ЄС пом'якшує податкові правила, щоб збільшити витрати на оборону
Після зміни політики США європейські країни збільшують свої витрати на оборону і намагаються збільшити інвестиції в оборонну промисловість континенту.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн схвалила пом'якшення податкових правил, щоб дозволити країнам ЄС витрачати більше на оборону.
«Я вважаю, що коли йдеться про європейську безпеку, Європа має зробити більше, Європа має принести більше користі, а для цього нам необхідно збільшити видатки на оборону», — заявила фон дер Ляєн, виступаючи в п'ятницю на Мюнхенській конференції з безпеки.
У міру того, як Сполучені Штати дедалі більше відмовляються від політики захисту Європи від військової агресії, що проводилася впродовж десятиліть, європейські країни збільшують свої витрати на оборону і намагаються збільшити інвестиції в оборонну промисловість континенту.
Однак вони стикаються з бюрократичними та інституційними перешкодами, а також зі скептичними настроями інвесторів, які бачать вищий прибуток і менший ризик в інших секторах.
Фон дер Ляєн заявила, що країни ЄС витрачають у середньому близько 2% свого ВВП, але їм необхідно збільшити свої бюджети до більш ніж 3%.
«Саме тому я можу оголосити, що запропоную активувати захисне застереження для оборонних інвестицій», — заявила вона. «Це дасть змогу державам-членам значно збільшити витрати на оборону».
Ця зміна дасть змогу урядам країн ЄС збільшити витрати на оборону, не порушуючи суворих бюджетних правил Союзу, що складається з 27 членів, які не допускають надмірних запозичень.
Заява фон дер Ляєн була заснована на документі, підготовленому Польщею, яка головує в ЄС на ротаційній основі. Згідно з документом, нинішнє трактування оборонних інвестицій, що обмежується військовим обладнанням, таким як танки і літаки, є занадто обмежувальним.
Заява фон дер Ляєн прозвучала всього через два дні після того, як міністр оборони США Піт Хегсет заявив прихильникам України в Європі, що вступ Києва до НАТО або повернення до кордонів, що існували до 2014 року, «нереальний».
Президент США Дональд Трамп сказав 12 лютого про те, що він домовився з президентом Росії Володимиром Путіним «негайно почати переговори» про припинення війни в Україні. У відповідь на це шість європейських країн і Європейська комісія заявили, що вони та Україна мають брати участь у переговорах.
У п'ятницю фон дер Ляєн також повідомила: «Багато представників безпекових кіл у Європі були збентежені і навіть стривожені коментарями, зробленими високопоставленими чиновниками США на початку цього тижня».
«Але ми маємо бути чесними, уникати обурення й обурення, тому що, якщо ми дослухаємося до суті зауважень, ми не тільки зрозуміємо, звідки вони походять, а й визнаємо, що є зауваження, з якими ми можемо погодитися, тому що, так, і Сполучені Штати, і Європейський союз хочуть зупинити кровопролиття», — сказала вона.
В інтерв'ю газеті Financial Times 14 лютого президент Франції Еммануель Макрон закликав Європу припинити закуповувати військове обладнання у США.
«Ми також повинні розвивати повністю інтегровану європейську оборонну, промислову і технологічну базу. Це виходить далеко за рамки простого обговорення цифр витрат», — сказав Макрон.
«Якщо все, що ми зробимо, — це станемо ще більшими клієнтами Сполучених Штатів, то через 20 років ми все ще не вирішимо питання про європейський суверенітет».
Він також закликав європейські країни купувати франко-італійську систему протиповітряної оборони SAMP-T, яка, за його словами, краща за американську ракетну систему Patriot.
У 2017 році Макрон закликав ЄС «мати спільні сили втручання, спільний оборонний бюджет і спільну доктрину дій». Наступного року канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила: «Ми повинні працювати над тим, щоб одного разу створити справжню європейську армію».
План створення армії ЄС воскресає?
Тім Ріплі, оборонний аналітик і автор книжки Little Green Men: The Inside Story of Russia's New Military Power, сказав Epoch Times, що ідея Меркель про армію ЄС може бути відроджена у світлі пропозицій Трампа щодо України.
«Ця ідея може повернутися, тому що якщо НАТО не зможе забезпечити присутність миротворчих сил в Україні, то найочевиднішим рішенням будуть сили, санкціоновані Європейським союзом», — продовжив він.
«Якщо європейські платники податків хочуть витрачати більше грошей на оборону, очевидно, що вони виграють у плані безпеки та відчуття захищеності, але також природно, що ці гроші дадуть змогу європейським робітникам зберегти свої робочі місця, а не робітникам у Флориді чи Техасі», — підкреслює Ріплі.
