Перші ліки від лихоманки Ебола схвалили в США

Американське Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) схвалило перші у світі ліки від лихоманки Ебола. Препарат являє собою коктейль з трьох типів антитіл, які заважають вірусу проникати всередину клітин пацієнта. Судячи з даних клінічних випробувань, ефективність ліків далека від 100 відсотків, але дозволяє знизити смертність серед хворих майже вдвічі.

Найбільший спалах лихоманки Ебола закінчилася у 2016 році, але її збудник нікуди не зник. В Африці раз у раз реєструють нові вогнища поширення хвороби і знаходять нові різновиди еболавірусів, а сліди зустрічі з ними виявляють у людей і на інших континентах.

Поки епідемію вдається стримувати локальними заходами, ізолюючи хворих і тих, хто з ними контактував. Проте до недавнього часу не було ніяких більш специфічних методів з нею впоратися: ні ліки, ні вакцини. Вчені пропонували пацієнтам правильно харчуватися, щоб підвищити свої шанси на виживання, і нарікали на те, що їх ризик померти залишається вище середнього навіть після виписки з лікарні.

Ситуація змінилася у 2019-му році, коли в США, а потім і в Європі схвалили першу вакцину від еболавірусу. До цього моменту в рамках тестових випробувань свою дозу вакцини отримали вже понад 16 тисяч осіб і стало ясно, що її можна вважати безпечною й ефективною. Правда, від широкого поширення вакцину все ще відокремлюють різні бюрократичні перепони — її повинні схвалити регуляторні органи в самих африканських країнах, де епідемія триває.

Проте дотепер від лихоманки Ебола не існувало перевірених ліків, і рівень смертності, за різними даними, коливався від 25 до 90 відсотків. Тепер такі ліки з'явилося — принаймні, регуляторні органи в США визнали їх досить ефективним. Це коктейль з трьох антитіл, який виробляє фармацевтична компанія Regeneron. Всі три молекули міцно зв'язуються з поверхневим білком еболавірусу і блокують його, заважаючи прикріпитися до мембрани клітини й проникнути всередину.

У нового препарату є свої обмеження. По-перше, він ефективний тільки проти одного з еболавірусу — заїрського, який найбільш поширений в Африці та викликав найбільші спалахи інфекції. По-друге, його приймання пов'язане з деякими побічними ефектами — наприклад, тахікардією та жаром — однак вони так схожі на власні симптоми лихоманки Ебола, що не цілком ясно, що саме викликало їх в ході випробувань. Нарешті, поки ліки допомагають не всім пацієнтам: серед тих, кому їх призначили в рамках випробувань, смертність склала 33,8 відсотка. Проте в контрольній групі померли більш ніж половина хворих — 51 відсоток, і цієї відмінності для регуляторних органів виявилося достатньо. Тепер міжнародним організаціям, які допомагають стримувати епідемію в Конго — наприклад, «Лікарям без кордонів» — буде простіше їх отримувати й поширювати в осередках інфекції.