У Биковнянському лісі вшанували пам’ять безневинно страчених. Фоторепортаж

У Биковнянському лісі 16 травня вшанували пам’ять безневинно страчених людей. Разом із родичами  загиблих пам’янути жертв сталінських репресій прийшли народні депутати України, представники  політичних партій, працівники Служби безпеки України та інші.

Після молебна пам'яті жертв політичних репресій до пам’ятників було покладено квіти та вінки  від імені лідерів політичних партій, а також колишніх політв’язнів і рідних репресованих.

Для письменника, політичного діяча Володимира Цибулько покладання кожного року квітів на  Биковнянські могили стало вже традицією. "Радянська влада, роблячи невелике добро, коїла велике  зло для українців, - говорить Володимир, - Кожна третя неділя травня для українців у цілому світі, де  б вони не були - день спогадів про невинно загиблих від сталінських репресій". 

У Биковнянському лісі, що розташований неподалік від Києва та його передмістя Бровари, більше 15 років тому було знайдено залишки людських кісток. Офіційна радянська пропаганда переконувала, що це кістки похованих тут жертв нацистсько-фашистських загарбників. Але пізніше з’ясувалося, що це коїв сталінсько-беріївський режим.

За даними Всеукраїнського товариства „Меморіал”, у 1930-40 роках органами НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ) тут було знищено понад 120 тисяч наших співвітчизників.

"Ми повинні не тільки максимально віднайти прізвища всіх, хто тут лежить, але й назвати поіменно   всіх катів, які це робили", - переконаний депутат Київради Микола Стельмах.

Відвідувачи "Биковнянських могил" переконані, що потрібно створювати музеї репресій, аби завжди  пам’ятати про невинно загиблих людей.

"Присутність такої пам’яті не дає переступити ані суспільству у своєму терпінні, ані владі у своєму нахабстві певної межі", - впевнений Володимир Цибулько. 

Биковнянський меморіальний комплекс жертвам комуністичного режиму було відкрито у 1994 році, а у 2001 – створено державний історико-меморіальний заповідник Биковнянські могили", який у 2006 року набув статусу національного.

Попри те, що протягом останніх років віддати пошану безневинно закатованим приходили перші особи країни, оформлення та передача цих земель у власність Меморіального музею ще не завершена. Існує загроза, що у будь-який момент ця земля може бути приватизована і віддана у власність приватним особам.

За матеріалами телеканалу NTD

[image error]

[image error]

[image error]