В ході дослідження кісток прадавніх людей вчені з Університету Нової Англії дійшли сенсаційних висновків: вони припускають, що «кузини людей» — неандертальці — мали власну мову.
Фігура неандертальця в музеї Кенсона, Франція. Фото: Xavier ROSSI/Gamma-Rapho via Getty ImagesДискусія щодо того, коли з’явилось мовлення, триває між істориками вже давно. Раніше стверджувалось, що прадавні люди, в тому числі неандертальці, з якими люди розумні співіснували протягом тисяч років, не вміли говорити через відсутність необхідних когнітивних здібностей та мовленнєвого апарату, повідомляється на сайті Університету Нової Англії.
Міжнародна група дослідників на чолі зі Стівеном Ро створила тривимірну модель під’язикової кістки одного зі знайдених неандертальців, вік останків якого становить близько 60 тисяч років. Вчені виявили, що будова під’язикової кістки у нього зовсім інша, ніж у шимпанзе і бонобо, проте майже не має відмінностей від людської.
Проаналізувавши скам’янілі рештки, дослідники також дійшли висновку, що механічно під’язикова кістка неандертальця працювала так само, як і у людини. Це, в свою чергу, дозволило їм зробити ще більш сенсаційне припущення — що неандертальці могли мати мовлення.
«З цього дослідження можна зробити висновок, що, скоріше за все, витоки мови і мовлення є набагато-набагато більш старішими, ніж вважалося раніше», — говорить Стівен Ро.
