Конкуренція в індустрії чипів переросла в геополітичну боротьбу між Пекіном і світом

Спочатку розробка і виробництво чипів були змаганням між технологічними компаніями. Однак Пекін почав використовувати технологію виробництва напівпровідників для реалізації своїх військових амбіцій. Тож тепер звичайна конкуренція переросла в технологічні перегони озброєнь і геополітичну битву між численними країнами.

Виробництво напівпровідників або ж технології виробництва чипів — це надзвичайно складний бізнес, пов'язаний із високими ризиками. Ці технології дають змогу створювати, можливо, найменші, але найскладніші продукти з коли-небудь створених людиною. Оскільки виробництво чипів настільки складне і дороге, світ спирається лише на кілька компаній, що і призвело до нестачі чипів під час пандемії COVID-19.

З іншого боку, оскільки КНР хоче будь-якими способами роздобути технології виробництва чипів для використання у військових цілях, це стало становити загрозу національній безпеці США, Японії і навіть європейським країнам.

Пекін не тільки використовує чипи для виробництва зброї і технологій стеження за людьми, але також і експортує ці технології за кордон. Наприклад, китайські технологічні компанії дедалі більше допомагають іранській владі придушувати у себе в країні інакомислення. Усе це викликає стурбованість у світі. Так, Сполучені Штати не тільки в односторонньому порядку посилили обмеження на експорт продукції з чипами до Китаю, а й об'єдналися з багатьма союзниками для запобігання загрозі, яка походить від компартії Китаю.

Нижче ми покажемо, як проявляється геополітична боротьба в цій стратегічній гонитві чипів:

1. Найбільші світові виробники чипів і обладнання для їх виробництва

Вартість заводів з виробництва чипів становить понад 20 мільярдів доларів США. На їхнє будівництво йдуть роки, і вони повинні працювати цілодобово, щоб приносити прибуток. Усі ці чинники скоротили кількість компаній із передовими технологіями, фактично, до трьох: тайванська компанія з виробництва напівпровідників Taiwan Semiconductor Manufacturing (TSMC), південнокорейська компанія Samsung Electronics та американська корпорація Intel.

Компанія Intel розробляє чипи, виробляє чипи і продає їх.

Компанія TSMC виробляє чипи для інших виробників.

Нідерландська компанія ASML є провідним світовим виробником спеціальних літографів, які можуть виробляти чипи, як друкарська машина. Таким чином, компанії TSMC, Intel і Samsung потребують обладнання ASML для свого виробництва, оскільки літографи японських компаній Nikon і Tokyo Electronics не настільки хороші, як продукція ASML.

Великими постачальниками обладнання для виробництва напівпровідників також є американські компанії Applied Materials, KLA і Lam Research.

2. Навіщо конкурувати за чипи?

Нині крихітні чипи становлять ядро практично всієї продукції, в якій є електроніка, від автомобілів до іграшок, від стільникових телефонів до ядерної зброї. Сфера їх застосування безперервно розширюється. Деякі аналітики прогнозують, що протягом найближчих десяти років вартість галузі чипів подвоїться. Також нині найбільші вкладення в дослідження і розробки в галузі мікросхем роблять американські компанії, на частку яких припадає більш ніж половина загальносвітових витрат.

У книзі Кріса Міллера "Війна за чипи: боротьба за найважливішу технологію у світі" наводиться безліч аргументів, які дають змогу дійти висновку про те, що індустрія чипів нині визначає як структуру світової економіки, так і баланс геополітичних сил.

Виконавчий директор Intel навіть назвав чипи "нафтою 21 століття".

Протягом останніх п'ятдесяти років глобальну геополітику визначало розташування нафтових родовищ. У найближчі п'ятдесят років геополітика визначатиметься ланцюжками постачань технологій і місцем виробництва чипів.

Топменеджери гіганта з розроблення чипів компанії Qualcomm також заявили, що прискорення цифровізації підприємств і стрімкий розвиток інтернету речей в усьому світі вимагають збільшення виробництва чипів.

