У культурних колах відомий вислів, який стверджує, що неважливо в якому порядку в слові розташовані букви, кожного разу, коли перша й остання зберегли свій порядок, слово буде читабельним.
Насправді, було неодноразово підтверджено, що повідомлення, яке передається, може бути достатньо зрозумілим, щоб у такому вигляді могла бути написана ціла стаття, не втрачаючи при цьому свого змісту.
Наприклад, "ми мжоем псиать у будь-якій фомрі, як нам хоечться (кжоного разу, клои пешра й отсання бувки зебргели свій пордяок), і ткест бдуе чтиабеьлним."
Приклади, подібні до попереднього, можуть бути знайдені в мережі Інтернет всюди. Ви самі можете спробувати і насолодитися миттю здивування Вашим власним "неохайним текстом".
Дослідження, проведене Кембріджським університетом, демонструє простий приклад того, як відбувається наше читання в загальному вигляді. Кожне слово, наявне в нашій лексиці, читається як "цілісне", а не буква за буквою, оскільки читання відбувається з використанням фонем при так званому "фонологічному" читанні.
Цей спосіб читання, також називають семантичним, здійснюється з тією лексикою, яка вже є в нашій пам'яті на підсвідомому рівні; найбільш ясний приклад цього способу читання зазвичай зустрічається із символами із східного письма, які називаються "ідеограмами" у звичайному випадку, і "піктограмами" тоді, коли вони більше схожі на представницький графік.
Для випадку семантичного читання було показано, що неохайні тексти ще можна читати, якщо якась буква слова неправильна. "Цей екстеримент - десйно вружюачий; піказує, як цінавий екст у загальному вигляді". Дослідження проводилося Датським університетом.
Два інших схожих експерименти демонструють, що текст буде читатися правильно, навіть якщо у словах відсутні деякі букви, або за наявності зміщення слів у різних частинах тексту.
Приклад першого випадку: "П відомляєтья, щ ослі ження б ло провед не Не ецьким уні ерсит том".
Приклад другого випадку: "Досліджен нядруго гови падкупровод илосьУгор ськимуні верситетом".
Імовірно, що хоча в тексті й наявні всі букви, другий випадок видасться більшості набагато важчим для інтерпретації, ніж перший. Це схоже на те, коли в разі відсутності або недоречності букви, мозок починає опускати помилки, щоб концентруватися на загальному вигляді знака або слова; навпаки, коли центральні блоки тексту змінені, наш розум зустрічається із складним завданням, починаючи відновлювати "знаки-слова", відомі нашій вбудованій лексиці.
Для того, щоб покінчити з лінгвістичними навичками, навіть зображення та числа можуть бути інтерпретовані як частина нашого алфавіту, якщо ми готові до інтерпретації повідомлення. Вражаючим прикладом цього випадку завершує статтю така історія про двох дівчаток, повністю написана за допомогою чисел:
Текст, який багатьом важко дається для інтерпретації, може бути перекладений в "алфавіт" такої форми:
"Одного літнього дня я спостерігав на пляжі, як двоє дівчаток гралося на піску. Вони довго трудилися, будуючи піщаний замок із баштами, прихованими проходами та мостами. Коли вони вже закінчували, прийшла хвиля і зруйнувала замок у купу піску і піни. Я думав, що після таких старань дівчатка заплачуть, але замість цього вони побігли пляжем, сміючись і граючись, і почали будувати інший замок.
Я зрозумів, що здобув великий урок; ми багато часу нашого життя будуємо що-небудь, але коли пізніше хвиля заходить так далеко, що їй удається все зруйнувати, залишаються тільки дружба, любов, і прихильність, і руки тих, хто здатен змусити нас усміхатися."
Мабуть, людське мислення набагато складніше для того, щоб бути інтерпретованим тим, що здається на поверхні. Це підвтерждено, нуаково.