Спочатку китайський ієрогліф 笛 (dí) означав стародавню бамбукову флейту, що мала сім отворів.
Верхня частина ієрогліфа — це ⺮, тобто один із варіантів 竹 (zhú) (чжу), що означає «бамбук», який є ключем ієрогліфа. Він вказує на матеріал, із якого робиться типова китайська флейта.
Нижня частина ієрогліфа 笛 (dí) (ді) — ієрогліф 由, який є скороченням від 迪 (dí) (ді, «спрямовувати на шлях істинний»; «просвіщати») і вказує на його вимову.
Під 笛子 (dí zi) (ді цзи) або просто 笛 (dí) (ді) мається на увазі китайська поперечна флейта, тобто діцзи, яку під час гри на ній тримають горизонтально. Діцзи також відома як 竹笛 (zhú dí) (чжу ді) або 横笛 (héng dí) (хен ді), де 竹 (zhú) (чжу) позначає бамбук, а 横 (héng) (хен) означає «горизонтальний».
Крім поперечної флейти, ще однією основною категорією китайських флейт є вертикальна флейта, яку під час виконання тримають вертикально.
Під 簫 (xiāo) (сяо) мається на увазі китайська вертикальна флейта, що також називається 洞簫 (dòng xiāo) (дун сяо), де 洞 (dòng) (дун) означає «отвір». Ще її називають 豎竹笛 (shù zhú dí) (шу чжу ді), тобто «вертикальна бамбукова флейта», де 豎 (shù) (шу) означає «вертикальний».
Вираз 品簫弄笛 (pǐn xiāo nòng dí) (пін сяо нун ді), що перекладається як «грає на сяо, грає на ді», використовується для позначення умілого музики чи фахівця у сфері музики.
笛 (dí) використовується у поєднанні з іншими ієрогліфами, а також для позначення різних типів або складових частин флейти та інших пристроїв, що видають звук.
笛孔 (dí kǒng) (ді кун) позначає бічні отвори флейти, де під 孔 (kǒng) мається на увазі отвір.
羌笛 (qiāng dí) (цян ді) позначає флейту народності цян, однієї з китайських етнічних груп.
警笛 (jǐng dí) (цзін ді) — це сирена, де 警 (jǐng) (цзін) позначає поліцію або відображає поняття попередження, застереження чи тривоги.
汽笛 (qì dí) (ці ді) — це паровий свисток або корабельний ріг, де 汽 (qì) позначає пар.
Читайте також:
Китайські ієрогліфи: кінь
Китайські ієрогліфи: щастя і благословення
Китайські ієрогліфи і їхнє значення