Те, що дружина амбітного опального чиновника китайської компартії, своїми руками вбила британського бізнесмена, викликає багато питань. На днях Гу засудили до смертної кари.
(Зліва направо: Гу Кайлай, Ніл Хейвуд, Бо Сілай. Фото: Велика Епоха)
Одне з найбільш гостроцікавих питань — чому Гу Кайлай, дружина нині опального Бо Сілая, власноручно убила Ніла Хейвуда.
Гу стверджує, що Хейвуд загрожував безпеці її сина, і що вона була змушена вбити Хейвуда, щоб захистити сина. За іншими версіями, вона пішла на злочин через фінансові суперечки або через емоції. Однак, якщо замислитися, то стає зрозуміло, що жодна з цих версій не витримує критики.
В дійсності Політбюро компартії Китаю як її вищий орган влади, а також юридична система КНР робили все, щоб прикривати справжні злочини Гу. Вони бояться, що якщо справжня історія Гу Кайлай буде розкрита, то одночасно просочиться інформація і про інші широкомасштабні злочини, вчинені компартією і її колишнім лідером Цзян Цземінєм, а саме: про безпрецедентні масові вбивства і видалення органів у послідовників духовної практики Фалуньгун.
Давайте замислимося: хто такий син Гу Кайлай? Це син Бо Сілая, якого відома своєю жорстокістю фракція всередині компартії леліяла і хотіла зробити наступним лідером партії.
Компартія Китаю є найбільшим і «найкривавішим» кримінальним угрупуванням. Коли такі «пішаки» як Ніл Хейвуд погрожують синові Бо Сілая або іншим представникам партійної верхівки, то це все одно що ягня погрожувало б тигряті в лігві тигра.
Припустимо, Хейвуд дійсно погрожував Бо Гуагуа. Навіть якщо це правда, Гу не було необхідності власноручно вбивати Хейвуда.
У 2007 році син колишнього члена Політбюро, У Гуаньчжэн, був убитий в номері готелю, але й досі замовники і вбивці не розкриті. Якщо навіть сина впливового чиновника можуть «стерти в порошок», то що сказали б про «непомітне» вбивство Хейвуда? Ніхто б і ніколи не зв'язував злочин із сім'єю Бо Сілая.
Припустимо, що Гу Кайлай убила Хейвуда внаслідок фінансових протиріч. Це також звучить безглуздо. У Бо і Гу за кордоном активи на суму як мінімум $6 млрд. Якщо у них виникла суперечка про якусь суму, яку могли дати Хейвуду в якості комісії, то це не могло б викликати таких серйозних протиріч, які привели б до вбивства. Навіщо ж їм тоді було вбивати його?
Єдиним питанням, яке лякало Гу Кайлай і її сім'ю, була можливість того, що розкриється таємниця про жахливі злочини, скоєні Гу: вилучення органів у ще живих послідовників Фалуньгун і подальша торгівля їхніми мертвими тілами.
Прагнучи отримати просування кар'єрними сходами за допомогою колишнього лідера КНР Цзян Цзэміня, який ініціював переслідування Фалуньгун у 1999 році, Бо і Гу стали активними його реалізаторами. Вони відвозили практиків Фалуньгун у провінцію Ляонін, де вилучали їхні органи для продажу, таким чином вбиваючи тисячі людей. І Ніл Хейвуд був співучасником цих страшних злочинів.
Прикриваючи цю діяльність, компартія Китаю прямо порушила міжнародні норми прав людини, прийняті незабаром після того, як були засуджені злочини нацистів проти людяності і геноцид під час Другої світової війни. Іншими словами, компартія повністю і відверто підірвала фундаментальні моральні основи сучасного світу.
Якби по всьому Китаю дізналися правду, то це б сколихнуло китайське суспільство, яке закликало б до відповіді компартію за такі злочини. Одночасно країни з почуттям справедливості також подали б свій голос і не дозволили б цьому тривати.
У такому випадку, навіщо впливової жінці особисто здійснювати вбивство?
Оскільки Ніл Хейвуд знав про ці жахливі секрети, можливо, це мучило його совість і спонукало його розповісти про це іншим. Тому для Гу Кайлай було ризиковано залишати його в живих.
Сильний страх того, що Ніл Хейвуд може розкрити правду світу, ймовірно, і змусили Гу убити його власноруч. Ці реальні причини стоять за цим насильницьким вчинком.
Хоча це справа дуже складна і вимагає глибокого розслідування, проте дивно, що суд пройшов так швидко (вердикт оголосили 20 серпня, через 10 днів після першого судового засідання у її справі) — з точки зору юридичної практики такого просто не може бути.
Така стислість судового процесу в часі показує, що справа Гу загрожує владі компартії, яка не наважиться ні визнати, ні нести відповідальність за секрети, пов'язані з цією жінкою. Це також пояснює, чому компартія приховує правду про Гу Кайлай і її минулу діяльність, адже інакше і самій партії доведеться розділити долю Бо Сілая і Гу Кайлай.
Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.