ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

В США співробітника ЦРУ звинувачують у витоку секретної інформації про плани нападу Ізраїлю (ВІДЕО)

Велика Епоха
Асіф Вільям Рахман, співробітник ЦРУ, звинувачений у витоку секретної інформації щодо нападу на Іран, за рішенням федерального судді, був притягнутий до кримінальної відповідальності у Вірджинії. (Youtube/скриншот)

ФБР заарештувало Асіфа Вільяма Рахмана в Камбоджі, він вперше постав перед судом на Гуамі. Тамтешній суддя постановив перевести його до північної Вірджинії, де йому було пред'явлено звинувачення за двома пунктами у навмисному зберіганні та передачі інформації, що стосується національної оборони.

У судових документах не вказано, на яке федеральне відомство він працював, але особа, знайома зі справою, яка не має права публічно обговорювати її, підтвердила, що це було ЦРУ.

В звинувачувальному акті не зазначені деталі, але там йдеться про те, що Рахман мав надсекретний допуск до державної таємниці і доступ до секретної інформації. Його звинувачують у несанкціонованому володінні надсекретними документами, що стосуються інформації з питань національної оборони, а також у незаконному розповсюдженні цих документів.

Не відразу було зрозуміло, хто представлятиме Рахмана у Вірджинії і зможе говорити від його імені.

Причиною звинувачень є документи, які нібито належать Національному агентству геопросторової розвідки та Агенству національної безпеки, що з'явилися минулого місяця на каналі в месенджері Telegram. У документах зазначалося, що Ізраїль переміщує військову техніку для нанесення удару у відповідь на потужну атаку Ірану балістичними ракетами 1 жовтня.

Документи розповсюджено серед країн «п'яти очей» (США, Великобританія, Канада, Нова Зеландія та Австралія).

Поява документів спричинила розслідування ФБР, яке вивчало, як вони були отримані. Чи це був навмисний витік з боку члена розвідувального співтовариства США, чи вони були отримані в інший спосіб, наприклад, шляхом злому, чи не була скомпрометована будь-яка інша розвідувальна інформація.

Чиновники також працювали над тим, щоб визначити, хто мав доступ до документів до того, як вони були опубліковані.