Які чинники провокують розвиток різних захворювань і безпосередньо вкорочують наше життя? В усі часи ці питання хвилювали не лише науковців, а й людей, далеких від медицини. Сьогодні на багато питань, пов’язаних зі старінням, вже знайдені відповіді.
Знайомтеся: Елізабет Блекберн — вчений-цитогенетик з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско. Завдяки спільній роботі з К. Грейдер і Д.Шостак Блекберн в 2009 році стала лауреатом Нобелівської премії з фізіології та медицини за відкриття механізмів захисту хромосом теломерами і ферменту теломерази.
Раніше, наприкінці 70-х років ХХ століття, Блекберн разом із біологом Д. Галлом з Єльського університету секвенували* кінцеві ділянки хромосом одноклітинного організму тетрагімени. Були виявлені повторювані послідовності букв генетичного коду — теломерів. Основне завдання теломерів — захист генетичного коду від втрати інформації при копіюванні. При кожному поділі довжина теломерів коротшає. А укорочення теломерів, як було показано далі, провокує розвиток різних захворювань.
Десять років по тому, було зроблено друге не менш важливе відкриття: було виявлено фермент — теломеразу — здібний захищати і відновлювати теломери. Однак, не дивлячись на це, з часом довжина теломерів все ж зменшується, клітини стають все менш здатними до поділу, що й є основною причиною старіння організму.
Забудемо ненадовго про теломери і задумаємося: що є найбільш поширеною причиною нашого поганого самопочуття, що найбільш яскраво виявляється в наш техногенний вік? Це — хронічний стрес. Про те, якої шкоди завдає цей невидимий ворог нашому організму, йдеться як у традиційній, так і в офіційній медицині, зокрема, психіатрії.
У 30-ті роки ХХ століття американський біолог, лікар і письменник Ганс Сельє вперше досліджував вплив стресу на хронічні захворювання у щурів. Результати дозволили стверджувати, що кожен стрес залишає після себе незгладимий шрам, і щоб вижити після стресової ситуації, організму доводиться «розплатитися» за це своїм старінням.
Доктор медицини з Массачусетсу Діпак Чопра, автор книги «Квантове зцілення», у своїх роботах розкриває зв’язок емоційного травматичного досвіду з важкими захворюваннями, проводячи зв’язок між психічним і фізичним станом: «Думки, які ми відчуваємо, називають емоціями».
Багато вчених, які зацікавилися цими та подібними роботами своїх попередників, намагаються «оцінити збиток», який завдає організму стрес або емоційний травматичний досвід. Один з таких вчених — Елісса Епел з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско.
Поставивши завдання знайти такі «сліди» — зв’язок між психічним станом людини і довжиною теломерів, — Блекберн і Епел вирішили провести дослідження, в якому взяли участь жінки, що перебувають у ситуації, коли вони змушені піклуватися про свою хронічно хвору дитину (фактор стресу).
На першому етапі дослідження учасниць експерименту попросили дати оцінку своєму стресовому стану, після чого у них були взяті зразки крові.
Результати вимірювання довжини теломерів, проведені вченими з університету Юти, і рівня теломерази, що були проведені командою під керівництвом Блекберн, не залишили сумнівів: чим більш стресовим був стан матері, тим коротшими були її теломери, і тим нижчим був рівень теломерази.
Так було виявлено вплив хронічного стресу на молекулярні механізми всередині клітин: під впливом стресу організм старіє швидше. Зменшення довжини теломерів викликає появу вікових захворювань, таких як хвороба Альцгеймера, серцево-судинні захворювання, інсульт, остеоартрит, діабет і ожиріння.
Пізніші дослідження, проведені вже іншими вченими, які зацікавилися роботою Блекберн і Епел, підтвердили взаємозв’язок стресу з укорочуванням теломерів у людей з різним рівнем стресу: у людей з глибокою депресією, посттравматичним стресовим розладом, у доглядальниць людей, які страждають на хворобу Альцгеймера, а також жертв домашнього насильства та дитячих травм.
Так вдалося розширити розуміння механізму взаємозв’язку стресу і процесу старіння. Дослідження показали, що кортизол — гормон стресу — знижує активність теломерази. А безпосередньо руйнує теломери стрес, викликаний ушкодженням організму внаслідок протікання нехарактерних для власного метаболізму окислювальних реакцій, і фізіологічні наслідки психологічного стресу.
Знайдені відповіді про те, що ж таке старіння, ставлять інше питання — чи можна призупинити процес старіння організму і як це зробити. Але, можливо, відповіді на ці питання вже давно відомі?
Старіння організму можна уповільнити… медитацією? Частина 2
*Секвенування — визначення амінокислотної або нуклеотидної послідовності (від лат. Sequentum — послідовність) біополімерів. У результаті секвенування отримують формальний опис первинної структури лінійної макромолекули у вигляді послідовності мономерів в текстовому вигляді.