У Польщі 15 років тому налічувалося понад 1000 звалищ, багато з яких становило загрозу для навколишнього середовища. Сьогодні в країні їх на 50% менше, вони модернізовані та обладнані системами газовідведення та моніторингу. Як же полякам вдалося зменшити кількість звалищ? Чи можуть українці застосувати цей досвід для себе? Про це розповідає «Радіо Свобода».
#img_center_nostream#Експерти з Польщі розповідають, як вдалося скоротити кількість звалищ у країні. Все почалося в 1990-х, коли Польща вирішила інтегруватися в ЄС. Поляки мали пристосувати своє законодавство до європейського в багатьох питаннях, в тому числі і в тих, що стосуються сміття. У законодавстві були чітко прописані вимоги щодо утримання звалищ і нагляду за ними.
Лукаш Туровський з польського Міністерства охорони навколишнього середовища розповідає: «Польща домовилася з ЄС про певний перехідний період для упорядкування сміттєзвалищ. Перш за все, була проведена перевірка всіх звалищ, ми з'ясовували, в якому вони стані, як керуються, чого там бракує і що потрібно зробити, щоб ці звалища довести до стандартів ЄС».
Власники тих звалищ, котрі не вдалося пристосувати до європейських вимог, повинні були закрити їх. У той же час покращився технічний стан тих звалищ, які залишилися.
#img_center_nostream#Так звана «сміттєва революція» 2012—2013 років стала важливим моментом у вирішенні проблеми утилізації відходів. У цей час держава повністю передала питання комунальних відходів органам самоврядування. Це дозволило місцевій владі встановлювати ціни для жителів будинків за вивезення сміття та відповідати за реалізацію директив Євросоюзу в цій області, зокрема, його сортування та переробку.
Щоб зменшити ймовірність загоряння і пожежі на звалищах, в Польщі заборонили складувати на них легкозаймисті та вибухові речовини. Тепер до потрапляння на звалище такі матеріали повинні нейтралізувати або переробити.
«Найчастішою причиною пожеж на звалищах є не легкозаймисті субстанції, а відходи, які можна використовувати в процесі переробки. Тому кожне нове звалище в Польщі тепер має бути обладнане системою відводу газу. Якщо цього біогазу досить багато, то його використовують для вироблення енергії в генераторах, які є елементом сучасного звалища», — каже Туровський.
Під звалищем також повинна бути необхідна ізоляція, щоб гази, які виділяються зі сміття, не проникали у ґрунт. Як кажуть експерти, такий газ отруйний і шкідливий для навколишнього середовища: він може поширюватись навіть на відстань кількох кілометрів.
«До звалища треба ставитися, як до своєрідного реактору, де газ рухається шляхами, передбаченими інженером, який проектував ці звалища. Потрібно дбати про консистенцію відходів, підтримувати вологість на певному рівні, щоб не піднімалася їх температура», — зазначає Лукаш Туровський.
Державна програма, яка діяла в Польщі протягом кількох років, допомогла профінансувати закриття небезпечних звалищ. Що стосується модернізації та поліпшення технічного стану сміттєзвалищ, то гроші на це виділяв Євросоюз.
Як каже Рафал Кергер, головний редактор сайту portalsamorzadowy.pl, ЄС не тільки встановлює певні норми щодо стану навколишнього середовища, але і допомагає пристосуватися до цих стандартів. Без допомоги ЄС Польщі модернізувати звалища було б набагато важче: Євросоюз відшкодовує 50—80% вартості таких інвестицій.
#img_center_nostream#Польща робить ставку на закритий цикл використання сміття, і в цій країні є тільки 1 підприємство по спалюванню сміття, а 6 — ще будуються. У той же час у Франції, наприклад, рішення проблеми сміття ґрунтується якраз на використанні установок для спалювання.
Рафал Кергер каже: «Ми хочемо досягти того, щоб у Польщі відходи перероблялися, щоб з них добували різну сировину, прагнемо зменшити кількість відходів, які не можна повторно використовувати. Це нові підходи, які вирішили впроваджувати в нашій країні, за які тепер беруться наші громади. Тому в Польщі не буде стільки установок для спалювання сміття, як у Франції чи Німеччині».
Польща пообіцяла ЄС до 2020 року переробляти 50% всього сміття, що збирається на її території. Тому протягом найближчих років має відбутися якісний стрибок у сортуванні відходів, наприклад, паперу — майже на 90%, пластика — на 80%, скла — на 60%.
#img_center_nostream#Як залучити громадян і органи самоврядування до сортування сміття, який потім можна переробляти, — це питання довгий час залишалося проблемним для польської влади.
«Ціна переробки відходів вище за ціну вивезення непереробленого сміття на звалище, тому всі старання, які мали місце в ЄС, і зокрема в Польщі, врегулювати це за допомогою оплат були спрямовані на те, щоб підвищити ціну складування відходів, щоб відбити охоту до вивозу несортованого сміття на звалище. Бо якщо не підняти цю ціну, то жоден інший метод використання сміття, його переробка і сортування не мають шансів витримати конкуренцію зі звалищем», — каже Лукаш Туровський.
У тих країнах, де роблять ставку на переробку сміття, а не його складування, ціна за вивезення відходів повинна відчутно зрости.
Сортування відходів безпосередньо жителями — це ключ до успіху в рішенні сміттєвої проблеми, вважає експерт.
#img_center_nostream#Машини не можуть так сортувати, як це можуть робити люди в своїх домашніх господарствах. Якщо це буде відбуватися, то якість відходів буде досить високою. На його думку, в цьому і полягає європейський підхід до вирішення проблеми сміття — вже на рівні громади він повинен бути товаром, а не шкідливим мотлохом, який отруює навколишнє середовище.
Для України питання сміття — дуже гостра тема. Учениця ліцею з України удостоєна срібної нагороди за проект утилізації пластикових відходів за допомогою личинок жуків. Українських інвесторів цей спосіб поки не зацікавив, але проектом зацікавилися вчені з Індії, а мікробіологи з Азербайджану запропонували свою наукову базу для досліджень.
Раніше «Велика Епоха» розповідала, як організувати роздільний збір вторсировини в своєму місті.