Свято Середини осені — це стародавнє китайське свято збору врожаю. Воно припадає на 15-е число 8-го місяця за місячним календарем. У Китаї його називають Чжун цю цзє (中秋節) або Святом Місяця. Китайці вважають, що саме в цей день найкраще насолоджуватися видом Місяця.
#img_center_nostream#Свято Середини осені друге за популярністю після китайського Нового року. Його почали відзначати ще в початковий період правління династії Тан (618—907 рр. н.е.). Щороку свято випадає на різний час.
Дати святкування
Легенди про те як з'явилося це свято, про красуню Чан Е і про місячного зайця передаються з покоління в покоління, а традицій, залишених з давніх часів, дотримуються і понині.
#img_center_nostream#У Китаї розповідають, що 100 років тому на село Тай Хан, за кілька днів до початку свята Середини осені, звалилися нещастя. Спочатку рибальській громаді завдав шкоди тайфун. Потім почалася чума. А після того як пітон ще й з'їв домашню худобу, місцеві мешканці не витримали і звернулися до провісника. За його словами, єдиним способом, який допоміг би їм позбавитися нещасть, був триденний танець вогню. Селяни зробили величезного дракона із соломи і покрили його пахощами. Три дні і три ночі танцювали вони під бій барабанів зі світловим драконом, і чума зникла.
Вірші та поеми про це свято складали найзнаменитіші поети Китаю — Лі Бо, Ду Фу, Бо Цзюйї, Су Ши, Ван Вей.
Це свято вважається сімейним, і, в якому б куточку Китаю не перебувала людина, вона намагається приїхати додому, щоб відзначити це свято зі своєю родиною. А якщо в ці дні неможливо бути з родиною, то надсилають вітальні листівки.
#img_center_nostream#У парках і скверах влаштовують театралізовані вистави, прикрашають будинки гірляндами і ліхтариками, дарують один одному подарунки. Свято просто неба триває всю ніч.
Традиції Китаю дуже барвисті та самобутні і вже поширилися за його межі. Танець з драконом виконують у багатьох куточках світу на різних святах.
Дракон на фестивалі в Малайзії: