиляти людей відкидати віру у Бога, відкидати те, що людина може піднятися шляхом духовного самоудосконалення. Тобто, щоб люди повірили в диявольські речі, необхідно було спочатку звільнити в їх серцях нішу, в якій раніше була віра у Бога. Удосконалюватися необхідно з праведним серцем і чистими помислами. Чванливість і зарозумілість є частиною природи диявола, вони повністю протилежні до вимог для вдосконалення. В процесі руйнування культури самоудосконалення злий дух компартії, для якого не існує Богів, спеціально впроваджує у свідомість людей диявольські речі, пихатість і гордовитість. Він не дозволяє людям проявляти скромність, а, навпаки, заохочує їх бути самовдоволеними, чванливими, що не бояться ні Неба, ні Землі, готовими боротися з Небом і Землею. Злий дух підштовхує людей йти проти Богів і не преклонятися перед Богами.

В давнину люди могли удосконалюватися, тільки якщо у них були чисті помисли і відкрите серце. Тільки коли в серці пробуджується божественна природа, людина може осягнути властивість всесвіту і Божий Закон. Руйнуючи культуру самоудосконалення, злий дух комунізму посилив в людях гордовитість і зарозумілість, внаслідок чого у людини виник душевний стан протистояння Богові. Таким чином, сучасні люди сталі схожі на радіоприймач, який не може налаштуватися на потрібну радіохвилю. Вони легко приймають інформацію від компартії, і одночасно їм дуже важко зрозуміти мудрість і настанови Бога.

Багато китайців сьогодні, можливо, вже не усвідомлюють цієї руйнівної ролі злого духу. За допомогою переданих Богом методів вдосконалення, людина може удосконалитися і стати Буддою, Даосом, Богом. У історії Китаю є безліч таких прикладів. КПК примушує людей приймати усі ці древні історії вдосконалення за казки, вселяючи людям, що Богів не існує, і що це просто вигадки. Зараз, якщо хтось говорить про вдосконалення у Будду або Даоса, то люди сприймають це як феодальні забобони і ідеалізм, а то і зовсім називають «духовним опіумом».

Таким чином, злий дух компартії реалізував свій задум і повністю обрізув людині шлях до Бога. В результаті дуже багато людей з великим зумовленим зв’язком втратили дорогоцінну можливість самоудосконалюватися. У романі «Подорож на захід» описан повний шлях самоудосконалення. Там є одно дуже мудре висловлювання: «Отримати людське тіло нелегко, народитися в серединній рівнині (Китаї) важко, зустріти праведний Закон [Будди] непросто. Якщо ж вийшло набути усіх цих трьох [речей], то це безмежне щастя». Якщо випала доля переродитися в людському тілі, та ще і в Китаї, але із-за перешкод з боку злого духу комунізму людина не вірить у вдосконалення, не розуміє сенсу праведного Закону [Будди], якщо ж в цьому житті зіткнувся з праведним Законом і пройшов мимо, то жалкувати потім буде вже пізно!

4. Багаті та ті, хто має Де (моральність). Удосконалюючись внутрішньо, узабезпечити себе від зовнішнього

******

«Предки казали: „Гроші — це річ поза тілом людини“. Усі про це знають, але усі женуться за ними: сильний — заради задоволення бажань; жінки — заради розкоші; літні — заради спокою за свій тил; мудреці — заради слави; службовці заради цього виконують свій борг і т. д. — з таких різних причин женуться за ними.

Буває, що люди заради них навіть борються один з одним. Сильні ризикують, зухвалі через це здійснюють злочини, заздрісні можуть заради цього померти. Завдання правителів робити народ багатим, а поклоніння грошам є найгіршою справою. Багатство без Де завдасть шкоди усім живим істотам, а багатство з Де — цей той стан суспільства, про яке люди мріють, тому, роблячи суспільство багатим, не можна не поширювати Де.

Де накопичується в минулих переродженнях. Стати правителем або урядовцем, бути багатим або благородним — усе це залежить від Де. Якщо немає Де, то нічого цього не придбаєш, а якщо втратиш Де, то усе це розсіється. Тому тим, хто прагне до влади або багатства, передусім треба накопити Де. Якщо терпіти страждання і робити добро, можна накопити багато Де. Звідси витікає, що обов’язково потрібно розуміти зв’язок причини і наслідку. Розуміння цього дозволить і правителям, і народу самим контролювати своє серце, і тоді в Піднебесній буде багатство і згода».

Лі Хунчжі, «Багаті і ті, що мають Де», 27 січня 1995 р.

«Якщо люди не надають великого значення моральності, то в Піднебесній виникає повний безлад, від якого немає порятунку. Люди починають вороже відноситися один до одного, що робить їх життя безрадісним; а якщо людина живе безрадісним життям, вона не боїться смерті. Лао-цзи говорив: „Якщо народ не боїться смерті, хіба можна залякати його смертю“? Це ж велика загроза. Спокій і благодать у світі — ось чого прагне простий народ. Якщо в такий момент ти маєш намір за допомогою безлічі законів і постанов добитися спокою і стабільності, то від цього, навпаки, буде тільки ще гірше. Якщо хочеш розсіяти ці печалі, то у світі має бути доброчесне управління, і тільки тоді можна буде в корені вирішити це питання. Якщо урядовці не женуться за особистою вигодою, а держава не дійшла до свого розкладання; якщо народ звертає велику увагу на самоудосконалення і виховання в собі доброчесностей; якщо уряд і народ самі здійснюють контроль над своєю душею, то уся країна стабілізується, і симпатія народу буде на стороні правителів, влада буде міцною і непохитною. Усього цього, звичайно, не можуть не боятися зовнішні вороги, і тоді настане мир і спокій у всьому світі. Ось до чого докладають зусиль мудреці».