3. Розгортається геополітична битва

У жовтні минулого року США запровадили одні з найсуворіших і найбільш широкомасштабних заходів експортного контролю на сьогодні. Так, тепер компанії, які використовують американські інструменти або програмне забезпечення для експорту чипів до Китаю, повинні отримати ліцензію, незалежно від того, де виробляються чипи. Директиви уряду також містять заборону на роботу громадян США і власників грін-карт у деяких китайських компаніях із виробництва чипів.

Передові чипи використовують у суперкомп'ютерах, технологіях штучного інтелекту і військовій техніці. США заявляють, що використання Китаєм цих технологій становить загрозу їхній національній безпеці.

Так, заступник міністра торгівлі з питань промисловості та безпеки США Алан Естевес сказав, що необхідно запобігти придбанню Китаєм "чутливих технологій військового призначення".

Успіх заборони США буде частково залежати від того, чи вдасться їм переконати союзників запровадити аналогічні обмеження щодо своїх компаній. На початку 2023 року Японія і Нідерланди погодилися приєднатися до Сполучених Штатів в обмеженні доступу Китаю до передових напівпровідникових пристроїв.

Починаючи з 2019 року США обмежили експорт EUV-літографів (глибокого ультрафіолету) нідерландської компанії ASML, позбавивши тим самим Китай можливості виробляти мікросхеми на рівні 7-нанометрового техпроцесу. Після того, як голландська компанія ASML заборонила експорт EUV-літографів, КНР за допомогою літографів DUV (ультрафіолету) розробила 14-нанометрові чипи. Однак США, Японія і Нідерланди запровадили експортні обмеження і на DUV-літографи. З розширенням санкцій США також будуть зачеплені лінії з виробництва чипів розміром 38 нанометрів і нижче. У результаті Китай буде змушений імпортувати більше чипів.

4 лютого японське інформаційне агентство "Кіодо" повідомило, що уряд Японії готується переглянути відповідні валютні правила, щоб, починаючи з весни цього року, обмежити експорт до Китаю обладнання для виробництва чипів.

4. Чотиристоронній технологічний альянс

Сполучені Штати створюють технологічний альянс, до якого, крім них, входять Південна Корея, Тайвань і Японія. Мета полягає в тому, щоб виключити Китай із глобального циклу виробництва і продажу чипів, і при цьому забезпечити власні поставки напівпровідників.

Чипи є найбільшою статтею експорту Південної Кореї, економіка якої має певну залежність від Китаю. У 2021 році експорт до Китаю становив чверть усього південнокорейського експорту. При цьому Пекін розстеляє червону килимову доріжку для південнокорейських технологічних гігантів, таких як Samsung і Hynix, стимулюючи їх будувати свої заводи в Китаї.

Досі Південна Корея не дала чіткої відповіді з приводу приєднання до Альянсу. Однак експерти вважають, що, якщо південнокорейські виробники чипів продовжать співпрацю з Китаєм, вони, найімовірніше, потраплять під санкції США, і, оскільки Штати володіють деякими ключовими технологіями та ключовими технологічними патентами в галузі виробництва мікросхем, південнокорейські компанії будуть не в змозі конкурувати з ними.

5. Чи посилить ЄС експортний контроль?

Після того, як Нідерланди і США досягли угоди, це був певний поштовх для країн ЄС. У цьому регіоні небагато високотехнологічних компаній і всі вони в основному залежать від поставок продукції нідерландського гіганта ASML.

31 січня видання Politico процитувало слова міністра зовнішньої торгівлі Нідерландів Ліє Шрайнемахера, який сказав, що наразі тривають перемовини з Німеччиною і Францією, щоб гарантувати, що, якщо Нідерланди запровадять експортний контроль, інші країни зі "значними інтересами" наслідуватимуть їхній приклад.

У повідомленні видання також йдеться, що зовсім не так, що країни ЄС не хочуть обговорювати експортний контроль. Минулого року вони закрили вікно для експорту передових технологій, таких як напівпровідники, в Росію. Але країни ЄС стикаються з труднощами, намагаючись домовитися про створення торгового блоку з великими економічними державами.

