Торгівля дітьми та збір органів у континентальному Китаї набагато масштабніші, ніж будь-хто може собі уявити

Нещодавній відеозапис із психічно хворою матір'ю вісьмох дітей, яку тримають на ланцюгу в сільській хатині, викликав обурення у китайських соціальних мережах.

To give the full story, here is the original video that caused the social media storm, which is still ongoing today (tw distressing content, not sure why the lock is blurred, as if that is the most shocking thing about this video..) pic.twitter.com/UOA5zrfeQ4

— Manya Koetse (@manyapan) January 30, 2022

Ця суперечка перейшла у бурхливе обговорення проблеми торгівлі нареченими в країні, де чоловіків більше, ніж жінок через політику «однієї дитини», яку проводила компартія Китаю протягом десятиліть.

За словами китайських правозахисників, цей інцидент оголив більш масштабні проблеми, пов'язані з торгівлею людьми у Китаї, яка включає викрадення дітей та чорну трансплантацію.

Китайський дисидент Яо Чен працював у КНР волонтером у нью-йоркській некомерційній організації «Права жінок у Китаї» (WRIC) з 2007 по 2016 роки. В інтерв'ю китайському виданню The Epoch Times він розповів про випадки торгівлі дітьми, а також про його підозру існування таємної торгівлі дитячими органами в Китаї.

Дівчата у жіночих монастирях

З того часу, як у 1979 році режим ввів політику однієї дитини, багато китайських немовлят жіночої статі було вбито шляхом аборту. Щоб дати дитині шанс на виживання, деякі батьки віддавали новонароджених дівчат у буддійські монастирі.

У своєму документальному фільмі «Дівчата в жіночому монастирі» Яо розповів, як він допоміг врятувати багатьох дівчаток, які виросли в жіночих монастирях, та знайти їхні біологічні сім'ї.

За свої зусилля він отримав 22 місяці ув'язнення в Китаї у 2013 році.

Розслідування Яо показало, що було удочерено тисячі дівчаток, які містилися в десятках буддійських жіночих монастирях повітового міста Тунчен, провінції Аньхой на сході Китаю.

«Новонароджених залишали у паперовій коробці чи кошику, накритому ковдрою, — розповідає він. — Щасливчиків виховували черниці, але вони могли дозволити собі виростити лише пару чи декілька дівчаток. Найчастіше решта або замерзали, або їх загризали дикі собаки. Звичайно, якщо якась сім'я хотіла удочерити дівчинку, то черниці віддавали її прийомним батькам».

Величезний прибуток

За словами Яо, китайські немовлята чоловічої та жіночої статі занадто часто стають жертвами насильницького викрадання і торгівлі людьми.

Він сказав, що китайська поліція добре ловить ворогів держави, але не торговців людьми, тому що в цьому протизаконному та антигуманному бізнесі, що приносить величезні прибутки, беруть участь багато поліцейських.

Згідно зі статистичними даними, зібраними китайськими некомерційними організаціями, зокрема WRIC, у КНР щорічно викрадають близько 70 000 дітей. До цього числа не входять кинуті діти, зазначив Яо.

Він пояснив, що тих, хто зник безвісти, купували, щоб зробити з них малолітніх наречених (видавали заміж за члена сім'ї, коли дитина досягала відповідного віку), повій або навіть донорів органів.

Яо згадав, як бачив у Шаньтоу, місті на східному узбережжі провінції Гуандун, ліжка для хлопчиків та дівчаток, яких відправляли до Південно-Східної Азії для видаляння органів. Яо зібрав усі докази, необхідні для судового переслідування, але поліція відмовилася проводити розслідування та вживати будь-яких дій для запобігання цим злочинам.

Він вважає, що відсутність реакції пов'язана з прибутковістю трансплантаційної індустрії. «Органи однієї дитини коштують понад мільйон юанів ($157 тис.)», — уточнив він.

Яо додав, що попит на органи за кордоном величезний. У Сантоу він виявив торговців дитячими органами, але вжити подальших дій не зміг: «Якщо ви спробуєте викрити це, ваше життя опиниться в небезпеці».

У районі Путянь провінції Фуцзянь, прибережної провінції на півдні країни, в Інтернеті з'явилися пости з фотографіями понад десяток дитячих тіл, у яких були відсутні органи та очі. Яо сказав: «Це зроблено не звичайним кухонним ножом. Це професійна, тонка операція – трансплантація».

Він вважає, що багато операцій було схвалено високопоставленими чиновниками, тому що деякі з них та еліта партії самі потребували пересадки органів.

«Чому багато з цих високопоставлених партійних кадрів, які мають бути ослаблими після воєн і всіх поневірянь у молодості, живуть до 90-100 років? — спитав Яо, маючи на увазі колишнього лідера КПК, і додав. — Подивіться на Цзян Цземіня, йому майже сто років. На китайському ринку все такий же високий попит на органи».

Китай лідирує у світі з пересадки органів, але Яо поставив під сумнів їхні джерела, оскільки в країні відсутня прозора та законна програма щодо їх закупівлі.

КПК не виконала обіцянку

У 2010 році WRIC виступила з ініціативою щодо надання щомісячної допомоги кожному школяру у розмірі 300 юанів ($47,16) та дітям — по 500 юанів ($78,59). Пожертву підтримав Фонд Клінтона, виділивши з бюджету $200 млн, але тут втрутився комуністичний режим.

Він заявив WRIC, що сам виплачуватиме кожній дитині, яка потребує, по 600 юанів ($94,28) на місяць.

«От який потворний цей режим. Сам не робить нічого доброго, та іншим забороняє робити добро, бо боїться втратити обличчя перед іноземною організацією», — журився Яо.

«Проте через рік режим не виділив ні цента. Керівник Міністерства цивільних справ пояснив мені, що уряд вирішує, куди розподілити кошти», — продовжував китайський дисидент.

Яо зазначив, що зрештою страждають діти: «Чи можуть вони не їсти рік чи два роки?» Нарешті, певна сума коштів була виділена, але вона була одноразовою. Волонтер впевнений, навіть, якби ці кошти були виділені спеціально на дітей, то більшу частину їх привласнили би корумповані чиновники.

Яо зазначив, що його волонтерська робота налякала режим: КПК затаврувала його як ворога народу за благодійну діяльність у WRIC. Багато жінок-волонтерів покинули фонд через погрози співробітників служби громадської безпеки китайського режиму.

«Логіка КПК проста: гарна лише сама партія. Якщо хтось інший теж добрий, значить, партія погана. Тому там, де править КПК, немає місця добрим людям», — сказав він.

Як приклад Яо навів переслідування послідовників Фалуньгун у сьогоднішньому Китаї.

Фалуньгун, також відомий як Фалунь Дафа, — це духовна практика, що включає медитативні вправи та моральне вчення, засноване на принципах чесності, доброти та терпимості. У 1999 році КПК розпочала кампанію переслідування цієї практики.

«Чому КПК переслідує Фалуньгун? Тому що мільйони китайських послідовників цієї школи самовдосконалення — добрі люди. Це налякало КПК», — сказав Яо.

За матеріалами The Epoch Times USA