Колесо духів або Руджум-ель-Хірі — прадавня споруда в Ізраїлі, яка, за даними дослідників, може бути древнішою за Стоунхендж. Однак її дослідження ставить перед археологами більше питань, ніж дає відповідей.
Колесо духів. Фото: eshkolot.ru
Цікавою є структура пам'ятки. Камені в Колесі духів, маса яких досягає 37,5—40 тисяч тонн, були викладені колами навколо центру — кургану. Зовнішнє коло каменів має 156 метрів у діаметрі й 2,4 метри заввишки. Через кам’яні «ворота» одного з кіл-насипів можна було побачити схід сонця в день рівнодення. Інші вказували на найближчі згаслі вулкани — гори Тель Фарес та Тель ес-Сакі, які з давніх часів сильно зруйнувалися і нині ледь помітно виступають над землею.
Курган посередині колеса духів нині сягає 4,5 метри заввишки і має всередині невелику камеру, до якої веде довгий коридор. Археолог Михайло Фрейкман, який займався дослідженням пам’ятки останні роки, виявив, що в день літнього сонцестояння промені сонця падають точно на великий камінь всередині кургану. Дослідник припускає, що на ньому здійснювались жертвоприношення.
Однак всередині кургану археологи знайшли напрочуд мало — самі лише золоті сережки, елементи зброї та кілька артефактів, які могли належати до поховання більш пізнього періоду — 1500—1300 років до н.е.
За однією з версій, Колесо духів зводили в 3000—2700 роках до нашої ери, за мідної доби, як і селище, що розгорнулось навкруги нього. Близько до споруди люди не селилися, а от на відстані 300—350 метрів вже будувались житла.
За іншою версією, поселення будувалось за 4000 років до нашої ери. А аналіз піску із камери кургану показав приблизно ті самі дати — його не торкався промінь сонця вже протягом 5640±290 років.
Які ж люди жили поруч із Колесом духів у ті часи? Дослідники виявили, що люди, які жили у поселенні, були не такими вже примітивними — вони користувались відполірованими каменями для того, щоб молоти зерно, і мали серпи, виготовлені з кремнієвих пластин. Будували вони, звісно, і зерносховища, пише сайт «Ешколот».
Із сакральних предметів були знайдені базальтові статуетки богів. Що цікаво, всі вони були розколоті навпіл, і, як говорять дослідники, це не могло бути випадковістю. Іноді руйнування такого божка вимагало докладання значної сили.
Археологи припускають, що нові покоління покидали хати предків, випалюючи їх і закриваючи в них усі входи та виходи. Статуї богів розколювали навпіл, так само як і інші предмети побуту. Таким чином, будинок прабатьків символічно «ховали», і робив це, за припущенням археологів, онук чи правнук того, хто будував будинок.
І дійсно — поруч із будинками були знайдені дольмени. Це були влаштовані із величезних важких кам’яних валунів п-подібні споруди із похованнями, можливо, тих самих предків — власників будинків. В самому Колесі духів поховань не було знайдено.
Однак якщо побут людей того часу ще якось можна уявити, судячи зі знахідок, чим було для них Колесо духів із впевненістю сказати неможливо. В якості чого його використовували і як зводили таку величну споруду, побудова якої вимагала прикладання неймовірних зусиль, відповісти важко.