Тропічні коралові рифи, одна з найбільших і найбільш різноманітних екосистем у світі, скоро можуть зникнути в результаті глобального потеплення, збору коралів і днопоглиблювальних робіт. Але зараз Каліфорнійська академія наук у Сан-Франциско стала докладати величезні зусилля для відтворення цих унікальних живих коралових рифів.
Біолог Штейнгартського акваріуму Каліфорнійської академії наук (Сан-Франциско) Сет Уолтерс занурюється у резервуар із коралами. Фото надане Dong Lin/California Academy of SciencesКаліфорнійська академія наук на цей час вирощує в тимчасовому лабораторному середовищі величезну кількість коралів різної форми та кольорів. Недавно вони встановили 46 невеликих резервуарів, так званих «відсіків для розведення коралів». У таких відсіках вирощують корали у м’якій і солоній воді, під відповідним освітленням. У кожному відсіку може вміститися приблизно 1,5 кв. метри живих коралів.
Планується з часом помістити корали в акваріумі заввишки 7,5 м і об’ємом близько 800 тисяч літрів у новій Каліфорнійській академії наук у Сан-Франциско. Коли у 2008 р. відкриється музей, відвідувачі матимуть можливість спостерігати найбільш глибоководний кораловий риф світу.
Коралові «тропічні ліси», які прикріплюють суперклеєм і ліскою
Незважаючи на те, що корали нагадують водні рослини, насправді це тварини. Корали мають здатність до самовідновлення, тому біологи вирощують нові корали, відламуючи шматки існуючої колонії коралів і прикріплюючи їх до нових шматків породи. Біологи академії наук Барт Шефард і Сет Уолтерс використовують безліч засобів, які вони самі називають «замазкою», щоб стимулювати корали прикріплятися до нових поверхонь. «Замазка» включає суперклей, гумові прокладки, епоксидну смолу та ліску.
«Це як із паззлом, ти повинен упевнитися, що правильно склеюєш їх», – каже Шефард, доглядач Штейнгартського акваріуму. «Якщо корали стикаються з тим же самим видом коралів, то це не проблема, але якщо вони стикнуться з іншим видом, то між ними виникне бійка. Таким чином, ми повинні впевнитися, що між ними зберігається відповідна відстань, щоб корали не вбивали один одного. Деякі з них є дуже агресивними і мають особливі щупальця, якими можуть жалити й убивати інші корали, заволодіваючи простором».
Біорізноманітність коралових рифів може конкурувати з тропічними лісами
Біолог Уолтерс двічі на тиждень занурюється у випробувальний резервуар об’ємом 75 000 л і завглибшки 5,5 м. Кожен понеділок і вівторок відвідувачі мають можливість спостерігати, як він проявляє до коралів свою турботу. Резервуар містить 18,5 м² колоній різних коралових поліпів яскравого кольору, що погойдуються то в один, то в інший бік.
Директор Штейнгартського акваріуму Кріс Ендрюс пояснює, що корали бувають двох типів: тверді та м’які. Тверді корали мають подібні до каменя скелети, які залишаються після їхньої смерті. Колонії з мільйонів твердих коралових поліпів утворюють величезні коралові рифи, які ростуть повільно, приблизно на 2,5 см за рік. «Крім того, що коралові рифи є вражаючим проявом творіння природи, вони також є сховищами біорізноманітності та справжніми «морськими тропічними лісами», – розповідає Ендрюс. «Але вони – серед тих, хто стоїть на межі зникнення».
За словами біологів Каліфорнійської академії наук, унаслідок стихійних лих і техногенних катастроф за наступні 15 років може зникнути до 70 відсотків тропічних коралових рифів світу.
