Мови різних народів світу дуже різняться, але схоже, що щось спільне в них все ж є. Група лінгвістів виявила, що існує таке слово, яке англійці, китайці, іспанці та представники інших народностей вимовляють майже однаково.
Люди з різних куточків світу, коли їм незрозуміло, що говорить співрозмовник, перепитують однаково: «А?» або «Huh?» [ха?].
В Мексиці це звучить як «a»,
в Ісландії — «hu» [ха],
Іспанії — «e»,
в мові народів Конго та Нігерії «a»,
нідерландській мові «hɜ» [хе],
італійській «ɛ» [е],
російській «а»,
лаоській мові «hã»,
китайській мові путунхуа «ã»
муррін-пата, мові австралійських аборигенів, «а»
діалекті хайлом-бушменського народу Намібії «hɛ» [хе],
діалекті жителів Непалу «hã» [ха],
мові дюна жителів Папуа — Нової Гвінеї «ɛ̃» [е],
французькій «ɛ̃» [е],
угорській «hm» або «ha»,
у в’єтнамському діалекті крі «ha»,
цельтальській, яка належить до мовної групи майя: «hai»,
папуаській мові йелє «ɛ̃»,
мові болівійських індіанців «æ»,
мові народу лаху, що мешкає в Китаї, «hãi»,
тайській «hy̌»,
японській «e»,
корейській «e»,
німецькій «hɛ̃»,
норвезькій «hæ»,
в мові гереро однієї з народностей Намібії, Анголи і Ботсвани «e»,
в мові кіконго бенуе-конголезької мовної групи «e»,
в цоцильській мові «e»,
креольській «ha»
в мові запотек, яка була поширена в Мезоамериці в доколумбівський період «aj».
Таку схожість помітили фахівці нідерландського Інституту психолінгвістики імені Макса Планка — Марк Дінгемансе, Франциско Торрейра та Нік Енфілд. Подібність такого слова здивувала дослідників, адже зазвичай одні й ті самі вирази, навіть найпростіші, в різних мовах звучать дуже по-різному, повідомляється на сайті навчального закладу.
Лінгвісти вважають, що це пояснюється ситуацією, в якій використовують «а?» або «ха?» [український аналог «га?» — прим. авт.], коли людині потрібно швидко вказати на те, що вона не розуміє співрозмовника. За таких обставин люди знайшли дуже коротке і чітке звернення, яке виявилось майже однаковим у жителів різних куточків світу.