Рішення суду Південної Кореї порушило мовчання щодо репресії прибічників Фалуньгун

Суд вищої інстанції в Сеулі 14 листопада задовольнив позов послідовника репресованої у КНР духовної практики Фалуньгун, щодо отримання ним статусу біженця. Це перший прецедент, коли суд Південної Кореї прийняв позитивне рішення у такій справі.

Позивач приїхав до Кореї з Китайської Народної Республіки у 2001 році. У 2004 році він почав практикувати Фалуньгун, який компартія Китаю (КПК) оголосила поза законом, а в минулому році подав у Міністерство юстиції заяву на отримання статусу біженця. Йому було відмовлено, після чого він подав заяву до адміністративного суду, який також не задовольнив його позов. Далі він звернувся до суду вищої інстанції, який ухвалив, що в разі повернення позивача в Китай, він може зазнати репресій, і визнав відмову суду першої інстанції не правочинною.

У тексті рішення сеульського суду вищої інстанції говориться: «Фалуньгун, що також називається Фалунь Дафа, керується принципом «Істина-Доброта-Терпіння» і є практикою самовдосконалення душі та тіла. Він був уперше представлений у місті Чанчуні, китайської провінції Цзілінь, 13 травня 1992 р.

Керівні принципи по самовдосконаленню викладено в книзі «Чжуань Фалунь». Практикуючі багаторазово перечитують її і в реальному житті намагаються вчиняти по викладеним у книзі принципах. До цього додається ще п'ять простих фізичних вправ. Таким чином досягається здоров'я тіла і душі. [...]

Нині ця практика поширена в 114 країнах світу.

Спочатку китайська влада дуже терпимо ставилася до цієї практики, але коли кількість її прихильників почала збільшуватися, і формуватися численний колектив, вона [влада] розпочала придушення.

У липні 1999 року міністерство громадської безпеки КНР видало розпорядження, згідно яким Фалуньгун був названий „незаконною організацією”, в усій країні заборонені будь-які заходи Фалуньгун, а всі видані друковані матеріали Фалуньгун повинні бути конфісковані. Відтоді почалося офіційне придушення».

На підставі доповідей комісії ООН із прав людини, організації Міжнародна Амністія (Amnesty International), парламентів США і Євросоюзу, управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Фонду з Прав Людини (Human Rights Law Foundation), суд офіційно засвідчив факт того, що влада китайської компартії зневажає права людини – учнів Фалуньгун.

Один із адвокатів позивача на прізвище Цзінь розповів, що на відміну від Китаю судова система в Кореї є незалежною, в даному випадку, перш ніж винести рішення, суд уважно вивчив чисельні документи і вислухав різні думки. Своїм рішенням суд підтвердив, що репресії по відношенню до Фалуньгун з боку комуністичної партії Китаю є незаконними.

Зараз у відповідача є можливість подати апеляційний позов до Верховного суду, якщо він цього не зробить, то дане судове рішення буде прийнято остаточно.

Дана подія прорвала в Кореї негласну блокаду інформації про переслідування Фалуньгун комуністичним режимом КНР. Усі великі корейські ЗМІ, включаючи телебачення і радіо, на передовиці повідомили про це рішення суду.

Китайська влада докладає величезних зусиль, щоб світ перестав обговорювати «чутливі» для компартії питання, наприклад про права людини, тибетців, уйгурів та ін. Робиться це, як привило, за рахунок економічних вигод. Тому ЗМІ багатьох країн, особливо тих країн, що розвиваються, де преса менш вільна, намагаються не «злити» КПК «чутливими» для Пекіна повідомленнями. Найчастіше вони обмежуються інформацією, взятої з так званих «офіційних» китайських ЗМІ, які є рупором компартії.

Наприклад, коли відомого китайського дисидента Лю Сяобо нагородили Нобелівською премією миру, китайська влада кілька разів виставляла ноту протесту норвезькому послу, а потім на найвищому дипломатичному рівні розіслала листи посольствам багатьох країн із наполегливим проханням не брати участь у церемонії нагородження.

Практично жодне ЗМІ в країнах СНД не повідомляє про переслідування прихильників Фалуньгун у Китаї. Це при тому, що дана проблема триває вже 11 років і давно досягла розмірів геноциду, що також підтвердили незалежні один від одного суди двох різних держав.

Так, 17 грудня 2009 року аргентинський суддя Октавіо Араоз де Ламадрід виписав Інтерполу ордер на арешт колишнього генсека КНР Цзяна Цземіня і колишнього члена ЦК КПК Ло Ганя. Спираючись на принцип універсальної юрисдикції суд звинуватив їх у геноциді і тортурах послідовників духовної практики Фалуньгун.

За місяць до цього Національний іспанський суд вищого рангу визнав законними звинувачення щодо п'яти високопоставлених чиновників китайської компартії в геноциді і тортурах послідовників духовної практики Фалуньгун.

За даними Інформаційного центру Фалунь Дафа (ІЦФД), в період з 2000 р. по 2007 р. у 30 містах різних країн було подано більше 50 судових позовів на Цзян Цземіня, а також на інших 23 китайських комуністичних чиновників. Іноземні ЗМІ назвали це «найбільшим міжнародним правозахисним процесом 21 століття».