Нове відкриття медиків може викликати переворот у хірургії та регенеративній медицині: дослідники виявили, що рани можна не зашивати, а склеювати. Зчеплення м’яких тканин виконується за принципом адгезії наночасток — такий тип склеювання широко застосовується у техніці та хімічній промисловості.
Принцип склеювання простий: спеціальний розчин наноситься на розріз, і наночасточки із нього починають зв’язуватись із молекулярною сіткою м’яких тканин. Якщо склеїти потрібно м’які тканини та гель, то наночасточки зв’язуються як із молекулярною сіткою м’яких тканин, так і з молекулярною сіткою гелю, що на них наноситься. Це явище називається адсорбцією.
Дві поверхні склеюються за лічені секунди за рахунок того, що між ними виникає величезна кількість молекулярних зв’язків. Після операції із застосуванням такого методу не залишається некрасивих шрамів — шов склеювання на м’яких тканинах можна зробити акуратним і малопомітним.
Крім того, із застосуванням методу адгезії можна буде проводити операції на таких органах, на яких дуже важко зробити шов: наприклад, на печінці, легенях та селезінці. При цьому функції органів, які зазнають склеювання, не порушуються.
Крім того, за принципом адгезії можна буде «приклеювати» спеціальні медичні прилади до серця людини — такі апарати стежать за серцебиттям і поставляють до цього органу важливі препарати, а також працюють над укріпленням його тканин.
Новітній метод зчеплення розрізів називають дуже перспективним та, що важливо, безпечним — наночастки, що використовуються у розчинах (діоксин кремнію, оксиди заліза) легко засвоюються організмом.
Інноваційний метод зчеплення ран вже був протестований на пацюках.
Дослідження групи медиків під керівництвом Людвіка Лейблера із Вищої школи промислової фізики та хімії у Парижі було опубліковане на сайті Angewandte Chemie.
Читайте також:
Відоме фізичне правило виявилося хибним