Сонячна обсерваторія побудована 2300 років тому, визначає точну дату (ФОТО)
Коли інки прибули до долини річки Касма, де колись стояла кам’яна обсерваторія, що вимірювала плин часу за сонцем, це місце здавалося їм дивовижним.
Долина річки Касма — це родючий куточок серед суворого клімату. Вона в'ється від пишного перуанського узбережжя через посушливі пустелі та суворі гори, тонкою стрічкою зелені прорізаючи безкрайню тундру.
І хоча перуанські інки використовували працю рабів для обробітку цієї щедрої долини, вони не побудували сонячну обсерваторію, яка сьогодні стоїть там у руїнах. Зруйнований комплекс під назвою Чанкільо, де знаходиться ця обсерваторія, за 250 миль на північ від Ліми, існував до правління імперії інків на тисячоліття раніше і був побудований більш давнім народом.
Культура Касма побудувала Чанкільо поблизу узбережжя в долині Касма між 300 і 200 роками до н. е. Тут сонячна обсерваторія досі з точністю відстежує шлях сонця в різні пори року, попри те, що їй вже 2300 років.
Вважається, що ця дивовижна кам’яна споруда слугувала стародавнім календарем.
Принцип його роботи полягає в тому, що він складається з 13 кам’яних веж, рівномірно розташованих на хребті, наче гігантська лінійка. З певного місця на певній відстані від обсерваторії, обличчям на схід, можна спостерігати схід сонця вздовж цього ряду веж.
Місце сходу сонця між будь-якими двома вежами або на обох кінцях ряду вказує спостерігачеві на точну календарну дату — культура Касма користувалася не сучасним римським календарем, а набагато давнішим, хоча і той, і інший співпадають у дні сонцестояння.
Сонячна обсерваторія також позначає сонцестояння.
Сонцестояння — це найдовші та найкоротші дні року, що знаменують початок зими та літа. Крім того, це крайні точки річного шляху Сонця по небу — найпівнічніша і найпівденніша. Схід сонця з лівого боку обсерваторії, з її північного краю, означає початок літа; схід з правого боку, з південного краю, означає, що настала зима.
У той час як схід сонця з обох кінців обсерваторії знаменує сонцестояння, його поява посередині цієї лінійки з 13 веж відповідає одному з двох 6-місячних періодів між ними.
Її вимірювання мають точність до одного-двох днів — так само, як це робили представники культури Касма багато століть тому. Сьогодні ця сонячна обсерваторія вважається унікальною і найстарішою у своєму роді.
Але це ще не все, що є в Чанкільо.
На сусідньому пагорбі досі стоїть ще одна вражаюча споруда: з потрійними стінами для міцності та фальшивими входами, щоб тримати загарбників на відстані, нагромадження кам’яних кладок у вигляді циліндричних петель, як вважають, є залишками укріпленого храму.
«Чанкільо — це шедевр стародавніх перуанців. Шедевр архітектури, шедевр технології та астрономії», — сказав перуанський археолог Іван Геззі (Ivan Ghezzi) в інтерв’ю AFP під час відвідин цього місця. «Це колиска астрономії в Америці».
У 2007 році пан Геззі та його британський колега Клайв Рагглз написали дослідження про Чанкільо. Вони припустили, що вежі були сонячною обсерваторією, яка відзначала сонцестояння і, можливо, допомагала давнім людям відстежувати сезони посіву та збору врожаю, а також релігійні свята.
Протягом тривалого часу фермери сучасної долини річки Касама, а також мешканці родючого узбережжя, які зробили Перу одним з найпотужніших виробників авокадо у світі, прагнули розширити свої господарства на землях, де стоять ці археологічні руїни.
У 2020 році, коли спалахнув COVID, археологи покинули багато розкопок у Перу, а фермери, як повідомляється, скористалися цим, висаджуючи сільськогосподарські культури в межах Чанкільо.
Від початку пандемії й дотепер десятки історичних пам’яток були оточені ЮНЕСКО, зокрема Чанкільо та низка інших об'єктів по всьому світу.
У 2021 році Чанкільо — разом із лісом Каенг Крачан у Таїланді та стародавнім китайським портом Цюаньчжоу — було оголошено зоною обмеженого доступу та внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як повідомляється, з метою збереження того, що від нього залишилося, та недопущення фермерів і мародерів.
Ще одне перуанське місце стародавніх руїн було захищене у 2009 році, коли Карал, найстаріше місто в Америці, разом з шістьма пірамідами стало об'єктом Всесвітньої спадщини. Тим часом знаменита цитадель Мачу-Пікчу, що височіє високо в перуанських горах, має охоронний статус з 1983 року.