Китайський режим переслідує родичів і колег послідовників Фалуньгун
Велика Епоха
Послідовник Фалуньгун, звільнений з ув'язнення, розповів що довелося пережити йому, його родичам і колегам по роботі в той час, коли його переслідувала китайська компартія. Нижче наведена його розповідь.
Послідовниця Фалуньгун Чжао Сінь, працювала викладачем в торговельно-промисловому інституті м. Пекіна. Від тортур і биття міліції її паралізувало і 13 грудня 2000 р. вона померла у віці 32 років.Я живу в м. Юеян провінції Хунань. 2 листопада 2007 р. близько п'ятої годинни вечора я поширював матеріали про переслідування Фалуньгун на вулиці людям. Охоронець середньої школи №1 помітив мене і доніс в міліцію. Приїхали міліціонери з відділення Юеянлоу, заарештували мене і відвезли у відділок, де допитували протягом шести годин, після чого відправили до першого центру ув'язнення м. Юеян. Там мене обшукали і конфіскували особисті речі вартістю в 1600 юанів. Коли я був на допиті, близько семи співробітників з міліційного відділення Юеянлоу обшукали мій будинок. Вони конфіскували книги Фалуньгун, фотографію засновника Фалуньгун пана Лі Хунчжі, а також СD-диски з матеріалами про Фалуньгун та інші речі. Міліціонери заявили, що все це «докази» проти мене.
Коли я знаходився в першому центрі ув'язнення, наглядачі веліли в'язням бити мене, тому що я не слідував їхній політиці «перевиховання і перетворення». Вони били мене по голові до крові. Після чого вони прив'язали мене в положенні «орла з розкритими крилами» до дерев'яної дошки і тримали так протягом трьох ночей і двох днів. Наручники і кандали врізалися в шкіру; руки й ноги кровоточили.
Я знаходився в першому центрі ув'язнення більше місяця. Начальник команди внутрішньої безпеки Цзян Чао і заступник начальника Фу Вей застосовували різні методи, щоб мене «перетворити». Вони загрожували мені тюремним ув'язненням, примусовою працею і тим, що мене звільнять з роботи. Вони також чинили тиск на мою сім'ю, колег по роботі та моїх начальників, примушуючи їх проводити зі мною виховну роботу. Вони вирішили ув'язнити мене у виправно-трудовий табір на два роки, але табір не прийняв мене. Незважаючи на це, вони шляхом здирства забрали у моєї сім'ї 3 500 юанів як так звану заставу.
В той час, як я знаходився в ув'язненні, на мою дружину і нашу дитину, а також на інших членів сім'ї, чинили сильний тиск. Моя дружина день і ніч плакала, нічого не пила і не їла, не спала декілька ночей. Вдень їй потрібно було працювати, але, на щастя, декілька колег з її роботи, знайомі вчителі та інспектори школи поклопоталися про неї.
Коли мене випустили, і я повернувся на роботу, мені повідомили, що через мене дісталося всій школі. Директор початкової школи, де я працював, отримав повідомлення про покарання; школі заборонили брати участь в будь-яких «першокласних» змаганнях. Мене позбавили щорічних преміальних і відрядної заробітної плати розміром понад 1 100 юанів. Мене усунули з посади вчителя, і зараз я чекаю рішення керівництва про мою роботу.