Лі Хунчжі, «Удосконалюючись внутрішньо, узабезпечити себе від зовнішнього», 5 січня 1996 року

******

Китайська мудрість свідчить: доброчесний чоловік здатний на великі звершення. Моральність і доброчесність (Де) є основою щастя і багатства, які перетворені з Де. Де подібно до води, а багатство подібно до човна. Якщо води мало, то човен сяде на мілину і не зможе плисти. Якщо людина не приділяє уваги доброчесності, то може накликати на себе біди. Що стосується правителя, то удосконалювати себе і надавати велике значення доброчесності — це основа управління і служіння народу. Тільки коли правитель і великі урядовці поважають Богів і шанують Небо, коли самі вони мають високі моральні якості, тільки тоді це може стимулювати людей усього суспільства прагнути до добра. Тільки тоді держава стане стабільною, зможе уникнути соціальних потрясінь і нападів з боку зовнішніх ворогів; народ житиме в достатку, світі і благоденствуванні. У історії усі мудрі правителі вважали головним вдосконалення своєї доброчесності. Древні казали: «Праведне серце правителя виправить імператорський двір, праведний імператорський двір виправить усіх урядовців, праведні урядовці виправлять увесь народ, праведний народ виправить весь світ». У історії мудрі правителі, такі як Фу Сі, Хуан-ді, Тан Яо, Шунь, Юй, У-ді династії Хань, Тай-цзун династії Тан, Чжу-ді династії Мін, Кансі та інші, своїми доброчесними вчинками сформували моральний шлях для подальших правителів на багато віків.

Моральність має велику привабливу силу. Моральні люди викликають в інших повагу, бажання бути ближче до них і брати з них приклад. Тан Яо послав Шуня на гору Лішань. Там не припинялися розбрати за землю між місцевими жителями. Своїми доброчесними вчинками Шунь повністю вирішив там усі конфлікти. Після цього кожного разу, коли туди приїжджав Шунь, місцеві жителі виражали йому велику повагу і йшли за ним. Там, де він зупинявся, через рік утворювалося село, а через два роки — місто. Імператор Яо повелів Шуню займатися просвітою і наставляти людей правильно наслідувати основні п’ять форм людських відносин: між правителем і міністрами, батьком і сином, старшим і молодшим братами, чоловіком і дружиною, між друзями. Якщо наслідувати ці норми, в Піднебесній настане світ і гармонія. «Доброчесність в Піднебесній почала процвітати з часів імператора Шуня» («Ші цзі» — «Історичні записки»).

Мудрі правителі керували державою, піклуючись про щастя і благополуччя свого народу. У кінці 632 року напередодні новорічних свят імператор Тай-цзун інспектував в’язницю і подумав, що скоро свято, а ці ув’язнені не зможуть відмітити його в крузі своєї сім’ї. Йому стало шкода їх, і він розпорядився відпустити ув’язнених додому побачитися зі своїми сім’ями, узявши з них слово, що вони самі повернуться назад наступної осені і продовжать відбувати покарання. Така довіра до ув’язнених схожа на казку! Проте через декілька місяців без жодного конвою і примусу у в’язницю самі повернулися усі 390 ув’язнених. Про це є відповідні записи в літописі «Цзи чжі тун цзянь» («Допомагаюче в управлінні всепронизуюче дзеркало», автор Сима Гуан, 1084 рік). Щирість Тай-цзуна виховувала і надихала народ. Навіть злочинці, яких засудили до страти, теж додержали слова і добровільно повернулися, щоб прийняти смерть. Тоді Тай-цзун пом’якшив їм міру покарання і дарував життя. Цю історію передають з покоління в покоління упродовж багатьох віків.

Імператор Кансі (1654-1722) майже щороку вводив різні податкові пільги. Наприклад, одного разу він звільнив від податків і мит 261 округ і повіт, які постраждали від стихійних лих. У різні роки імператорський двір вводив різні податкові пільги для різних регіонів. Кансі правив країною 62 роки, впродовж яких 545 разів відміняв або скорочував земельний податок в різних районах на загальну суму 150 мільйонів лян срібла, що було на ті часи в 5-7 разів більше річного бюджету держави.

Мудрі державці не лише піклувалися про свій народ, але і надавали велике значення вихованню моральних якостей своїх підданих. Вони розуміли, що коли у людей висока мораль, те Небо пошле їм щастя та благополуччя.

Мудрі державці залишили приклади доброчесної поведінки, які передаються віками. Під час правління імператора Чжу Ді був відлит великий дзвін Юнле, який називають «царем буддистських дзвонів» і вважають найбільшим і важким дзвоном у світі. На його внутрішній та зовнішній частинах відлили тексти буддистських сутр. На зовнішній стороні — «Амитабха-сутру» та інші канонічні тексти, на внутрішній — «Лотосову сутру», а на кромці дзвону вигравійована «Алмазна сутра». Всього на дзвін нанесені 17 канонів.

У «Джанавасабха Сутте» говориться, що мова Будди мала п’ять гідностей. Вона була прямою і зрозумілою, приємною, чистою, глибокою і повною, а ще всепроникною. Імператор Чжу Ді говорив, що мета поширення розмов Будди в тому, щоб «всюди для усіх живих істот обертати Фалунь (колесо Дхарми)» і «приносити користь всьому і уся», включаючи «усіх живих істот на десяти сторонах». Звук дзвону Юнле поєднується з промовою Будди. Якщо ударити в нього, то його звучання буде всепроникним і пошириться далеко навкруги, а вигравійовані на нім більше ніж 230 тисяч ієрогліфів сутр досягнуть слуху і сердець людей. Таким чином, Закон Будди проникає в людський світ, утворюючи велике поле, будить людей і стимулює їх прагнути до добра.