У всякому разі, угода між Нідерландами і США підштовхує ЄС до того, щоб надолужити згаяне і також ввести експортний контроль. За словами кількох офіційних осіб ЄС, дедалі більша кількість європейських країн готові більш активно використовувати цей інструмент.

6. Країни нарощують внутрішні інвестиції та знижують залежність від іноземного капіталу

Політики США вирішили не тільки перешкодити Пекіну отримати технології виробництва чипів, а й збільшити внутрішнє виробництво чипів. Так, 9 серпня 2022 року набув чинності "Закон про чипи і науку", який надав близько 50 мільярдів доларів федерального фінансування для підтримки виробництва напівпровідників у США і розвитку кваліфікованої робочої сили. Три найбільші світові виробники чипів оголосили про плани будівництва нових заводів у США.

Європа також приєдналася до перегонів за зниження концентрації виробництва чипів у Східній Азії. У листопаді 2022 року країни ЄС узгодили план на 43 мільярди євро щодо прискорення виробництва напівпровідників у регіоні з метою подвоїти виробництво в ЄС до 20 % світового ринку до 2030 року.

За повідомленнями тайванських ЗМІ, тайванський гігант TSMC планує вирушити в Європу і побудувати завод у Дрездені на сході Німеччини.

11 липня 2022 року такі великі виробники чипів, як GlobalFoundries і STMicroelectronics, офіційно оголосили, що побудують новий завод із виробництва напівпровідників у Франції. Це допоможе збільшити потужності з виробництва мікросхем у Європі.

Наразі Intel також розширює свій завод в Ірландії.

11 листопада 2022 року Японія оголосила, що повернеться в авангард напівпровідникової промисловості, мобілізувавши вісім місцевих виробників, включно з Toyota, Sony і NEC, для створення національної флагманської компанії з виробництва напівпровідників під назвою Rapidus. Нове підприємство має намір почати виробництво чипів розміром 2 нм з 2027 року.

7. Величезні інвестиції Китаю в індустрію чипів поки безрезультатні

В останні роки китайський уряд виділив понад 100 мільярдів доларів на розвиток вітчизняної напівпровідникової промисловості. У 2014 році Пекін заснував Національний інвестиційний фонд промисловості інтегральних схем обсягом 330 мільярдів юанів (48 млрд доларів США). Цей фонд інвестує кошти в провідні національні компанії з виробництва мікросхем, як-от SMIC і Yangtze Memory. Однак через системну корупцію в державній системі управління Китаю поки що не вдалося створити достатньо внутрішніх запасів критично важливих компонентів.

Наразі загроза рецесії виснажує скарбницю Китаю і змушує владу переглянути витрати на виробництво чипів.

Видання Bloomberg процитувало слова Брейді Вана, аналітика галузевої консалтингової компанії Counterpoint, який сказав: "Для Китаю нереально перебудувати весь глобальний ланцюжок поставок чипів, на створення якого пішло 40 років".

8. Місце Тайваню у війні за чипи

Говорячи про індустрію чипів, не можна не згадати Тайвань. Тайвань став домінуючим гравцем у сфері аутсорсингового виробництва мікросхем, частково завдяки ухваленому урядом у 1970-х роках рішенню про розвиток електронної промисловості.

Місцева компанія TSMC майже самотужки створила бізнес із виробництва чипів, який набув популярності, оскільки вартість нових заводів різко зросла. Великі компанії, такі як Apple, надали TSMC величезні ресурси для створення передового досвіду, і тепер світ покладається на чипи, вироблені TSMC.

У 2022 році компанія TSMC обігнала Intel за обсягом виручки. Щоб досягти рівня заводів TSMC знадобиться кілька років і величезні інвестиції.

Проте геополітика зробила ці глобальні перегони чимось більшим, ніж звичайна конкуренція. США заявили, що продовжать зусилля з обмеження доступу Китаю до чипів, розроблених у США, які виробляються на Тайвані. А Пекін ніколи не відмовлявся від наміру встановити повний контроль над Тайванем за допомогою сили.

За матеріалами Epoch Times