"Демократична Росія — кошмар для Китаю", вважає політолог (ВІДЕО)
З моменту вторгнення Росії в Україну Пекін йде тонкою межею, відмовляючись однозначно засудити дії Кремля, водночас шукаючи шляхи зміцнення своєї позиції як старшого або домінівного партнера у взаємовигідних відносинах між Китаєм і Росією.
Хоча Пекін не засуджує Путіна за його агресію проти України, але китайські лідери стурбовані тим, як країни, що розвиваються, ставляться до Китаю. Тому КНР прагне залишатися на боці Путіна і при цьому зміцнювати свої позиції в інших частинах світу.
Такою є думка тих, хто виступав 15 лютого на панельній дискусії «Китайсько-російські відносини за рік війни в Україні», яка відбувалася під егідою Фонду Карнегі за міжнародний мир. Модератором виступив Пол Хенле, колишній директор із питань Китаю в Раді національної безпеки за президентів Джорджа Буша-молодшого та Барака Обами. Учасниками дискусії були Олександр Габуєв, старший науковий співробітник Центру Карнегі, Лі Мінцзян, професор Наньянського технологічного університету в Сінгапурі, і Хоанг Тхі Ха, старший науковий співробітник і співкоординатор програми регіональних стратегічних і політичних досліджень Інституту ISEAS-Yusof Ishak у Сінгапурі.
За словами Габуєва, через рік після початку війни в Україні Росія і Китай, як і раніше, підтримують стратегічне партнерство, вигідне для обох сторін. Але ця реальність більше пов'язана з тим, що Пекін не сприймає протидію війні в Україні як служіння власним інтересам. Габуєв назвав підхід і стратегію китайського лідера Сі Цзіньпіна дещо опортуністичними та маніхейськими.
В інтересах Сі Цзіньпіна тримати Росію стратегічно близько до Китаю, щоб запобігти сценарію, який, можливо, важко уявити зараз, у розпал війни в Україні, але який все ще можливий у майбутньому: а саме, переходу Росії на більш прозахідну й продемократичну позицію. Такий розвиток подій може поставити під загрозу доступ Китаю до російських природних ресурсів, на які він наразі має знижку, каже Габуєв.
«Якщо Росія перетвориться на проамериканську демократію і подасть заявку на вступ до НАТО, це буде стратегічним кошмаром для Китаю», — додав Габуєв.
«Уявіть собі, що Китай кидає Володимира Путіна під автобус, запроваджує санкції, каже, що варварська імперіалістична агресія проти України неприйнятна, і Китай об'єднується з усіма іншими цивілізованими членами міжнародної спільноти. Якщо це призведе до падіння Путіна, чи поліпшить це докорінно стосунки між США і Китаєм?», — поставив запитання Габуєв.
«Відповідь — ні. Можна очікувати, що Захід просто візьме цю поступку і скаже: “Гаразд, Китаю, а що щодо Сіньцзяна, що щодо Тайваню, що щодо крадіжки інтелектуальної власності, що щодо витрат НВАК, що щодо прав людини в Гонконзі?”», — відповів Габуєв на своє ж запитання.
Сі Цзіньпін та інші члени режиму в Пекіні усвідомлюють той факт, що Росія є ядерною державою, яка не виключає застосування ядерної зброї на полі бою в Україні. У їхніх корисливих інтересах не антагонізувати Путіна, вважає Габуєв.
Лі погодився з тим, що Пекін не розглядає війну в Україні як пряму загрозу своїм інтересам.
«Вони зробили все можливе, щоб Москва не сприймала їх як зрадників стратегічного партнерства», — зауважив Лі. «У принципі, я думаю, що відносини залишаються міцними».
«Я думаю, що Китай, найімовірніше, продовжить вичікувальну політику й буде уважно стежити за ситуацією в Україні. Навіть якщо Путін і Росія зазнають військової поразки, і Росія стане набагато слабшою державою, це буде прийнятно для Сі Цзіньпіна та Китаю», — сказав він.
За словами Хоанга, для Пекіна одним із міркувань є становище Китаю серед країн світу, що розвивається. Режим більше дбає про свої власні інтереси й повагу, якою він користується в очах цих держав, що розвиваються, ніж про те, щоб умиротворити Путіна.
«Хоча багато країн, що розвиваються, неоднозначно ставляться до війни в Україні, це не означає, що вони згодні з вторгненням у суверенну державу», — сказала вона.
Майкл Вошберн — репортер із Нью-Йорка, який висвітлює теми, пов'язані зі США та Китаєм. Він має досвід роботи в юридичній та фінансовій журналістиці, а також пише про мистецтво та культуру. Крім того, він є ведучим щотижневого подкасту Reading the Globe. Його книжки включають «Вирвані з коренем та інші історії», «Коли ми виросли» і «Незнайомець, незнайомець».
За матеріалами The Epoch Times USA