ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Що знищило австралійську мегафауну?

Велика Епоха
На фотографії Алекс Гренфел, хлопчик 2-х років, стоїть поряд з першою в світі моделлю величезного крокодила, зробленою в повний розмір, в Австралійському музеї у Сіднеї. Величезний крокодил мав 11 метрів у довжину, 1,5 метра завширшки й важив 8 тон.
На фотографії Алекс Гренфел, хлопчик 2-х років, стоїть поряд з першою в світі моделлю величезного крокодила, зробленою в повний розмір, в Австралійському музеї у Сіднеї. Величезний крокодил мав 11 метрів у довжину, 1,5 метра завширшки й важив 8 тон.
Дискусія про те, що ж знищило гігантських тварин протягом  останніх 100 тис. років, є найбільш нашумілою останнім часом. Нещодавно в Наракурті (Південна Австралія) відбулася конференція, яка звичайно проходить один раз у два роки. На ній зібралися дослідники еволюції хребетних Австралії, палеонтологи й методисти, які намагаються розглядати ці питання по-новому. Австралійська мегафауна - це двометрові кенгуру, величезні вомбати, двотонні ведмеді, сумчасті, гігантські ігуани й величезні нелітаючі птахи.

З 57 видів тварин мегафауни тільки 15 залишилося в живих після льодовикового періоду. Єдиним континентом, який має сьогодні мегафауну, є Африка. Кліматичні зміни й надмірне винищування цих тварин людьми - ось дві основні причини, внаслідок яких відбулося вимирання цих найрідших видів тварин. В 2001 році були опубліковані наукові дані, на яких ґрунтується теорія впливу полювання на вимирання тварин. Це масове полювання людини почалося близько 46 тисяч років тому, незабаром після заселення Австралії людиною 50-60 тисяч років тому.
 
Археологи, проаналізувавши матеріали, вказують на суперечливі факти. З одного боку, геохімічні методи досліджень доводять, що рештки людини й тварин поховані одночасно. З іншого боку, відомо, що більшість тварин мегафауни зникли до того, як там оселилися люди. Наприклад, у Тасманії представники мегафауни вимерли за 31 тисячу років до появи там людей.  Суперечки вчених на користь тієї або іншої версії не можуть бути вирішені доти, поки не буде знайдено нових способів для дослідження місць із останніми рештками мегафауни. Також необхідне тісне співробітництво між різними науковими напрямками.  Розуміння тонкої взаємодії між людиною, тваринним світом й екосистемою може допомогти зберегти природу й перешкодити вимиранню в майбутньому.