Богиня Менбо та її чарівний відвар забуття

Стародавні китайці вірили, що коли простий смертний вмирає, його душа після Суду потрапляє в пекло, де вона піддається стражданням. Спокутуючи свої гріхи душа переходить з одного рівня на інший. У самому кінці душа потрапляє на останній рівень і готується до нового переродження. Саме там на її чекає зустріч з богинею Менбо.

У рукописі «Юйлічаочуань», написаної за часів династії Цін (1644 - 1911 рр..), говориться, що Менбо жила в нашому світі під час династії Західна Хань (206 р. до н.е. - 9 р. н.е.). З самого раннього дитинства вона почала читати конфуціанські книги, а коли подорослішала, то стала вивчати буддійські канони. Вона ніколи не згадувала про минуле і не думала про майбутнє, вона всім серцем і помислами наставляла людей не вбивати живих істот і не їсти м'ясо. Потім вона пішла в гори, де займалася духовним вдосконаленням. Там вона досягла просвітлення і стала святою. Тоді їй було за 80 років.

У ті часи було чимало людей, які могли знати про минулі життя і що відбувається. Менбо готує відвар забуття для душ людей перед новим переродженням з душами після смерті. Вони часто довільно розповідали про це, видаючи небесні таємниці. Тому небесний Владика розпорядився, щоб Менбо була богинею в пеклі і закривала пам'ять душам перед переродженням.

Відтоді Менбо на останньому рівні пекла готує спеціальне зілля - «відвар Менбо» або «відвар забуття», який випивають душі перед своїм новим переродженням у нашому світі.

Випиваючи відвар, душі людей повністю забувають про все, що відбувалося з ними після загибелі фізичного тіла на землі, а також свої минулі переродження. Вони занурюються в оману нашого матеріального світу, і знову пускаються в погоню за славою, вигодами й почуттями, здійснюючи нові гріхи.

Так все і рухається по колу. Є тільки два шляхи виходу з цього циклу перероджень. Перший, це коли гріхи людини стають непоправними, його душа і образ повністю знищуються. І другий, це коли у людини пробуджується те, що називають природою Будди, і він шляхом духовного самовдосконалення досягає просвітлення і звільняється від перероджень, отримуючи безсмертя.