У Китаї в часи династії Північна Сун жив визначний учений Шен Ко*. Він досягнув глибоких пізнань в різноманітних сферах і зробив масу нових відкриттів. Він відомий переважно як автор збірки «Записи бесід у Менсі» («Мен Сі Бі Тань»), книги, в якій висвітлено безліч предметів, таких, як математика, астрономія, фізика, хімія, каліграфія і медицина.
*Роки життя: 1031—1095 роках н.е.
Шен Ко, великий учений, і його збірка «Записи бесід у Менсі». Ілюстрація: Катерина Чан/Велика Епоха
Шен народився в сім'ї урядовця і з дитинства старанно вчився. Його навчанням опікувалась мати, і до 14 років він прочитав усі книги з бібліотеки своїх батьків. Пізніше, подорожуючи країною, він робив географічні замітки і описував будь-яку новинку, яке зустрічав.
В 1063 році Шен отримав високий бал на імператорському іспиті і після того, як став чиновником, завдяки своїм здібностям впевнено просувався по службі. Протягом усього життя він застосовував свої таланти в галузі машинобудування, військової стратегії та літератури. Його участь у політичному протистоянні між консерваторами і реформістами в ході періоду реформ під назвою «Нові закони» міністра Ван Аньши викликала деякі протиріччя. Але його праці з астрономії, медицини та географії, які він описав у книзі «Записи бесід у Менсі», оцінюються як найзначніший внесок в історії науки Китаю.
У своїй збірці Шен записав, як він відкрив магнітне схилення. Він писав, що магнітний покажчик, який використовується при визначенні сторін світу, завжди показує трохи на схід, а не точно на південь. Це був перший в історії людства запис про магнітне схилення, яке залишалося невідомим Європі ще більше чотирьох століть. Для європейців його відкрив Христофор Колумб (1451—1506) під час плавання до Америки в 1492 році.
Шен Ко спостерігав за людьми, які бурили колодязі для видобутку нафти з надр землі. Він назвав її «гірським маслом», і ця назва використовується в Китаї аж до нашого часу. Шен Ко писав, що поклади нафти були рясними, і передбачив, що нафта може зробити величезний вплив на розвиток світу.
Шен також припустив, що скам'янілості були сформовані останками давніх тварин і рослин. На основі цієї теорії він описав природне середовище, в якому жили виявлені скам'янілі істоти. Дискусія з цього питання у західному світі почалася більш ніж через чотириста років, в епоху Відродження, коли природу скам'янілостей відкрив італієць Леонардо да Вінчі (1452—1519).
Шен записав досвід своїх наукових досліджень і відкриттів у книзі «Записи бесід у Менсі», яка вважається першою великою науковою енциклопедією в історії Піднебесної.
Японський математик Йошио Мікамі зазначив, що у всій історії математики Далекого Сходу Шен Ко вирізняється своєю самобутністю, а британський китаєзнавець і біохімік Джозеф Нідхем назвав його «одним з найбільших наукових розумів в історії Китаю». На згадку про досягнення Шен Ко його ім'ям був названий Астероїд 2027 — таке ім'я дала небесному об'єкту Астрономічна обсерваторія Пурпурної гори Академії наук Китаю в 1979 році.