В протилежність шляху, яким слідували мудрі правителі, якщо подивитися на політику, що проводиться злим духом комунізму, ми побачимо, в чому полягає план цього злого духу, що знищує моральну культуру суспільства. Візьмемо як приклад Цзян Цземіня (генсек КНР 1993-2003 рр.), який зіграв значну роль в руйнуванні п’ятитисячолітньої китайської культури. В ньому закумульована безліч негативних якостей, таких як підступність, хитрість, брехливість, жорстокість і розбещеність. Він управляв країною за допомогою корупції. Найбільша його «заслуга» перед компартією — в тому, що він створив і утілив у життя системну корупцію. Цзян не лише своїм прикладом показував, як потрібно зневажати моральність. Просуваючи на високі посади найбільш корумпованих, розпусних і нездібних чиновників, які також найзапекліше переслідували прибічників Фалуньгун, Цзян завдав жорстокого удару по людській доброті. Нині за корупцію вже засуджені декілька сотень чиновників вищого і середнього ешелону влади, яку просунув на свої посади Цзян Цземінь. Під керівництвом цих людей в країні широко поширилося виробництво фальшивих і токсичних товарів, а забруднення повітря досягло неймовірних масштабів. Цзян активно використав «грошову дипломатію», розв’язавши «війну жадності» у всьому світі, зіпсував уряди та урядовців різних країн, які стали поводити себе так само низько, як вавілонська блудниця, описана у Біблії. Злий дух вибрав Цзяна і використав його для того, щоб увергнути людство в пучину лих, з якої немає повернення.

Цзян Цземінь зміг отримати таку велику владу тільки тому, що це було необхідно злому духу для управління країною. Цзян був найбільш відповідним кандидатом в помічники злісній примарі, яка поставила собі завдання повністю знищити моральність людства і зруйнувати традиційну культуру. Коли Цзян був вимушений зійти з політичної сцени із-за віку, злий дух зробив так, що соратники Цзяна залишилися на ключових постах в уряді, продовжуючи атакувати «Істину, Доброту, Терпіння» (основний принцип вчення Фалуньгун — прим. пер.), знищувати традиційну мораль китайців, щоб у результаті повністю відрізати китайській нації шлях до виживання. Звичайно, він також зруйнував і саму компартію. Украй злісні вчинки Цзяна повністю оголили перед усіма непривабливий виворіт компартії, тим самим викопавши їй могилу.

5. Приклад стосунків між людьми — пригнічення праведного і поклоніння порочному

У традиційній культурі Китаю велика увага приділяється добродіянню. У древній літературі є безліч віршів, в яких оспівується висока моральність і людей надихають прагнути до добра. Коли переглядаєш п’ятитисячолітню історію, виникає відчуття, неначе потрапив у велику картинну галерею, де безперервною чергою мелькають портрети людей з різними характерами. Там є присутніми шановані мудрі правителі, а також герої, що викликають в людях почуття вдячності і захоплення, є витязі, що викликають подив і зітхання жалю. Усе це мимоволі відносить тебе дуже далеко.

Примітне те, що у багатьох людей, про яких говориться в історичних записах, по їх вчинках і манері поведінки в дитинстві можна було передбачати їх майбутні успіхи або поразки, славу або ганьбу. В період боротьби царств Чу та Хань, найвидатнішим полководцем древнього Китаю був Хань Сінь, який допоміг Лю Бану завоювати Піднебесну. Люди епохи чу-ханьской боротьби визнали його «державним діячем, якому немає рівних», чиї «заслуги незрівнянно високі, а мудрість зустрічається не в кожному поколінні». Нащадки шанобливо називали його «богом війни» і «військовим генієм». У історичних записах розповідається про епізод, коли Хань Сінь піддався приниженню, проползя між ніг іншої людини. Саме завдяки тому, що він мав незвичайно велике терпіння, він зміг досягти успіху в такій великій справі, об’єднавши Китай. Цей сюжет служив виключно глибокою настановою нащадкам у вдосконаленні моральних якостей та вихованні доброчесності.

Важливе місце доброчесності в традиційній культурі Китаю є частиною систематичного плану Богів. Китайці вважали, що доброчесність (Де) — це свого роду матерія. Якщо у когось цієї матерії багато, то він добра людина, якщо мало — погана. Кількість доброчесності значною мірою визначала, хорошою або поганою буде у цієї людини здатність розуміння. Якщо доброчесності багато, тоді буде добра здатність досягнення, і такій людині буде легко почути і зрозуміти слово Боже. І навпаки, якщо доброчесності мало, а здатність досягнення погана, то почути і зрозуміти слово Боже йому буде непросто. Коли Бог прийде врятувати людство з біди, люди, у яких мало доброчесності, знаходитимуться в надзвичайно небезпечному положенні.

Щоб знищити людство, злий дух комунізму руйнує передану Богами культуру, що надає велике значення доброчесності. Для цього зле він називає хорошим, а погане — добрим, повністю приводячи в хаос моральні норми людей. Критика КПК «вічно убогого з почуттям обов’язку» У Сюня і наклеп на Ює Фєя, який присвятив своє життя країні, повністю розкриває підступний задум злого духу — згубити людей.

