Китай заявив про жорстку позицію щодо Тайваню після кількох днів воєнних дій
Китай зробив заяву щодо багатоденної воєнної активності біля Тайваню. В ній йдеться, що міністерство оборони має право на проведення навчань і що військові «не залишатимуться бездіяльними», якщо це буде потрібно для боротьби з сепаратистськими силами, пише Reuters.
У понеділок міністерство оборони Тайваню перейшло в стан бойової готовності. Воно активувало центр реагування на надзвичайні ситуації після повідомлення про сплеск китайської військової активності в регіонах Східнокитайського та Південнокитайського морів.
Китайські військові не оголошували про жодні маневри. Пекін вважає Тайвань своєю територією. Тайбей стверджує, що лише народ Тайваню може вирішувати своє майбутнє.
У відповіді на запитання про нещодавні візити президента Тайваню Лай Чін-те на Гаваї і американську територію Гуам, а також про те, чи проводив Китай навчання, міністерство оборони Китаю не надало ані підтверджень ані заперечень.
В заяві міністерства йдеться: «Проводити чи не проводити навчання і коли їх проводити — це справа, яку ми вирішуємо самі, відповідно до наших потреб і ситуації, що склалася».
«Незалежно від того, чи будуть проводитися навчання, чи ні, Народно-визвольна армія буде присутня. Її дії не будуть м'якими у боротьбі за возз'єднання».
Будь-яка спроба пошуку підтримки «іноземних сил в прагненні до незалежності» (формулювання, яке Китай використовує, щоб застерегти Сполучені Штати від підтримки Тайваню) буде суворо покарана й «приречена на провал», додали в міністерстві.
Цього року Китай провів два раунди військових навчань поблизу Тайваню. Він заявив, що це необхідно для попередження «сепаратистських дій», і пообіцяв, в разі потреби, вжити подальших заходів.
Міністерство оборони Тайваню заявило, що загроза з боку Китаю щодо острова посилилась з 2022 року. Нинішній раунд військових навчань почався «стримуванням Тайваню» і переріс у «вплив на Перший острівний ланцюг» (територію, що простягається від Японії до Тайваню, уздовж китайського узбережжя і Південнокитайського моря).
«Довгострокова мета Китаю полягає у стримуванні регіональних сторін та порушенні міжнародного порядку, заснованого на чітких правилах. Цього не схвалить міжнародне співтовариство».
Сполучені Штати неодноразово висловлювали стурбованість напруженістю в Тайванській протоці. Вони відправляють туди військові літаки або військові кораблі з місіями один-два рази на місяць.
У нещодавній заяві міністерство оборони Тайваню заявило, що американський розвідувально-патрульний літак P-8A Poseidon пролетів через Тайванську протоку.
Джерела в сфері безпеки прогнозували, що Пекін проведе навчання під час візиту Лая до США, і очікували звернень до адміністрації Трампа щодо червоних ліній Китаю.
Посольство США на території Тайваню заявило, що військова активність Китаю в регіоні наразі підвищена, але воно не розглядає це як відповідь на візит Лая до США.
Пізніше міністерство оборони Тайваню розформувало свій центр реагування на надзвичайні ситуації, що свідчить про завершення поточного раунду китайської військової активності.
В останній заяві Тайваню йдеться про різке скорочення кількості китайських військових літаків поблизу.
Берегова охорона Тайваню заявила, що дев'ять кораблів китайської берегової охорони біля узбережжя попрямували на північ після «неналежної» діяльності протягом останніх днів.