Згідно з недавнім звітом, будівництво вугільних електростанцій у Китаї досягло найвищого рівня за останнє десятиліття. Незважаючи на обіцянки скоротити виробництво, тенденція, найімовірніше, зберігатиметься, кажуть аналітики, пише Reuters.
Рухомий інтересами промисловості, Китай розпочав будівництво 94,5 гігавата вугільних електростанцій 2024 року, що є найвищим показником із 2015 року, ідеться в доповіді фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), опублікованій 13 лютого.
«Якщо вугілля продовжуватиме домінувати в китайській електроенергетичній системі протягом тривалого часу, то швидко скоротити викиди буде набагато складніше», — сказав Ци Цинь, дослідник із CREA.
«Наразі Китай переживає хвилю будівництва нових вугільних електростанцій, в основному рухомий промисловими інтересами, які прагнуть просунути вугільну експансію під гаслом енергетичної безпеки».
До 2024 року понад 75% затверджених нових вугільних потужностей будуть підтримуватися гірничодобувними компаніями або енергетичними групами, які займаються видобутком вугілля.
У доповіді наголошується, що нові угоди щодо вугільної генерації обмежують роль поновлюваних джерел енергії в енергосистемі.
Лідер Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі Цзіньпін оголосив, що Китай почне поступове скорочення залежності від вугілля у 2026 році з метою обмеження викидів парникових газів.
На Всесвітньому саміті лідерів з питань клімату, організованому США 2021 року, він заявив, що китайський режим «суворо обмежуватиме зростання споживання вугілля» у п'ятирічний період 2021-2025 років, а потім «поступово скорочуватиме» його у п'ятирічний період 2026-2030 років.
Водночас він заявив, що споживання вугілля в Китаї — найвище у світі — досягне піку 2025 року, а потім піде на спад.
З 2006 року Китай є найбільш забруднювальною країною у світі та найбільшим щорічним емітентом парникових газів (ПГ).
Загальний обсяг викидів у Китаї вдвічі вищий, ніж у США, і становить майже третину світових викидів.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, переважна більшість викидів вуглекислого газу в енергетичному секторі, 79%, припадає на вугілля.
Згідно зі звітом уряду США про екологічні збитки в Китаї 2020 року, Пекін є найбільшим у світі емітентом парникових газів, найбільшим джерелом морського сміття, найбільшим учасником незаконного, не повідомлюваного і нерегульованого промислу (ННН), а також найбільшим у світі споживачем диких тварин, які незаконно продають, та виробів із деревини.
У доповіді наводяться слова колишнього держсекретаря США Майка Помпео: «Занадто велика частина економіки китайської комуністичної партії ґрунтується на свідомому нехтуванні якістю нашого повітря, землі та води. Китайський народ і весь світ заслуговують на краще».
Експерт з енергетичного сектору Девід Турвер сказав Epoch Times, що зростання споживання вугілля в Китаї «не дивне».
«Досить поглянути на еволюцію енергоспоживання в Китаї, щоб побачити, що споживання вугілля продовжує швидко зростати», — написав він в електронному листі.
Він додав, що Китай не самотній і що дані за 2023 рік свідчать, що споживання вугілля, нафти і газу «досягло рекордного рівня у 2023 році».
«Ці дані свідчать про те, що споживання вугілля в Китаї продовжуватиме зростати», — додав він.
На думку Турвера, дії Китаю «зводять нанівець і навіть перевершують те, що робить [Великобританія] для скорочення викидів».
У своїй платформі Substack він раніше пояснював, що 2023 року глобальні викиди зростуть сильніше, ніж загальні викиди Великої Британії, які зараз «нижчі, ніж будь-коли з часів Загального страйку 1926 року».
Кетрін Портер, консультантка з енергетики з Watt-Logic, розповіла Epoch Times, що якщо Китаю потрібні потужності, він будуватиме й використовуватиме все, що є, включно з вугіллям.
«За іронією долі, політика вуглецевої нейтральності в Європі спонукає промислові підприємства переїжджати в Китай», — написала вона в електронному листі.
На її думку, це збільшує глобальні викиди двома способами. По-перше, у Китаї використовується енергія, що більше забруднює навколишнє середовище. По-друге, товари доводиться доставляти в Європу.
«Так що так, це не тільки зводить нанівець ініціативи Заходу щодо досягнення вуглецевої нейтральності, а й збільшує викиди, спонукаючи промисловість переїжджати до Китаю, де енергія дешевша, оскільки норми вуглецевої нейтральності менш суворі», — додала вона.