У Сюнь народився в останні роки епохи династії Цін. Усе життя він займався бродяженням і жив подаяниями, переносячи великі страждання. Через 30 з гаком років невпинних старань він побудував три безкоштовні школи, купив 300 з гаком му (1 му ~ 0,07 га) землі для шкіл і накопив до десяти тисяч зв’язок монет для функціонування учбових закладів. Це унікальний героїчний вчинок в історії як Китаю, так і всього світу.

Після смерті У Сюня двір династії Цін повідомив про його досягнення в держкомітет по складанню офіційної історії, щоб там написали його біографію. Члени правлячої династії відвідали могилу У Сюня, спорудили в його честь храм і встановили пам’ятник. В період Китайської Республіки (1912-1949) люди різних верств суспільства прославляли У Сюня за його благородні діяння, називаючи «святим», «алмазом», «борцем за праву справу» і т. д. Проживши аскетичне життя, повне страждань, У Сюнь своїм прикладом дав китайцям ясне уявлення про «почуття обов’язку», яке входить в список традиційних цінностей. До того як КПК захопила владу, «вічно убогий з почуттям обов’язку» У Сюнь був просвітником народу, слава якого гриміла на усю Піднебесну.

У 1951 році КПК розкритикувала кінофільм «Біографія У Сюня» і оголосила, що У Сюнь відкрив школи нібито про людське око, щоб приховати, що він «великий хуліган, великий позикодавець і поміщик». У критичних публікаціях в партійних ЗМІ У Сюнь перетворився на представника холуїв і негідників. На нього пішли війною за те, що він не займався класовою боротьбою і не виступав проти суспільного устрою, а, навпаки, «гаряче пропагував феодальну культуру». Під час «Культурної революції» хунвейбины розкрили могилу У Сюня, стали возити його останки по вулицях, щоб зганьбити його, а потім спалили.

Навіть таку цінну для суспільства людину засудили і зганьбили. Можна уявити, як сильно злий дух ненавидить традиційну культуру Китаю. Після подібних політичних рухів, традиційні моральні норми і природне з точки зору людської природи розуміння добра і зла, за короткі декілька десятків років були повністю перевернуті з ніг на голову.

Ює Фєй — видатна історична особистість, що зробила величезний вплив на дух китайської нації. Його таланти, якості і тверда воля, можна сказати, служать класичним зразком древнього полководця. Його життя наочно продемонструвало таку цінність з традиційної культури Китаю, як відданість, вічно сяючий дух того, коли «йдеш на будь-які жертви заради своєї країни», і бездоганне добродіяння, яке у всі часи надихало китайців.

У грудні 2001 року міністерство освіти, якою керувала коханка Цзян Цзэміня на ім'я Чєнь Чжилі, грубо перекрутило історію Китаю. У новому виданні «Учбової програми по історії для очної форми навчання в загальних середніх школах старшого ступеня» Ює Фєя та Вєнь Тяньсяна (полководець 1236-1282 рр.) більше не називали народними героями. Хтось, намагаючись догодити Цзян Цзэміню і йти в ногу з часом, звеличив Цінь Хуєя (прем'єр-міністр, що оббрехав Юэ Фэя перед імператором, за що Ює Фєя стратили, - прим. пер.) як «вірного слугу цїсаря», спростувавши загальноприйняту думку, що той був зрадником.

Ієрогліф «чжун» (忠, «відданість») складається з ієрогліфа «синь» (心, «серце») і «чжун» (中, «в»; «середина»). Це означає, що в серці людини має бути нічим непохитний критерій. Цей критерій — піднесені моральні принципи, які Небо укорінило в серці кожної людини. Ює Фєй йшов на будь-які жертви заради своєї країни. У понятті відданості міститься не лише вірне служіння імператорові, але також і народу усієї країни та китайській культурі. Злий дух зводить наклеп на Ює Фєя, щоб люди не розуміли, що таке відданість, щоб в серцях людей було знищено почуття справедливості і моральні норми людей були зіпсовані. Це замаскований і підступний прийом. Останніми роками була безліч таких випадків, коли КПК і її безсовісні письменники переписали історію на власний розсуд і обмовили людей старовини.

Викоренивши в людях уявлення про праведність, КПК стала називати праведним зло. В різний час КПК створила велику кількість відповідних «прикладів» і «зразків», щоб люди їх наслідували. Чжан Сиде (солдат армії комуністів в період китайсько-японської війни — прим. пер.), який палив опіум; розпусний Норман Бєтьюн (канадський хірург, що добровільно брав участь в китайсько-японській війні на стороні комуністів, — прим. пер.); Лю Хулань (шпигунка комуністів в період Китайської громадянської війни — прим. пер.), яка в 14 років убила сільського старосту; Фан Чжимінь (військовий і політичний лідер китайських комуністів в 1920-1930-і гг, якого стратив уряд Гоминьдана, — прим. пер.) — вбивця, що наказав страчувати свого рідного дядька, а також вбившій подружню пару американських місіонерів. Усіх цих людей КПК оспівує і звеличує.

В результаті того, що КПК упродовж тривалого часу видає чорне за біле, люди втратили норми моралі, сталі нездатні відрізняти добро від зла і добре від поганого. Це і стало підготовкою для украй огидного останнього кроку КПК — виступи проти загальнолюдських цінностей «Істини, Доброти, Терпіння».