Польща — одна з країн, яка створила робочі місця у власному оборонному секторі, одночасно збільшивши свої витрати, але більшу частину обладнання вона закуповує у США.
У 2020 році Польща підписала угоду на суму 4 мільярди доларів на купівлю винищувачів F-35 Lightning II у компанії Lockheed Martin, а не «Тайфунів», які виробляються компанією Eurofighter в Європі.
31 січня в листі, підписаному Францією, Німеччиною і 17 іншими країнами ЄС, міститься заклик до Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) пом'якшити правила кредитування оборонної промисловості.
ЄІБ перебуває у спільній власності урядів 27 країн-членів ЄС, і наразі йому заборонено фінансувати виробництво боєприпасів, зброї та військової техніки.
Банк може кредитувати компанії, які виробляють продукцію подвійного призначення, що має як цивільне, так і військове застосування, наприклад, супутники або безпілотники.
Збільшення потужностей і запасів
На думку Ріплі, краще збільшити темпи виробництва наявних літаків, безпілотників і ракет, ніж витрачати гроші на дослідження і розробку нових видів зброї та обладнання.
«Ви збільшуєте кількість серій, ви збільшуєте кількість закуповуваних снарядів, ви збільшуєте кількість ракет».
«Таким чином, ви збільшуєте свій потенціал і свої запаси, а значить, у вас більше техніки для ведення бойових дій, замість того, щоб витрачати все це на екзотичні дослідження і розробки і вкладати гроші в літак, який, можливо, не буде поставлений ще 15 років».
Він зазначив, що в Європі прибутковість інвестицій в оборонну промисловість традиційно була низькою для інвесторів.
«По-перше, тому що вони не виробляли багато одиниць техніки, виробництво було обмежене. Неможливо було зробити більше і продати його на експорт, щоб отримати більший прибуток. Не було можливості отримати непомірний прибуток».
Ріплі навів як приклад винищувач Eurofighter Typhoon, створений компаніями Airbus, BAE Systems і Leonardo у Великій Британії, Німеччині, Іспанії та Італії, який він назвав «монополією» з вузькою нормою прибутку.
«Тільки одна компанія в країні отримує контракт на їхнє будівництво, і їй дозволено отримувати тільки 5% прибутку. Таким чином, їхній прибуток обмежений, це монопольна ситуація».
Коментуючи оборонну промисловість, Ріплі сказав: «Це не схоже на фармацевтику, де ви можете зробити ставку на данський препарат для схуднення [Ozempic], де компанія отримує нестримний прибуток, тому що може. Економіка оборони працює по-іншому.
Репутаційні ризики для інвесторів
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив 22 січня на зустрічі в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі, що керівні принципи екологічного, соціального та управлінського менеджменту (ESG) підривають здатність Заходу інвестувати в оборону.
Керівні принципи ESG засновані на Цілях розвитку тисячоліття Організації Об'єднаних Націй, які являють собою набір цілей «сталого розвитку», узгоджених 2015 року, що включають сприяння гендерній рівності, викорінення бідності та вирішення кліматичних проблем.
Багато пенсійних фондів, компаній та інших великих інвесторів вибирають, куди вкладати кошти, керуючись цими рекомендаціями ESG.
Це часто залишає оборонну промисловість осторонь, і Рютте намагається подолати цю проблему, закликаючи людей підтримувати витрати на оборону і говорити про них у позитивному ключі.
«Громадянам країн НАТО, особливо в Європі, я кажу: скажіть своїм банкам і пенсійним фондам, що відмова від інвестицій в оборонну промисловість просто неприйнятна», — заявив Рютте, виступаючи на Дворянському концерті в Брюсселі в грудні 2024 року.
«Оборона не належить до тієї ж категорії, що й незаконні наркотики та порнографія. Інвестиції в оборону означають інвестиції в нашу безпеку. Це необхідність!»
Ксав'є де Лафоркад, голова відділу управління портфелями банківської компанії Rothschild Martin Maurel, минулого року написав у своєму блозі про проблеми, з якими стикаються ті, хто хоче інвестувати в оборонну промисловість Європи.
За його словами, оборонна промисловість несе «незаперечні репутаційні ризики» для інвесторів.
«Хоча фінансування оборонної промисловості "побічно", наприклад, шляхом купівлі державних облігацій, не видається проблемою, деякі інвестори вважають за краще взагалі уникати цього сектору, щоб не нашкодити своєму іміджу або переконанням», — написав Лафоркад.