З першим кроком тлінної плоті по грішній землі до цього світу ввійшло щось. Щось маленьке, вертке, неспокійне, таке, що нагадує малокаліберного гризуна, і ім'я було йому – суєта.
Фото: JUNG YEON-JE/AFP/Getty ImagesСаме суєтою, не беручи до уваги дерев, чорнозем і нафту, відрізняється земля від неба. Саме нею унікальна наша цивілізація і позначена наявність людини в тій або іншій точці Всесвіту.
Завдяки горезвісній суєті здійснюються найбільші у світі романтичні дурощі та фатальні помилки, купуються паперові сертифікати на неймовірно далекі зірки і розв'язуються світові війни...
Саме такою відмінною рисою як суєта, можна охарактеризувати відносини між Північною Кореєю та іншими країнами світу. А почалося все, не беручи до уваги приналежність Пхеньяну до комуністичного табору, з активної розробки корейцями атомних технологій. Це призвело до бурхливої реакції США, звичайно, негативної.
Тоді Пхеньян попросив у Штатів фінансової допомоги на будівництво АЕС на території Північної Кореї, а в обмін пообіцяв закрити свою ядерну програму. Отримавши категоричну відмову, КНДР зробила рішучий крок... і розірвала Міжнародний договір про нерозповсюдження ядерної зброї. І з тієї пори управляє своїми ядерними розробками, як хоче.
Проте за свою самостійність їй доводиться платити: терпіти незліченні звинувачення в підробці американської національної валюти для підтримки світового тероризму, носити клеймо “осі зла”, через яке їй перекрили фінансовий кисень, і щорічно сперечатися з південним сусідом через те, що він проводить сумісні навчання зі Сполученими Штатами.
Терпіла, терпіла, та і вирішила відповісти – узяла й запустила в липні цього року в повітря дві балістичні ракети. Проте на цьо.му справа не закінчилася: через місяць після ефектного військового випробування телеканал АВС почав бити на сполох, повідомляючи про те, що американська розвідка помітила пересування підозрілих автомобілів у районі північнокорейського полігона.
Такі дані стали причиною чуток про підготовлення підземних ядерних випробувань, що викликало достатньо неоднозначну реакцію в урядових колах США. Так, представником Білого дому було висловлено думку, що випробування в Північній Кореї хоча небажані, проте цілком можливі.
А американські дипломати, які перебувають на цей момент в Пхеньяні, ознайомившись з його ядерною програмою, повідомляють, що ні про які випробування в ній не мовиться. У відповідь на це американські органи влади висловили довіру, але все-таки попереджають, що у разі підтвердження їхніх побоювань стосовно Північної Кореї будуть уведені ще суворіші фінансові санкції та ін., та ін., та ін.
Скільки триватиме це протистояння – визначити складно. Якщо ж дуже постаратися, то можна дійти висновку, що трапиться це дуже нескоро, оскільки для заданого результату потрібно, щоб хто-небудь із барикад, які стоять по різні сторони, зважився піти на поступки, що вельми проблематично, адже в цій ситуації діє принцип “хто кого дожме”. А “дожимати” одне одного такі “міцні горішки” можуть ще досить довго.
