Історія китайського диктатора Цзян Цземіня і батька змовника Бо Сілая

Бо Ібо, батько фігуранта політичного скандалу в Китаї Бо Сілая, був одним із 8-ми впливових лідерів за часів Ден Сяопіна. Він допоміг наступнику Дена Цзян Цземіню притаїти біографію своєї родини і пробратися до влади. Натомість, Цзян допоміг синові Бо Ібо стати одним із головних осіб компартії.

Тайванська газета Want Daily повідомила 13 липня минулого року, що навесні 1995-го колишній лідер компартії Ден Сяопін отримав лист від Чень Сітуна, тодішнього мера Пекіна, і 6-ти інших провінційних чиновників. У листі вони написали, що батько Цзяна був зрадником, оскільки служив японцям під час китайсько-японської війни.

У Китаї такого звинувачення достатньо, щоб позбавити Цзяна права стати партійним чиновником середнього або вищого рівня. Ден передав лист Бо Ібо і звелів подбати про це. Бо, в свою чергу, показав цей лист Цзяну, і той попросив про допомогу. Відтоді вони обидва вступили в змову.

Згодом Бо Ібо переконав Ден Сяопіна не звертати увагу на сумнівне минуле сім’ї Цзян Цземіня. Незабаром після цього Бо Ібо допоміг Цзяну прибрати з поста мера Пекіна Чень Сітуна, який написав «каверзний» лист, а Цзян почав допомагати його синові Бо Сілаю.

Ден Сяопін помер у 1997 році. Перед своєю смертю він позбавив влади колишнього голови КНР Ян Шанкуня і колишнього генерала Народно-визвольної армії Ян Байбіна. Цяо Ши, тодішній глава Всекитайських зборів народних представників [парламент КНР — ред.] і наступний у списку найвпливовіших китайців, став перешкодою Цзяну.

Цяо керував політико-правовою системою і парламентом, а його досвід і таланти поважали високі чиновники як із реформістського табору, так і групи, схильної до жорсткої лінії правління, що викликало заздрість у Цзяна. Наступним кроком Цзяна було змусити Цяо піти у відставку під час 15-их Всекитайських зборів народних представників.

Перш ніж Цяо пішов на пенсію, він опублікував інформацію про те, що Ден вибрав Ху Цзіньтао наступником. Він також запропонував ряд правил для чиновників перед виходом на пенсію у віці 70 років, а також зажадав, щоб Цзян передав владу Ху. Такий поворот поставив Цзяна і його соратників у пасивне становище.

У той же час Цзян Цземіню довелося «дбати» про Бо Сілая, тому що Бо Ібо знав таємницю сімейного минулого Цзяна і брудні трюки в його політичній кар’єрі. Незабаром Бо Сілай був повторно призначений мером міста Даляня в 1998 році, а потім Цзян просунув його до глави провінції Ляонін і потім до міністра торгівлі.

Були й інші домовленості між Цзян Цземінем і Бо Ібо. Приміром, Цзян залагодив скандал, пов’язаний із розкраданням державної власності Бо Сілаєм і його братом на суму 4,7 млрд юанів ($700 млн). Бо Ібо також запропонував Цзяну багато ідей, як розправитися з послідовниками Фалуньгун — духовної практики, яка з’явилася в Китаї в 1992 році.

Саме з цієї причини найжорстокіші дії під час репресій — видаляння органів у послідовників Фалуньгун із метою отримання прибутку — виникли в провінції Ляонін, якою керував Бо Сілай з 2001 року.

Бо Сілай і його права рука Ван Ліцзюнь, колишній начальник міліції міста Чунціна, брали активну участь у придушенні Фалуньгун. У період між 2000 і 2003 роками в провінції Ляонін ув’язнили величезну кількість послідовників Фалуньгун. Їх арештовували за те, що вони мирно протестували проти репресій на площі Тяньаньмень у Пекіні і відмовлялися говорити, звідки вони приїхали. Ці люди стали основним джерелом органів у трудових таборах провінції Ляонін.

В останні роки вплив Цзяна слабшав, а його опоненти почали мститися. За словами джерел, недавню хвилю внутрішньопартійної боротьби ініціювали відставні чиновники, в тому числі Цяо Ши, які хотіли завдати удар Бо Сілаю. Для цього вони сприяли усуненню з посади Ван Ліцзюня. Оскільки Бо Ібо змусив Цяо піти на пенсію, можливо, тому Цяо і взявся за Бо Сілая.

Згідно з повідомленнями дисидентського сайту boxun.com, інформація, яку передав американським дипломатам Ван Ліцзюнь під час невдалої спроби отримати політичний притулок, розкрила змову Бо Сілая і Чжоу Юнкана. Ці два високих політика хотіли змістити очікуваного майбутнього лідера компартії Сі Цзіньпіна. Ця змова змушує Цзяна позбутися або від Бо Сілая, або від своєї правої руки Чжоу Юнкана, секретаря політико-правового комітету політбюро партії, щоб врятувати самого себе.

Тоді як компартія намагається показати світові, що в неї все гаразд, всередині самої партії відбувається боротьба не на життя, а на смерть. За негласним правилом, у політичних колах Китаю будь-який скандал або «кампанія боротьби з корупцією» не повинні зачіпати чиновників вище міністерського рівня, так щоб справжня картина правлячої верхівки залишалася невідомою. Той, хто порушить це правило, вмирає. Ван Ліцзюнь, чиновник низького рівня, не став дотримуватися цього правила, і через це партійний режим опинився перед загрозою розвалу.

Сяо Шен і Сунь Юнь, Велика Епоха (The Epoch Times)

----------------------------------

Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.