Озеро Онтаріо є самим східним і останнім у ланцюзі Великих озер Північної Америки. Його берегова лінія межує з провінцією Онтаріо на канадському боці й штатом Нью-Йорк на боці США. Озеро Онтаріо з площею 18 960 км² є найменшим з Великих озер. Проте воно відносно глибоке. Його середня глибина сягає 86 метрів.
В 70-их роках це було одне з найбільш забруднених із п'яти Великих озер. Сьогодні Онтаріо все ще не досягло своєї первісної чистоти, але його екологічна ситуація стала безумовно кращою, ніж 20–25 років тому. Незважаючи ні на що, стоячи на його березі, можна любуватися чудовою картиною нескінченності й простору.
В умовах північного клімату озеро часто буває неспокійним. Великі валуни, які можна побачити на деяких фотографіях, були викладені по всій береговій лінії міста Торонто, щоб відвести потужні хвилі, які бувають тут під час сильних південно-східних вітрів. Часом хвилі досягають достатньої висоти для аматорів серфінгу.
У зимовий час хвилі часто перекочуються через валуни, залишаючи шар за шаром крижані нарости. Щороку такі крижані утворення різні. Цього року багато рослин були покриті товстим шаром льоду, і такі картини тут побачиш не часто. Можна здогадатися, що хвилі тут повинні були бути дуже потужними.
Незважаючи на мінусову температуру, яскраве сонце зігріває пейзаж. Проте, було дуже холодно, коли я фотографував, і мені довелося вертатися до своєї машини три рази, щоб зігрітися.
Дивним є те, що вітер дме з півночі, а хвилі направляються з півдня. Вважається, що це пов'язане із сильними плинами із прилеглих рік. Близько 80% води, що стікає в озеро Онтаріо, надходить із озера Ері через річку Ніагара й в кінці впадає у річку Святого Лаврентія.
Я з нетерпінням очікую, що ж подарує природа мені в наступному році.
#img_gallery#
Сил Либар. Велика Епоха