Леонід Кучма святкує 75-річний ювілей

Майбутній інженер, кандидат технічних наук, а згодом політик, народився 75 років тому на Чернігівщині в селі Чайкине. Батько Леоніда Кучми, Данило Кучма, загинув на фронті, коли сину було 6 років. Ростила хлопця, а також його брата і сестру, матір.

В 22 роки Леонід Кучма закінчив Дніпропетровський державний університет за спеціальність інженер-механік в галузі ракетної техніки. Наступні 30 років його життя пов’язані з «Південним машинобудівним заводом» та конструкторським бюро «Південне».

За рік після закінчення університету Леонід Кучма познайомився з прийомною донькою головного технолога заводу, на якому працював — з Людмилою Тумановою. Згодом молоді люди одружились. Ще через деякий час тесть Леоніда Кучми Геннадій Туманов зайняв посаду головного інженера одного з управлінь при Міністерстві загального машинобудування.

Вірогідно, просування по кар’єрній драбині Геннадія Туманова сприятливо позначилось і на кар’єрі майбутнього політика. З 1960 до 1982 року Леонід Кучма просунувся від посади інженера до старшого інженера, провідного конструктора, помічника головного конструктора, а згодом став технічним керівником випробувань ракетно-космічних комплексів на Байконурі в Казахстані.

У віці 44 років Леонід Кучма став першим заступником генерального конструктора конструкторського бюро «Південне», а через 4 роки, в 1986 році, обійняв посаду генерального директора ВО «Південний».

За роки праці в галузі ракетобудування Леонід Кучма отримав наукові звання професора, кандидата технічних наук, став автором винаходів та наукових робіт. Він є дійсним членом кількох академій наук.

Політична діяльність Леоніда Кучми почалась в 1990 році, коли він став народним депутатом СРСР, а пізніше — Верховної Ради незалежної України. Він двічі обирався до Верховної Ради, в І та ІІ скликанні, в 1992—1993 роках очолював Кабінет Міністрів, а в 1994 був обраний Президентом України, змістивши на цій посаді Леоніда Кравчука.

Леонід Кучма — єдиний президент незалежної України, який був обраний на два терміни поспіль. Він — автор книг «Україна — не Росія» (2003 рік), «Своїм шляхом. Роздуми про економічні реформи в Україні» (2004 рік), «Зламане десятиліття» (2010 рік) та деякі інші.

За його головування Україна вступила в 1995 році до Ради Європи, він же в 1997 році підписав Хартію про особливе партнерство України та НАТО, за його правління був започаткований курс на євроінтеграцію, Україна отримала Конституцію та нову валюту — гривню.

Політична кар’єра Леоніда Кучми різко пішла на спад після «касетного скандалу», звинувачень в причетності до вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. В 2011 році Генеральна прокуратура України в рамках справи про вбивство Георгія Гонгадзе порушила проти Леоніда Кучми кримінальну справу, але згодом закрила її.

Леоніда Кучму звинувачують також в причетності до незаконного продажу зброї, організації побиття депутата Єльяшкевича, та до розбудови в країні «кучмізму» взагалі.

Таким терміном критики колишнього Президента позначали такий пострадянський режим, за якого колишні радянські чиновники залишались на політичному олімпі та співпрацювали з місцевими кримінальними елітами, влада була корумпованою, зосередженою в руках єдиної фінансово-багатопартійної корпорації.

Критики дають різко негативні оцінки періоду правління Леоніда Кучми, говорячи, що в той час, як створювалась видимість демократії, законодавча, виконавча, судова влада та силові структури були пов’язані в одне ціле, щоб контролювати суспільство та гарантувати незмінність тодішнього режиму.