6. Традиційне мистецтво прославляє Богів, мистецтво компартії прославляє диявола

Традиційну китайську культуру часто називають «культурою обрядів і музики». Обряди спочатку були призначені для поклоніння Богам. У книзі «Цзо-чжуань» («Коментарі Цзо») говориться, що обряди — це «закони Неба і принципи землі, яких повинен дотримуватися народ». Тобто, мудрість Неба і Землі є джерелом моральних норм людей, а обряди є сполучною ланкою між Небом, Землею і людьми. Музыка використовувалася під час жертвопринесення Богам, яким співали хвалебні пісні. Музика і танці узгоджуються із законами Неба і принципами Землі і є тим, чим люди повинні займатися. Вони також виконують функцію морального виховання. Прославляти Богів і очищати своє серце — це основна мета мистецтва, яке є частиною переданої Богами культури. Це також було справжнім змістом виразу «культура церемоній і музики» до того, як ці речі піддалися руйнуванню.

У книзі «Лі-Цзи» («Книга обрядів», IV-I вв. до н. э.) говориться: «Вища музика гармонює з Небом і Землею, вищі обряди — це речі такого ж порядку, що Небо і Земля». Друга частина цієї фрази означає, що Небо — високо, а Земля — низько, і суть обрядів — це повага. Повага між людьми, а також повага до вищих істот. Таким чином, вищі обряди використовувалися для поклоніння Богам.

Під час обрядів жертвопринесення, Богів прославляли музикою, танцями та іншими формами мистецтва. Книга «Ши цзін» («Книга пісень») розділена на глави, які називаються «Устої царств», «Малі оди», «Великі оди» і гімни. В главі «Устої царств» зібрані народні пісні. Оди — це застільні пісні. Гімни перевершують «Великі оди» і є найбільш урочистими піснями, використовуваними під час жертвопринесень.

За часів імператора Хуан-ді був створений танець «Юнь-мень Дацюань», який разом з танцем «Дасян» імператора Яо, «Дашао» імператора Шуня, «Дася» імператора Та Юй, «Дахо» імператора Шан Тана і «Дау» правителя У-вана вважаються шістьма найвідомішими древніми танцями. У книзі «Чжоускі ритуали» їх називають «Танці шести епох». Усі ці танці використовувалися для поклоніння. Перші три використовувалися для поклоніння чотирьом сторонам світу, «Дася» — для поклоніння горам і річкам, «Дахао» — для поклоніння батьку, що помер, а «Дау» — для поклоніння предкам. Під час династії Чжоу (1046-221 до н. э.) усі діти аристократів повинні були вивчати ці танці. Тобто, вони обов’язково повинні були знати обряди і музику, які використовувалися для жертвопринесення. Інакше вони не могли стати повноцінними членами суспільства.

Гарна музика здатна гармонізувати Инь і Ян, виховувати в людях мораль і моральність. Коли Піднебесною правив «Вогняний імператор» (Шень-нун), в якийсь період Инь і Ян не знаходилися в гармонії, тому все навкруги в’януло і перестали дозрівати плоди. Тоді міністр Шіда винайшов п’ятиструнний інструмент се, та став на ньому грати, що допомогло встановити соціальну стабільність. Імператор Шунь грав на п’ятиструнній цитрі, виконуючи пісню «Наньфен» («Південний вітер»), що допомагало йому правити державою. Легендарний чернець Сюаньцзан на своєму шляху на Західне Небо (Індія) за буддійськими сутрами дійшов до одного з індійських князівств. Місцевий правитель Шиладітья призвав його до себе і сказав, що в його країні багато видатних людей, що він чув «Переможний гімн ціньского князя» (одно з найпопулярніших творів імператорського двору династії Тан — прим. пер.), і попросив розповісти про це детальніше. Після розповіді Сюаньцзана він висловив захоплення Китаєм.

Мистецтво бере свій початок від Богів, воно також грає єднальну роль між Небом і Землею, усім сущим і Богами. Це стосується як східних, так і західних традицій. Наприклад, західна симфонічна музика спочатку була храмовой музикою, а масляний живопис і скульптура на самому початку, в основному, мали релігійну тематику.

Окрім вихваляння Богів, мистецтво також має естетичну і розважальну функцію. Коли Боги створювали людей, вони наділили їх різноманітними почуттями та емоціями, які легко можуть управляти людьми. Ритуали (етикет) потрібні для того, щоб стримувати емоції людей. Проте якщо емоції тільки пригнічуватимуться і їх не можна буде проявляти, тоді у людей виникне пригніченість, яка може стати причиною розвитку різних недуг. Музыка допомагає людям проявляти свої почуття і емоції. Проте «веселощі мають бути помірними, а печаль не повинна розривати серце». Таким чином, емоції проявляються, але це не призводить до нестримного шаленства.

У свою чергу КПК примушує людей співати пісні, що прославляють комуністичних лідерів. До таких відноситься пісня «Червоніє схід», в якій Мао Цзедуна називають «сонцем» і «великим рятівником». Установка «Уранці просити [у голови Мао] вказівок, а увечері докладати [голові Мао] про їх виконання» (гасло часів «Культурної революції») ідентична католицькій уранішній месі і вечірній месі. Древні давали обітниць Небу, а компартія стала примушувати людей «давати обіцянки голові Мао». Люди стали каятися перед портретом Мао і обіцяти «запекло боротися з кожною своєю егоїстичною думкою». Ця форма також узята з релігії. Людей змушували вішати у будинку портрети «великих учителів і вождів» (Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна і Мао — прим. пер.) і поклонятися цим «божествам» злого комуністичного культу. Спектаклі і п’єси, які ставилися під час «Культурної революції», усі прославляли Мао і комуністичну примару. Люди перебували під впливом усього цього, інших форм мистецтва у них не було. Вони настільки просочилися цими речами, що, як тільки починають співати, автоматично починають прославляти компартію і завіряти її у своїй відданості, тим самим підживлюючи злу примару енергією.

