Перший саміт медичних сестер з боротьби та запобігання примусовому вирізанню органів пройшов онлайн 1 листопада. Саміт був організований спільно Академією судово-медичних сестер (AFN) та організацією «Лікарі проти примусового вирізання органів» (DAFOH).
DAFOH — це міжнародна неурядова організація, заснована лікарями та яка займається інформуванням громадськості про насильницьке вирізання органів з 2006 року. AFN — це професійна організація медсестер, чия місія полягає у наданні допомоги тим, чиє життя постраждало від насильства.
«AFN співпрацює з DAFOH, тому що ми поділяємо єдине бачення захисту та просування етичних, медичних та сестринських практик у всьому світі», — сказала президент AFN Дженніфер Джонсон на саміті медсестер. «Дуже важливо, щоб усі медичні працівники знали про насильницьке вирізання органів».
До складу групи також увійшли два свідки з Китаю, одна з яких пережила нелюдські тортури в китайському трудовому таборі, а інша втратила батька, ймовірно, внаслідок примусового вирізання органів.
Дебора Коллінз-Перрика, директор з роботи з медсестрами в DAFOH і модераторка Саміту медсестер, сказала The Epoch Times: «Завдяки саміту ми прагнемо інформувати та надихати медсестер та громадськість. Здається, що проблема примусового вирізання органів китайським режимом далека, але вона дуже близька, і ми, як медсестри, маємо знання і відповідальність, щоб протистояти їй».
Коллінз-Перрика надала вичерпну інформацію для розуміння примусового вирізання органів — порушення прав людини, при якому органи живих людей вирізаються без їхньої згоди.
«У Китаї практика [примусового вирізання органів] схвалюється та спонсорується урядом... управляється поліцією та перебуває під наглядом військових». Коллінз-Перріка сказала, що завдяки трансплантаційному туризму китайська торгівля органами стала «однією з найприбутковіших галузей у світі», приносячи режиму мільярд доларів на рік.
Крім того, Коллінз-Перрика процитувала «Китайський трибунал» (China Tribunal), незалежний лондонський трибунал, розслідування якого підтвердило, що практикувальники Фалуньгун, що переслідуються, були основним джерелом органів.
«Я психіатрична медсестра із 30-річним стажем, — сказала Коллінз-Перріка. «Коли справа доходить до насильницького вирізання органів, після того, як я почула про це, зустрілася з жертвами та почула їхні історії, я стала активісткою… Я не можу мовчати». Вона закликає своїх колег робити все можливе, щоб інформувати, просвічувати та зупинити цей злочин проти людства.
Ітан Гутманн, журналіст-розслідувач, який багато років подорожував світом, беручи інтерв'ю у тих, хто вижив у китайських трудових таборах і в'язницях, багато пише про багаторічну практику примусового вирізання органів у Китаї.
Гутман запропонував кілька порад щодо того, що можуть зробити медсестри: «Вам не потрібно винаходити тут нічого нового, прецедент зрозумілий: скасувати всі контакти Заходу з індустрією трансплантації материкового Китаю; жодних китайських хірургів-трансплантологів чи медсестер, якщо вже на те пішло, у наших медичних журналах, у наших університетах, на наших конференціях та у наших лікарнях; та заморожування всіх продажів хірургічного обладнання, фармацевтичних розробок та випробувань у Китаї».
За матеріалами The Epoch Times USA
===
Новини по темі: