Як Кремль використовує Інтернет

Для підпорядкування своїм інтересам Всесвітньої павутини Кремль застосовує не пряму цензуру китайського зразка, а більш витончений засіб, який дослідник Стенфордського університету Євген Морозов називає «соціальним контролем». Свою концепцію він викладає в статті для The International Herald Tribune.

За кілька годин до оголошення вироку Михайлу Ходорковському сайт його прес-центру був виведений з ладу за допомогою DoS-атаки. Цей метод «стає все більш популярним інструментом покарання опонентів», відзначає автор, вказуючи на схожі випадки з сайтами Amazon, PayPal (вони постраждали за недружні дії по відношенню до Wikileaks). Зловмисників «майже неможливо» вистежити, а саму атаку складно відрізнити від перевантаження сервера внаслідок великої кількості спроб підключення. Через це такі випадки рідко отримують великий резонанс.

«Для функціонування російської моделі — того, що я називаю «соціальним контролем», — не потрібно офіційної, прямої цензури. Цю справу беруть в свої руки армії лояльних урядові завсідників Мережі, серед яких часто зустрічаються любителі, що діють на свій страх і ризик, та підковані в комп'ютерній сфері члени прокремлівських молодіжних рухів. Вони атакують веб-сайти, які їм не подобаються, роблячи їх недоступними навіть для користувачів у тих країнах, де інтернет-цензура не практикується в принципі», — пояснює Морозов.

Ще один важіль впливу Кремля на Інтернет дає той факт, що «більшість основних інтернет-ресурсів країни належить близьким до Кремля олігархам і підконтрольним уряду компаніям». Соціальні мережі дозволяють російським спецслужбам вести спостереження за користувачами та впливати на суспільні настрої. Нарешті, влада веде у віртуальному просторі пропаганду — часом із старанністю, що доходить до комізму (Морозов згадує річну ініціативу Володимира Путіна: встановити веб-камери для спостереження за будівництвом будинків для постраждалих від лісових пожеж).

Відмова від технічних засобів примусу на користь «соціального контролю» дає Кремлю можливість зберегти обличчя на Заході. Зарубіжні спостерігачі «звикли до більш очевидних форм контролювання Інтернету» на кшталт «Великого китайського файервола», і тому кремлівських методів вони часто просто «не помічають». «Тим часом і сам Китай потихеньку бере на озброєння багато методів, які використовуються в Росії», — стверджує експерт.

На закінчення Морозов радить політикам «припинити сприймати контролювання Інтернету як продовження практики глушіння радіостанцій, яка застосовувалася в роки холодної війни, і почати звертати увагу на нетехнічні загрози мережевій свободі».

Переклад з англійської: InoPressa