25 квітня - незвичайна дата вже не лише для Китаю, але і для України. Події цього дня, дев'ять років тому, стали передвісником одного з найбільших геноцидів в історії людства - переслідування компартією Китаю медитативної практики Фалуньгун. Тоді близько 10 тис. послідовників цього вчення вийшли з мирним зверненням до будівлі Апеляційного бюро в Пекіні, розташованого поряд із резиденцією керівництва компартії Китаю - Чжуннаньхай, щоб розповісти про випадки побиття та арешту своїх однодумців у м. Тяньцзінь, а також поширення наклепу про Фалуньгун у ЗМІ.
Акція послідовників Фалуньгун біля посольства КНР 25 квітня 2008 року. Фото: The Epoch TimesЗ часу початку репресій щороку 25 квітня послідовники Фалуньгун у всьому світі виходять до будівель посольств КНР у своїх країнах, вимагаючи негайно припинити жорстоке переслідування Фалуньгун.
Олександра Гончаренко практикує Фалуньгун більше 10 років. Вона каже, що приходить до китайського посольства щодня. «Ми хочемо, щоб китайське посольство передало інформацію про наші акції своєму урядові», - розповідає жінка, - «У всьому світі люди проводять такі ж заходи, вимагаючи припинити переслідування. Це найжорстокіші репресії, які коли-небудь відбувалися за всю історію людства. Тим більше напередодні Олімпійських ігор це переслідування було посилено, притому, що Олімпіада заснована на дружбі між народами, на мирі та згоді...»
Олександра розповіла, що апеляція китайських послідовників Фалуньгун 25 квітня 1999 року мала дуже мирний характер. «Не було ні криків, ні гасел, ніяких вимог. Люди мирно виконували вправи, демонструючи, що Фалуньгун дуже гармонійна й заспокійлива практика. Але це не допомогло - репресії почали посилюватися й тривають до сьогодні».
Біля посольства послідовники Фалуньгун виконували вправи і збирали підписи проти переслідування. «Ми сподіваємося, що люди відгукнутися на наші акції - людські серця потягнуться до доброти й репресії припиняться», - каже учасниця заходу Ольга Зубакова.
До протестуючих, окрім китайця з фотоапаратом, ніхто з посольства так і не вийшов. Та й той швидко заховав камеру і поспішно зник після першого ж питання, що він тут робить і навіщо йому потрібні ці фотографії. Може, якраз для чергового послання в Чжуннаньхай...
