Залякування країн-партнерів — інструмент китайської дипломатії (ВІДЕО)

Австралійський інститут стратегічної політики (ASPI) 1 вересня опублікував звіт під назвою «Примусова дипломатія комуністичної партії Китаю».

У ньому вказується ряд невійськових загроз, які китайська компартія (КПК) використовує, щоб змусити цільові країни змінити поведінку.

Примусова дипломатія балансує між прямою агресією і нормальною дипломатією. Вона включає вісім різних заходів, серед яких економічні торгові санкції, інвестиційні обмеження, заборони на туризм і бойкоти.

До неекономічних заходів належать довільні затримання, обмеження на офіційні поїздки й загрози з боку китайського уряду, аж до вбивств експатріантів.

У звіті наголошується, що КПК в першу чергу використовує державні загрози, торгові санкції та заборони на туризм.

«Підхід КПК унікальний тим, що вона рідко використовує традиційні методи примусової дипломатії, які регулюються офіційними повноваженнями держави», — наголошується у звіті і пояснюється, що ця тактика часто пов'язана з загрозою основним інтересам КПК.

«Основні національні інтереси Китаю тісно пов'язані з політичною безпекою, яку КПК визначила самостійно. Тому будь-яка поведінка іноземних держав або компаній, які вважаються такими, що порушують ці основні національні інтереси, розглядаються як пряма загроза її легітимності і виживанню (КПК)», — йдеться у звіті.

У глобальному масштабі за останні 10 років КПК використовувала примусову дипломатичну тактику 100 раз у 27 країнах, включаючи європейські країни, США, Канаду, Австралію, Нову Зеландію і країни Східної Азії; і 52 рази стосовно іноземних компаній при різкому зростанні з 2018 року.

Як зазначає ASPI, Австралія прийняла на себе основний удар, відбивши 27 загроз з боку Пекіна.

В Австралії спостерігається ескалація цієї тактики за останні вісім місяців через те, що уряд закликав до розслідування походження вірусу SARS-CoV-2 прессекретаря КПК із закордонних справ, посольство Китаю у Канберрі і консульство Китаю в Сіднеї, а також попередило про загрози уряд Моррісона.

Вони також розіслали листи з попередженнями в австралійські газети і наклали економічні санкції на австралійські галузі виробництва ячменю, яловичини, на сфери туризму і вищої освіти. Останні заходи примусу були зосереджені на виноробній галузі Австралії.

Зрив зовнішньої політики КПК: кінець гри

Згідно ASPI, ця тактика примусу припинилася тільки після того, як Австралія поступилася Пекіну в міжнародних питаннях.

У звіті наводиться приклад відносин Китаю з Норвегією. У 2010 році Норвегія вручила Нобелівську премію китайському дисиденту Лю Сяобо. У відповідь КПК спочатку пригрозила, а потім застосувала економічні санкції щодо закупівель норвезького лосося.

Через шість років дипломатичні відносини покращилися, коли Норвегія змінила свою політику і продемонструвала підтримку Пекіна, відмовившись зустрітися з Далай-ламою у 2014 році, публічно підтримавши політику «однієї дитини» і підтримавши Китай в якості спостерігача в Арктичній раді у 2013 році.

Проте ASPI зазначив:

«Китай дуже розважливий і не схильний до ризику, вводячи ці санкції, щоб уникнути будь-якої шкоди для своєї економіки».

Професор Сіднейського технологічного університету Джеймс Лоуренсон з Інституту відносин між Австралією і Китаєм згоден з цим, стверджуючи в ефірі радіо ABC 1 вересня, що КПК не хоче позбутися економічного прибутку.

«Я згадую винний інцидент у 2017 році, який тривав приблизно три тижні, після чого потоки вина в Китай поновилися, і фактично в кінці року експорт австралійських вин в Китай досяг рекордного рівня», — сказав Лоуренсон.

Зараз експорт до Китаю небувало високий, як повідомило 4 серпня видання Australian Financial Revie. Експортується майже половина австралійських товарів — 48,8%.

ASPI зазначає, що Австралія може подолати тактику Китаю, якщо об'єднається з однодумцями, створивши блок, який реагує на загрози примусу, проводячи скоординовані дії. Для цього вони пропонують Австралії, США, Канаді, Великобританії та Новій Зеландії укласти пакт про економічну безпеку.

«Використовуючи свої механізми колективного інтелекту, країни Five Eyes (п'ять очей) можуть авторитетно заявляти про будь-які примусові заходи, що застосовуються проти будь-якого з п'яти членів, і приймати колективні економічні та дипломатичні заходи у відповідь», — стверджує ASPI.

Джерело: The Epoch Times