Аж до нинішніх днів усі ці так звані «червоні пісні» і «основні мотиви» продовжують активно впроваджуватися у свідомість людей через фільми, серіали, музику, витвори мистецтва і так далі. Їх також називають мистецтвом, але фактично злий дух використовує їх для промивання людям мізків і впровадження в їх тіло нечисті. Коли люди дивляться ці фільми, слухають і співають ці пісні, читають ці оповідання або газети, вони мимоволі потрапляють в поле злого духу, де він легко може контролювати їх мислення. Наприклад, за допомогою щорічних новорічних концертів, які відкрито оспівують компартію, злий дух продовжує активно насаджувати партійну культуру і, сміючись, висмоктує енергію з усіх глядачів.

Розважальна функція мистецтва також була використана злим духом комунізму, щоб вести людей до морального падіння. Коли людина розумна і спокійна, вона здатна прогнати з голови усі сторонні думки, і тоді вона може отримувати інформацію з високих рівнів Всесвіту. Проте нинішня музика, яка ввергає людей у вир почуттів або стимулює їх нестримно випліскувати свої емоції, ще більше посилює в них бажання і хвилювання, внаслідок чого люди не в змозі почути голос свого серця і тим більше не в змозі контактувати з Богами і резонувати з ними.

Усі книги, які наставляють людей звертатися до добра, були названі компартією «незаконною літературою». Кожного разу, проводячи кампанію «викорінювання порнографії і завдання удару по іншій незаконній друкарській продукції», КПК виконує другий пункт і не виконує перший. Всюди поширюється різна продукція, стимулююча розбещеність, і ніхто її не забороняє. Знаходячись в цьому так званому культурному середовищі, люди потурають своїй природі диявола. А коли помисли людини зайняті подібними речами, то неможливо контактувати з Богами, і також неможливо зрозуміти зміст традиційної китайської культури, яка відрізняється божественністю. Це теж один з методів, якими зла примара комунізму руйнує традиційну культуру, щоб досягти своєї кінцевої мети — знищення людства.

7. КПК протистоїть загальнолюдським цінностям — «Чесність, Доброта, Терпіння»

Історія — це не те, що зла примара комунізму може довільно втоптати у бруд. У китайської нації є можливість позбавитися від пут компартії. Відбиток древньої культури все ще зберігається глибоко в серцях китайців, і його не так просто стерти. Як тільки обстановка стане вільнішою, то ця божественність традиційної культури почне грати свою роль, і її неможливо буде подавити.

1) Загальнолюдські цінності зруйнували заборону на обговорення атеїзму

Одним з типових прикладів, коли у китайців пробуджується божественна природа, є бум цигун (оздоровча медитативна практика — прим. пер.), що почався в 80-х роках. На перший погляд, це просто рух за здоровий спосіб життя, але воно розбило введену компартією багаторічну негласну заборону на обговорення правильності атеїзму, а також розхитало закостенілі стереотипи мислення людей. У людей розширилося розуміння про таємниці буття, і вони не перестали роздумувати над цим навіть після «інциденту 4 липня» 1989 року (жорстоке пригнічення повстання студентів — прим. пер.) Хоч навіть цигунский бум був дуже неоднорідним, з різними домішками, але відродження традиційного духу знайшло відгук в серцях дуже багатьох китайців. Типовим проявом цього стала популярність практики духовного і фізичного вдосконалення Фалуньгун, в основі вчення якої лежить принцип «Істина, Доброта, Терпіння».

У вченні Фалуньгун дуже ясно викладається, що цигун — це самоудосконалення, а також розкривається зв’язок між людським тілом, Всесвітом, іншими просторами і вищими живими істотами. У вченні Фалуньгун розповідається і про те, що в усіх матеріях, від мікроскопічності до макроскопичности, міститься особлива властивість — «Істина, Доброта, Терпіння», а також, що мета життя людини полягає в поверненні до своїх витоків і до істини.

Декілька десятків років КПК активно впроваджувала у свідомість людей теорію атеїзму і руйнувала традиційну культуру. Проте їй все ж не вдалося повністю знищити первинні прагнення і надії, які довгий час зберігалися в серцях людей. Буквально за декілька років близько 100 мільйонів людей почали удосконалюватися за принципом «Правда, Доброта, Терпіння». Саме істина, доброта і терпіння є традиційними моральними цінностями китайської культури, а також і загальнолюдськими цінностями. Жодна нація не відкидатиме це. До того ж Фалуньгун набув популярності не за допомогою політичної кампанії. Люди удосконалювали себе, діставали користь і розповідали про цю практику своїм родичам і друзям. Так багато людей за власним бажанням захотіло стати добрими людьми. Таке було уперше з 1949 року. І це зіграло неоціниму роль у відродженні високоморального суспільства.

Не усі займалися цією практикою, але користь від неї діставали практично усі, оскільки слова і вчинки послідовників Фалуньгун робили позитивний вплив на усіх інших людей, з якими вони контактували. Наприклад, вони не брали хабарів і не давали їх, намагалися жити по совісті, допомагати людям, добре виконувати свою роботу, виховувати в собі альтруїзм. Оскільки цією практикою займалися представники усіх соціальних шарів, то це неодмінно мало великий ефект для підвищення моральності суспільства в цілому.

