Суперечки за Мазепу
Велика Епоха
20 березня цього року Україна відзначила 368-у річницю з дня народження гетьмана України Івана Мазепи, постать якого дуже неоднозначно оцінюють сучасні історики. Російська Православна церква більш категорична у своєму ставленні до українського гетьмана: після його переходу на бік шведського короля священнослужителі оголосили йому анафему й вважають "зрадником, блюзніром і ворогом православного люду". Цікаво, що саме коштом Івана Мазепи була збудована Вознесенська церква, жіночий монастир, Лаврський мур та інші святині Києво-Печерської Лаври, тоді як вулицю, на якій стоїть святиня, названо на честь січневого повстання працівників заводу "Арсенал" проти Центральної Ради. Після цієї події в країні було встановлено диктатуру й розпочато кампанію з руйнації храмів та соборів і нищення священнослужителів. Сама вулиця відома з часів Київської Русі, вона з'єднувала Печерськ із Подолом і в ХVIII-XIX століттях називалася Великою Микильською на честь Миколаївського собору, побудованого Мазепою ще в 1693 році.
Як назвати?
Рішення про перейменування вулиці Січневого повстання на Івана Мазепи Київрада ухвалила ще в 1997 році, але проголосувала за нього тільки на минулій сесії Київради. За тим же рішенням десять інших вулиць столиці, а також деякі райони мають змінити свої назви з радянських на такі, що вшановуватимуть Українську революцію 1917-1920 років.
На сесії Київради 25 жовтня секретар Київради Олесь Довгий підкреслив: «Це місце є символічним тому, що саме цей український відомий гетьман узяв безпосередню участь у відновленні, реставрації будівлі Лаври, монастиря напроти Лаври, який досі існує. Він вклав немало своїх власних коштів у збереження та створення тих історичних пам’яток українства, які великою мірою відображають нашу історію, які стоять до цієї пори і є гордістю не тільки Києва, а всієї України. Тому я вважаю, що прийняття цього рішення [про перейменування вулиці] є певним свідченням розуміння нами історії і любові до цієї країни й міста в цілому».
Натомість Партія регіонів виступила проти такої ініціативи. Голова постійної комісії Київради з питань культури й інформаційної політики Олександр Прогнімак (представник Депутатської фракції «Партії Регіонів») відмовився узгодити проекти рішень, що стосуються перейменувань вулиць. Він вважає такі рішення недоречними, адже це створить незручності їхнім жителям. На його думку, зміна назви потягне за собою внесення змін до паспорта та інших документів, де вказано місце проживання і т.д.
Напередодні голосування київське відділення Партії регіонів розповсюдило агітлистівку, в якій закликало мешканців славнозвісної вулиці сказати «НІ» її перейменуванню. В тексті зазначалося, що Київська міська рада 25 жовтня 2007 прийме це рішення всупереч діючому законодавству та думці населення.
На підтвердження своїх слів «Регіони» представили опитування, яке проводили працівники Печерської райдержадміністрації у лютому-березні 2006 року, яке показало, що зміну старої назви на нову підтримує всього 988 мешканців вулиці (20%), проти виступило 3498 (80%). Київське міське відділення Партії регіонів, щоб з‘ясувати думку мешканців у жовтні 2007 року провело аналогічне опитування серед мешканців вулиці Січневого повстання. Результати опитування, за даними партії, підтвердили позицію мешканців вулиці – підтримують зміну старої назви лише 24 мешканці (2,2%), не підтримують – 1055 (97,8%) мешканців вулиці.
Противники нової назви зазначили: «Перейменування вулиць тягне за собою значні витрати з міського бюджету (? 400 тисяч гривень): на виготовлення та встановлення нових табличок на будинках, на заміну встановлених дорожніх знаків із позначенням вулиць, внесення змін до статутних документів комунальних підприємств, заміну карт, довідників і т. ін.»
У відповідь на ці заяви заступник київського мера Сергій Рудик на одному з телеканалів назвав таке опитування «маніпулятивним та спекулятивним», адже «людину запитують: ви за перейменування вулиці, і це принесе зміну печатки в паспорті, купу побутових клопотів, чи ви проти? Вони не просто питали думку населення, а надали аргументи проти перейменування».
Чекаємо на нову мапу
Рудик уважає, що в Києві «не можуть бути вулиці, названі на честь людей, які знищували український народ». «Я зроблю все можливе, аби з карти Києва зникли імена більшовика-революціонера Артема, ідеолога комунізму Ульянова й одного з керівників Верховного трибуналу в роки репресій Кириленка, на чиїй совісті десятки тисяч смертних вироків українцям», – пообіцяв Рудик.
Загалом на сьогодні Комісія з питань назв та пам’ятних знаків Київської держадміністрації запланувала перейменувати близько 131 вулицю. І швидше за все, зважаючи на рішучість міських чиновників, мапу Києва доведеться знову перевидавати.