Вчені з Канади знайшли цікавий спосіб отримання біопластику — з відходів картоплі! Пластик на основі крохмалю може стати «зеленою» альтернативою пластмасі, яку одержують з нафти: його виробництво і утилізація нетоксичні та менш небезпечні як для людей, так і для навколишнього середовища.
#img_center_nostream#
В якості сировини для біопластику дослідники з University of Alberta
використовують картопляні очистки. З них створюється біоактивна плівка на основі крохмалю, яка є екологічно чистою і багатою на антиоксиданти.
Інженер-технолог і керівник дослідження Марлен Аранда Салдана стверджує, що отриману плівку можна застосовувати в харчовій промисловості в якості упаковки та у виробництві косметичної продукції. У порівнянні з традиційними пластмасами на основі нафти плівка має додаткові переваги.
«Розробка антиоксидантних і антимікробних біоактивних плівок може збільшити термін зберігання і безпеку продуктів. Картопляна шкірка має високий вміст фенолів — з'єднань, які є природним захистом рослин. Їх можна знайти в яблучній і виноградній шкірці», — сказала вона.
Для вилучення фенольних сполук з біомаси картоплі вчені використовували субкритичну флюїдну технологію. А в традиційних методах використовується метанол — токсичний розчинник.
У підкритичній рідинній технології використовується вода вище точки кипіння і нижче її критичної температури під тиском. У докритичному водному середовищі крохмаль можна модифікувати, щоб змінювати властивості плівки, такі як міцність на розтягнення, антиоксидантна і антимікробна активність.
Команда вчених вже отримала міжнародну заявку на патентне співробітництво у сфері обробки і зараз знаходиться у процесі комерціалізації процесу. Наразі команда тестує антимікробну активність. Наступний крок — перевірити плівки на упаковці готового м'яса.
Команда також вивчає можливість того, чи буде метод працювати і на маніоці — крохмальному корені тропічного дерева.
Деякі дослідники розглядають можливість додавання наночастинок у плівку. Зараз існує величезна кількість антиоксидантів і антимікробних препаратів, які можуть утримуватися плівкою.
Тим часом, як каже Салдана, їх загальна мета — домогтися максимального використання доступної біомаси. Її команда, у тому числі запрошені вчені з Бразилії та Китаю, також використовує суб- і надкритичну технології обробки води для отримання інших добавок для газифікації залишків біомаси та отримання водню. Це дослідження ще триває.
Пластикові пакети складно переробляти, тому деякі країни відмовилися від їх використання. Серед безлічі альтернатив поліетиленовим пакетам є дуже цікава ідея розробки та промислового випуску біополіетилену. Його розробляють у багатьох країнах, в тому числі і в Україні. Але поки що його промисловий випуск, на жаль, не очікується. А ті екологічні «біорозкладні» пакети для сміття, які можна побачити в супермаркетах — просто міф.