2) КПК і Цзян Цземінь, використовуючи один одного, кинули виклик загальнолюдським цінностям

Зла примара компартії не могла спокійно дивитися на широке поширення такої практики, як Фалуньгун. Коли вона складала свій план по знищенню людства, вона вибрала того, хто зміг би в потрібний час вчинити масштабну безглузду і злу справу. Це і був Цзян Цземінь. Цзян, якого історики назвали «двократно віроломним і двократно лицемірним», ненавидів «Істину, Доброту, Терпіння».

Коли в суспільстві підвищується мораль, коли суспільство стає стабільним — хіба це не повинно було сприйматися Цзян Цземінем як подарунок Неба? Але зла примара вибрала його і просунула на вищий пост саме тому, що він був надзвичайно заздрісний, надмірно прагнув до влади і пригнічення людей. Таким чином, КПК і Цзян Цземінь, використовуючи один одного, розв’язали широкомасштабну кампанію переслідування прибічників Фалуньгун — людей, які удосконалювали себе за принципом «Істина, Доброта, Терпіння».

За багато років своєї діяльності зла примара комунізму встигла впровадити в тіло китайців матерію страху. Тепер вона знову почала будити в людях глибокий страх перед політичними кампаніями, яких не проводили вже багато років. Таким чином, коли почалося переслідування Фалуньгун, уся країна стала активно критикувати цю практику. Усіх і кожного змушували висловлювати свою позицію і викривати Фалуньгун. Це відбувалося на усіх зборах, великих і малих, починаючи від Політбюро і до житлових комітетів, від Військової ради і до шкільних зборів. Усі телеканали, газети і радіо широко і активно поширювали брехню і очорняли Фалуньгун. Масштаби і міра цього були настільки величезними, що усе це було схоже на початок нової «Культурної революції». Саме такий ефект і потрібний був КПК, яка постаралася воскресити в пам’яті людей усі трагічні події минулого, щоб вони згадали, як жорстоко і нещадно розправляється компартія зі своїми ворогами. Таким чином, КПК змусила народ виступити проти загальнолюдських цінностей «Істина, Доброта, Терпіння».

В процесі пригнічення «Істини, Доброти, Терпіння» КПК повною мірою проявила повністю протилежні якості: брехню, злість і жорстокість. Порівняно з минулими політичними рухами КПК, нинішня кампанія пригнічення безпрецедентна по своїх масштабах. До того ж вона спрямована на мирних, аполітичних людей, що мають духовну віру. Віруючі люди завжди відрізняються стійкою переконаністю у своїх поглядах. До того ж ця кампанія пригнічення почалася, коли КПК відкрила «залізну завісу», бажаючи притягнути в країну великі іноземні інвестиції. Репресувати таку велику групу людей на очах у всього світу дуже непросто. Багаторічний досвід пригнічення людей виявився недостатнім. Можна тільки представити, які величезні людські і фінансові ресурси задіяла КПК цього разу, щоб обчорнити Фалуньгун в очах китайської і міжнародної громадськості, намагаючись викликати ненависть до цієї практики у людей всього світу! Інвестиції західних корпорацій в Китай стали основним капіталом, який КПК використала для пригнічення Фалуньгун.

Нині люди ще не усвідомлюють, наскільки величезного збитку для усього людства завдали репресії, які проводить компартія проти природної людської доброти. Якщо, наприклад, одного разу хтось розповість, що за наказом Цзян Цземіня військові і поліція кинули 500 послідовників Фалуньгун в сталеплавильну піч з киплячим металом і дивилися, як ці люди, які усього лише хотіли стати краще і добріше, хотіли стати безкорисливими і підвищувати свою моральність, просто згоріли там живцем і повністю зникли з людського світу, чи потрясло б це когось? Проте в цьому випадку немає нічого дивовижного — міра злісності і жорстокості Цзяна саме така! Навіть диявол, який його вибрав, — і той дивується! Його отрута набагато сильніша, ніж отрута найотруйнішої змії! Він здатний вчинити будь-який злочин, до якого навіть не можуть додуматися люди.

В результаті майже 20 років жорстоких репресій багато хто боїться стикатися з Фалуньгун і схвалювати принцип «Істина, Доброта, Терпіння». Активно насаджувана компартією брехня привела до того, що люди сприймають цей принцип як вісник бід і нещасть і дуже його бояться. Якщо ви надінете футболку з написом «Істина, Доброта, Терпіння» і підете в ній на площу Тяньаньмень (центральна площа Пекіна — прим. пер.), відразу ж з’їдуться машини з блималками, і на вас накинуться поліцейські. Якщо в китайському сегменті Інтернету ввести запит по фразі «Істина, Доброта, Терпіння» на китайській мові, то будуть показані статті з критикою і негативом. Фраза «Істина, Доброта, Терпіння» стала однією з найретельніше цензурируемых фраз в китайському Інтернеті. Із-за таких ярликів, як «забобон», «неуцтво», «участь в політиці» і так далі, які містяться в партійній культурі, люди не можуть використати принцип «Істина, Доброта, Терпіння» і не наважуються замислюватися над значенням цих слів.

Роль загальнолюдських цінностей полягає в тому, щоб направляти вчинки людей. Проте якщо люди із-за цензури або навішуваних компартією ярликів не можуть вільно обговорювати загальнолюдські цінності «Істина, Доброта, Терпіння» і роздумувати про них, то фактично вони відділяють себе від цих цінностей, і це дуже небезпечно.

