У Кіровоградській області українські археологи розкопали залишки 6-тисячолітнього храму доби Трипільської культури.
Фото: Михайло Відейко, Наталія Бурдо/Інститут Археології НАНУ
У культовій споруді того часу виявили рештки численних тваринних жертвоприношень, а також фрагменти незвичайних глиняних фігурок. Ці фігурки, схоже, зображали людей, але мали оригінальний вигляд — носи у них скоріше нагадували дзьоби, а дірки-очі були несиметричними.
Фото: Михайло Відейко, Наталія Бурдо/Інститут Археології НАНУ
Фото: Михайло Відейко, Наталія Бурдо/Інститут Археології НАНУ
Серед інших цінних знахідок — золоті схожі на пружини прикраси, які, вірогідно, носили на волоссі. Вдалося виявили також велику кількість глиняних фішок, які використовувались для ігор, повідомляє видання
LiveScience.
Фото: Михайло Відейко, Наталія Бурдо/Інститут Археології НАНУ
Фото: Михайло Відейко, Наталія Бурдо/Інститут Археології НАНУ
Незважаючи на те, що коли трипільці покидали свої помешкання і переходили обживати інше місце, вони випалювали все, створене ними, ці артефакти збереглися досить добре.
Сам храм стояв у великому трипільському поселенні того часу, яке розгорнулось на 238 гектарах і мало більш ніж 1200 будинків та 50 вулиць.
Культова споруда трипільців мала значні розміри: 60 на 20 метрів і зовні була оточена галереєю. Другий поверх храму був поділений на 5 залів, стіни і підлога яких були пофарбовані у червоний колір. Як пояснюють археологи, це створювало особливу атмосферу для церемоній.
На облаштованій на другому поверсі платформі археологи знайшли безліч кісток ягнят, яких приносили у жертву. Загалом у храмі таких платформ-жертовників було вісім.