3) Замінити загальнолюдські цінності бажаннями

Намагаючись демонізувати і переслідувати загальнолюдські цінності «Істина, Доброта, Терпіння», злий дух комунізму, цей фальшивий бог все ж не здобув довіри з боку китайців. Люди чинили опір, вони не хотіли заповнювати духовний вакуум у своїй свідомості комуністичними ідеями. Тоді злий дух почав активно нав’язувати їм матеріальні бажання. Гасло «мовчки сильно розбагатіти», за який ратував Цзян Цземінь, якраз і викриває керівників злого культу компартії. У історії ніколи не було, щоб держава стимулювала людей так сильно поклонятися матеріальним бажанням, КПК зробила це уперше. Хтось образно сказав, що повітря Китаю, окрім смогу, повністю просякнуте бажаннями. Уся країна увійшла до епохи, коли народ нестримно прагне до матеріального збагачення, потурає своїм чуттєвим потягам і усе суспільство корумповане від верху до низу.

Коли з подання КПК усі помисли людей звернулися до матеріального збагачення, хіба в їх серці може ще залишитися місце для «Істини, Доброти, Терпіння»? Коли люди розірвали зв’язок з Богом, яким буде майбутнє у китайської нації?

З народження в душі кожної людини зберігається прагнення до доброти. Це те дорогоцінне насіння, яке посіяли Боги в серцях людей, коли створили їх. В процесі життя це насіння у деяких людей покрилося товстим шаром пожадливості і злості або було ізольоване в ході руйнування культури. Тому, коли Бог повернувся, щоб врятувати людей, благодатна роса милосердя Бога вже не може оживити це дорогоцінне насіння, щоб воно пустило паростки. Якщо людина робить вигляд, що не чує принципів, які говорить Бог для порятунку людини, не розуміє їх або відмовляється приймати їх, тоді у такої людини немає шансу на порятунок.

Боги залишили людям традиційну китайську культуру, яка пов’язана з Небом. Саме ця культура здатна очистити від різних нашарувань те насіння прагнення до доброти, допомогти людям дочекатися повернення Бога і прийняти його. У свою чергу, злий дух комунізму стимулює людей віддалятися від загальнолюдських цінностей «Правда, Доброта, Терпіння», щоб те дорогоцінне насіння назавжди було відокремлене від істинних принципів, щоб люди псувалися, щоб те насіння покрилося гнилизною і пліснявою і назавжди втратило свою життєздатність.

4. Спроба злого духу комунізму подавити праведну віру приречена на невдачу

У історії, якщо КПК хотіла когось скинути, то могла легко зробити це всього за декілька днів. Проте цього разу, почавши переслідувати «Істину, Доброту, Терпіння», КПК прирекла себе на невдачу. Послідовники Фалуньгун не перестають протистояти репресіям. Удосконалювати себе за принципом «Істина, Доброта, Терпіння» — в цьому немає ніякої помилки.

Численні люди, які очищають свої думки і підвищують моральність по принципах вчення Фалуньгун, є людьми, що йдуть шляхом до Бога. Цзян Цземінь і КПК ніколи не зможуть зрозуміти цього, що і є причиною, по якій вони не можуть подавити послідовників Фалуньгун. Насправді це також є і планом Бога. Мета в тому, щоб залишити людям свідоцтво, щоб люди своїми очима побачили, що, спираючись усього лише на непохитну віру у Бога, люди зможуть повністю зруйнувати усі задуми диявола, який на поверхні здається дуже злісним і підступним.

Висновок

Щоб у кінці часів люди змогли набути порятунку, сам Творець заклав в Китаї традиційну культуру, яка є великою та глибокою. Ця культура прекрасніша, ніж виблискуючий Чумацький шлях, чистіше, ніж сніговий лотос з високих гір, навіть неосяжний небозвід і безкрайній всесвіт поступаються їй по масштабах, а моря і океани не перевершують її по глибині.

Духовна віра, мова і писемність, принципи самоудосконалення, принципи управління державою, норми стосунків між людьми, культура, поняття краси і так далі — усі ці речі, які містяться в традиційній культурі, покликані допомогти людям зрозуміти Закон, який проповідуватиме Бог. У людині спочатку закладена здатність розуміти традиційну культуру. Коли ця здатність не закрита, людина може отримувати інформацію від Неба і Землі, розуміти різні явища у Всесвіті, а також розпізнавати правду і брехню, добро і зло. Вона може розуміти сенс небесних знамень, розбиратися в принципах Всесвіту, а також знати вимоги і критерії Небесного Дао. Це дозволяє підтримувати мораль людського суспільства на певному рівні, щоб люди не зіпсувалися занадто швидко. Це також допоможе людям у кінці часів мати досить мудрості, щоб розрізнити праведне і єретичне і таким чином не упустити шанс набути порятунку.

Кінцева мета злого духу комунізму — це знищення людства. Зайнявши вівтар, він став знищувати традиційну культуру і за декілька десятків років практично виконав це завдання. КПК використала вакуум, що виник в суспільстві після руйнування культури, зіпсовану моральність, втрату ціннісних орієнтирів, а також накопичений за багато років досвід вбивств і пригнічення людей, щоб почати репресувати тих, хто удосконалює себе відповідно до загальнолюдських цінностей «Істина, Доброта, Терпіння».

Проте зла примара зовсім не подумала про те, що добро завжди здобуває перемогу над злом. Боги ніколи не змиряться з тим, що злісна примара розгнуздано руйнує передану Богами культуру, переслідує народ божий і людей, що удосконалюються, йдуть шляхом до Бога.

В усьому неосяжному Всесвіті жодне життя не може вийти з-під контролю Богів. Боги пильно спостерігають за всім. Злочини КПК і Цзян Цземіня викликають гнів Неба і Землі! Хмари над ними згущуються. У цей період для людей украй важлива кожна їх думка.

Джерело: EpochTimes